28.11.2017 р. Справа№ 914/1010/13-г
За скаргою Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м. Київ
на дії органу державної виконавчої служби
За позовною заявою: Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м. Київ
до відповідача: Комунального підприємства “Червоноградтеплокомуненерго”, м. Червоноград
про: стягнення 5 132 193,54 грн.
Суддя Ділай У.І.
Секретар Климишин Ю.О.
За участю представників:
Від скаржника: ОСОБА_1 - представник (Довіреність 14-69 від 14.04.2017р.)
Від відповідача: не з'явився.
Від органу ДВС: ОСОБА_2 - старший державний виконавець (Довіреність №02.1-45/В-8 від 24.04.2017р.)
На розгляд суду поступила скарга Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, на дії органу державної виконавчої служби, в якій скаржник просить визнати незаконними дії Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Львівській області щодо винесення 30.08.2017р. постанови про зупинення вчинення виконавчих дій ВП №39299310 з примусового виконання наказу господарського суду Львівської області від 01.07.2013р. у справі №914/1010/13-г.
Ухвалою суду від 29.09.2017р. скаргу прийнято до розгляду та призначено засідання на 09.11.2017р.
06.11.2017р. від відповідача через канцелярію суду поступило Клопотання про відкладення розгляду справи.
В судовому засіданні 09.11.2017р. представник скаржника, вимоги заявлені у скарзі підтримав, заявив клопотання про продовження строку вирішення спору в порядку ст. 69 ГПК України.
Відповідач та орган ДВС в судове засідання 09.11.2017р. явки повноважних представників не забезпечили.
Ухвалою від 09.11.2017р. продовжено строк вирішення спору та розгляд скарги відкладено на 28.11.2017р.
Представник скаржника в судовому засіданні 28.11.2017р. підтримав вимоги викладені у скарзі, надав суду усні пояснення. Крім того, повідомив про відсутність заборгованості відповідача за даним спором.
Відповідач явки повноважного представника в судове засідання 28.11.2017р. не забезпечив.
Державний виконавець Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Львівській області в судовому засіданні 28.11.2017р. надав письмові пояснення по суті скарги, просив суд в задоволенні скарги відмовити, а також вказав, що виконавчі дії проведені у відповідності до вимог закону.
Розглянувши скаргу та матеріали справи, суд встановив наступне.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 16.04.2013 р. задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, до відповідача - Комунального підприємства “Червоноградтеплокомуненерго”, та присуджено до стягнення з відповідача 3 432 211,51 грн. основного боргу, 1 281 870,13 грн. пені, 70 056,85 грн. інфляційних втрат, 348 055,05 грн. 3 % річних, всього - 5 132 193,54 грн. із відстрочкою виконання до 29.06.2013 р.
29.04.2013р. на примусове виконання вищевказаного судового рішення видано наказ про стягнення 68 820,00 грн. судового збору.
01.07.2013р. на примусове виконання вищевказаного судового рішення видано наказ про стягнення 3 432 211,51 грн. основного боргу, 1 281 870,13 грн. пені, 70 056,85 грн. інфляційних втрат, 348 055,05 грн. 3 % річних, всього - 5 132 193,54 грн.
Ухвалою від 08.04.2014р. відстрочено виконання рішення господарського суду Львівської області від 16.04.2013р. у справі № 914/1010/13-г на два місяці з дати винесення ухвали - до 08.06.2014р.
Ухвалою від 01.07.2014р. відстрочено виконання рішення господарського суду Львівської області від 16.04.2013 р. у справі № 914/1010/13-г на два місяці з дати винесення ухвали - до 01.08.2014р.
Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області прийняв до виконання наказ господарського суду Львівської області від 01.07.2013 р. та відкрито виконавче провадження ВП № 39299310 01.09.2014р.
26.09.2017 на адресу Господарського суду Львівської області надійшла скарга публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” на дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівської області у справі № 914/1010/13-г щодо зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 39299310 та про визнання недійсною постанови від 30.08.2017р. ВП № 39299310.
Скаржник зазначає, що враховуючи положення частини четвертої статті 34 Закону України “Про виконавче провадження”, виконавче провадження з підстави, передбаченої пунктом 10 частини першої цієї ж статті, зупиняється у частині стягнення заборгованості за спожитий природний газ, використаний станом на 1 липня 2016 року для виробництва теплової та електричної енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води (з урахуванням суми неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), крім заборгованості, раніше реструктизованої (розстроченої та/обо відстроченої), у тому числі згідно з рішенням суду.
Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області проти скарги заперечив, зазначив, що підставою для винесення оскаржуваної постанови стали положення п. 10 ч. 1 ст. 34 Закону, відповідно до яких виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", її дочірня компанія "Газ України", Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", постачальники електричної енергії, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем). Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.08.2017 № 189 комунальне підприємство “Червоноградтеплокомуненерго” було включено до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії відповідно до положень Закону України “Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії”.
Крім того, Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області вказав, що предметом спору у справі № 914/1010/13-г було невиконання зобов'язань КП “Червоноградтеплокомуненерго” за договором купівлі-продажу природнього газу № ТЕ 74Н від 30.09.2011р. Відтак, стягнення заборгованості з боржника проводиться за спожитий природній газ.
При прийнятті ухвали суд виходить з наступного.
У відповідності до положення ч. 1 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.
Матеріали справи свідчать про те, що боржником у добровільному порядку не виконано рішення суду, стягувач звернуся до виконавчої служби із заявою про відкриття виконавчого провадження..
Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.
Статтею 115 ГПК України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню..
Згідно із ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до матеріалів справи, 30.08.2017р. управлінням державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівської області щодо примусового виконання наказу виданого Господарським судом Львівської області від 01.07.2013р. у справі № 914/1010/13-г було винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 39299310.
Підставою для винесення оскаржуваної постанови стали положення п. 10 ч. 1 ст. 34 Закону, відповідно до яких виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", її дочірня компанія "Газ України", Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", постачальники електричної енергії, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем).
Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.08.2017р. № 189 комунальне підприємство “Червоноградтеплокомуненерго” включено до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії відповідно до положень Закону України “Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії”.
Скарга обґрунтована тим, що державним виконавцем неправильно застосовано положення ч. 4 ст. 34 Закону, оскільки, Відділом не враховано, що виконавче провадження з підстави, передбаченої пунктом 10 частини першої цієї статті, зупиняється у частині стягнення заборгованості за спожитий природний газ, використаний станом на 1 липня 2016 року для виробництва теплової та електричної енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води (з урахуванням суми неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), крім заборгованості, раніше реструктуризованої (розстроченої та/або відстроченої), у тому числі згідно з рішенням суду.
Як зазначено вище, ухвалами суду від 08.04.2014р. та від 01.07.2014р. виконання рішення у справі відстрочено загалом до 01.08.2014р.
Станом на день винесення постанови від 30.08.2017 р. про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 39299310 наказ від 01.07.2013р. у справі №914/1010/13-г не був розстрочений або відстрочений.
Водночас, скаржником не подано, а матеріали справи не містять належних та допустимих доказів наявності виконавчого провадження щодо наказу від 29.04.2013р. про стягнення 68820,00грн. судового збору.
З огляду на викладені вище обставини, суд приходить до висновку, що скарга ПАТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області у справі №914/1010/13-г щодо зупинення виконавчих дій є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє (п. 9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 9 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України”).
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд
Скаргу Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” відхилити.
Суддя Ділай У.І.