про повернення позовної заяви
"30" листопада 2017 р.№ 916/2713/17
Господарський суд Одеської області у складі судді Гута С.Ф., розглянувши матеріали зустрічної позовної заяви вх. ГСОО №3145/17 від 28.11.2017р.
За позовом ОСОБА_1 районної державної адміністрації;
до відповідача ОСОБА_2 Держгеокадастру у ОСОБА_1 районі Одеської області;
про визнання недійсним листа,-
09.11.2017р. Заступник військового прокурора Білгород-Дністровського гарнізону Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району звернувся до господарського суду Одеської області із позовом до відповідачів ОСОБА_1 районної державної адміністрації Одеської області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Бородіно-А" про визнання незаконним та скасування розпорядження та витребування земельної ділянки.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.11.2017р. було порушено провадження у справі №916/2713/17 та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні.
28.11.2017р. за вх.№3145/17 ОСОБА_1 районна державна адміністрація звернулась до суду з зустрічною позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 Держгеокадастру у ОСОБА_1 районі Одеської області про визнання недійсним листа.
Відповідно до ст.60 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.
Суд, розглянувши матеріали зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 районної державної адміністрації від 28.11.2017р. за вх.№3145/17, дійшов до висновку про необхідність повернення зустрічної позовної заяви без розгляду з огляду на наступне.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального Кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Відповідно до ст. 55 ГПК України ціну позову вказує позивач, а у випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею.
Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі. Порядок сплати судового збору та його розмір передбачені Законом України „Про судовий збір” від 08.07.2011 р. № 3674-VI.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України „Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України „Про судовий збір” ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат; за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Як вбачається з матеріалів зустрічної позовної заяви, ОСОБА_1 районною державною адміністрацією до зустрічного позову не додано жодного документу, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Крім того, судом встановлено, що у прохальній частині зустрічного позову ОСОБА_1 районна державна адміністрація просить звільнити від сплати судового збору, проте заявником у зустрічній позовній заяві не викладено обставин, що свідчили про майновий стан позивача, який перешкоджає сплаті судового збору у встановленому порядку та розмірі, позивач не додав до позовної заяви жодного належного доказу, що свідчить про майновий стан позивача, який не дозволяє йому сплатити судовий збір за подання до господарського суду даного позову у встановлному розмірі.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Згідно Пленуму Вищого господарського суду України у п. 3.1. постанови від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" роз'яснив, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Таким чином, вищезазначеною ст. 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено право суду, а не обов'язок, у виняткових випадках, за умов встановлення ним такого майнового стану заявника, який не дозволяє йому сплатити судовий збір, не порушуючи принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, відстрочити сплату позивачем судового збору.
Приймаючи до уваги вищевикладене, вимогу ОСОБА_1 районної державної адміністрації стосовно звільнення від сплати судового збору суд вважає безпідставною та необґрунтованою.
Згідно ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Невиконання вищенаведених норм є підставою для повернення позовної заяви і доданих до неї документів без розгляду - відповідно до п.6 ч.1 ст.63 ГПК України.
Між тим, із матеріалів зустрічної позовної заяви господарським судом встановлено, що ОСОБА_1 районною державною адміністрацією не надано доказів відправлення відповідачу копії зустрічної позовної заяви з доданими до неї документами.
Відповідно до п. 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270, зазначено, що у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Зазначене свідчить про ненадання заявником належних доказів надсилання відповідачам копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Таким чином позивачем не виконано вимог ст. 56, 57 ГПК України, що є підставою для повернення поданої позовної заяви без розгляду.
Відповідно п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Крім того, позивачем до матеріалів зустрічної позовної заяви був наданий додатковий документ, а саме копія листа заступника голови Комісії з ліквідації відділу Держгеокадастру у ОСОБА_1 районі Одеської області від 05.02.2017р. за вих.№ 19-1525-0.12-185/2-17, яка не містить відмітки про засвідчення копії документа.
Відповідно до п.5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації „Вимоги до оформлювання документів” (ДСТУ 4163-2003), затвердженого Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003р. №55, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, засвідчуватись повинна кожна сторінка документа з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи.
Зазначене свідчить про ненадання позивачем належним чином засвідчених доказів наявності обставин які можуть ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у справі №916/2713/17.
Приймаючи до уваги вищевикладене, зустрічна позовна заява ОСОБА_1 районної державної адміністрації з доданими до неї матеріалами підлягає поверненню без розгляду за правилами п. п. 4, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
При цьому, господарський суд звертає увагу позивача на те, що в силу вимог ч.3 ст.63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Керуючись ст. 60, п. п. 4, 6 ч.1 ст.63, ст.86 ГПК України, суд -
Зустрічну позовну заяву (вх.ГСОО№ 3145/17 від 28.11.2017р.) ОСОБА_1 районної державної адміністрації до відповідача ОСОБА_2 Держгеокадастру у ОСОБА_1 районі Одеської області про визнання недійсним листа - повернути без розгляду.
Додаток: зустрічна позовна заява з додатком на 3 (трьох) аркушах.та конверт
Суддя С.Ф. Гут