28.11.2017 р. Справа№ 914/4399/13
Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. при секретарі судових засідань ОСОБА_1, розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали скарги Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Львів,
на дію Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Міністерства юстиції України, м. Львів,
у справі № 914/4399/13
за позовом Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Львів
до відповідача ОСОБА_2 міської ради, м. Сколе Львівської області,
про зобов»язання виконати рішення.
За участю представників:
від скаржника: ОСОБА_3 - представник,
від ВДВС: ОСОБА_4 - старший державний виконавець,
від боржника: не з»явився.
Суть спору: Львівське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, м. Львів, звернулось до господарського суду Львівської області з скаргою на дії Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Міністерства юстиції України, м. Львів, у справі № 914/4399/13 за позовом Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Львів до ОСОБА_2 міської ради, м. Сколе Львівської області, про зобов»язання виконати рішення. Скаржник просить суд визнати незаконною дію Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Міністерства юстиції України, м. Львів, у вигляді повідомлення від 18.08.2017 № 9821 про повернення наказу Господарського суду Львівської області від 28.01.2014 у справі № 914/4399/13 Львівському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України, м. Львів, без прийняття до виконання та скасувати повідомлення вищезгаданого Відділу від 18.08.2017 № 9821. Скарга мотивована тим, що орган державної виконавчої служби повернув наказ Господарського суду Львівського області від 28.01.2014 р. у справі № 914/4399/13 з порушенням строку, встановленого частиною 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження». Скаржник також посилається на ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», параграф 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, рішення Європейського суду з прав людини від 07.05.2002 р. у справі «Буров проти Росії», ст.ст. 4-5, 115 ГПК України, ст. 129-1 Конституції України.
У поясненнях від 21.09.2017 р. скаржник знову ж посилається на те, що оспорене повернення від 18.08.2017 р. наказу Господарського суду Львівської області № 914/4399/13 є незаконним, оскільки сплив строк, визначений частиною 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження».
Орган державної виконавчої служби у поясненнях на скаргу зазначає, що спірне повідомлення у ВП № 54405715 від 18.08.2017 р. про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання винесене з дотриманням вимог ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження». Повідомлення винесене за наявності чинної постанови про закінчення виконавчого провадження від 25.06.2014 р. з виконання наказу Господарського суду Львівської області від 28.01.2-14 р. № 914/4399/13. Крім цього, орган державної виконавчої служби посилається на норми ч. 5 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження».
Розгляд скарги відкладався з підстав, наведених у наявних в матеріалах справи ухвалах суду. За клопотанням скаржника строк вирішення скарги продовжено на 15 днів ухвалою суду від 30.10.2017 р. У судовому засіданні, призначеному на 20.11.2017 р., за клопотанням скаржника оголошувалась перерва до 28.11.2017 р.
Представник скаржника у судовому засіданні скаргу підтримала повністю. Представник органу державної виконавчої служби проти задоволення скарги заперечив.
Заслухавши пояснення представників скаржника та органу державної виконавчої служби, дослідивши долучені до скарги та наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого.
Згідно з ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.
Судом встановлено, що скаржник звернувся до Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області з заявою про відкриття виконавчого провадження на підставі наказу № 914/4399/13, виданого Господарським судом Львівської області 10.07.2017 р., про зобов»язання ОСОБА_2 міської ради вжити заходів щодо розроблення та затвердження в установленому порядку нормативів питного водопостачання для споживачів у м. Сколе. Вказане звернення отримане органом державної виконавчої служби 28.07.2017 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 7901103278298. Заяву скаржника 18.08.2017 р. повернуто на підставі повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання згідно з ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
З матеріалів справи № 914/4399/13 (а.с. 69-71) вбачається, що 25.06.2014 р. виконавче провадження з примусового виконання наказу, про який йдеться вище, закінчено, про що винесено відповідну постанову. Докази скасування цієї постанови, у встановленому законом порядку, відсутні.
У матеріалах справи відсутні та скаржником суду не подані докази наявності випадків, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», за яких виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, може бути розпочате знову.
Посилання скаржника на порушення органом державної виконавчої служби строку, встановленого частиною 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», як на підставу незаконності повідомлення Відділу від 18.08.2017 р. № 9821, судом до уваги не береться з огляду на норми ч. 5 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» та відсутність доказів його прийняття або вчинення з порушенням процедури, передбаченої цим Законом.
Керуючись ст. ст. 86, 121-2 ГПК України, господарський суд
У задоволенні скарги Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Львів, відмовити повністю.
Ухвала може бути оскаржена у апеляційному порядку до Львівського апеляційного господарського суду.
Суддя Бортник О.Ю.