Кіровоградської області
01 грудня 2017 рокуСправа № 912/3384/17
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Кабакової В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 912/3384/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кушнер", м. Київ
до відповідача Фізичної особи-підприємця Кудрі Володимира Миколайовича, Кіровоградська область, Маловисківський район, с. Краснопілка
про стягнення 6 800,01 грн
Представники сторін: участі не приймали.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Кушнер" (далі - ТОВ "Кушнер", позивач) звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою від 27.10.2017 про стягнення з Фізичної особи-підприємця Кудрі Володимира Миколайовича (далі - ФОП Кудря В.М., відповідач) 6 800,01 грн вартості неповернутої зворотної тари, з покладенням на відповідача судових витрат.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки продукції № 310830 від 07.05.2017 в частині повернення зворотної тари.
Ухвалою від 16.11.2017 господарський суд прийняв вказану позовну заяву до розгляду і порушив провадження у справі № 912/3384/17, розгляд якої призначив на 01.12.2017.
Сторони своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні не скористалися, уповноважених представників в судове засідання не направили. Відповідач вимоги ухвали суду не виконав, відзив на позов та інших витребуваних документів суду не подав.
Відповідно до ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Відповідачу надсилалась ухвала про порушення провадження у справі за адресою зазначеною позивачем у позовній заяві та яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, витяг з якого наданий на запит господарського суду, а саме: АДРЕСА_3 та за іншими адресами, що містяться в матеріалах справи, а саме: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2.
Конверти із вкладенням (копії ухвали про порушення провадження у справі) повернуті органом поштового зв'язку із відміткою "За зазначеною адресою не проживає", "За закінченням терміну зберігання".
З огляду на зазначені положення статті 64 Господарського процесуального кодексу України вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена відповідачу належним чином, а відтак останній належним чином повідомлений про час і місце судового засідання.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Враховуючи, що позивач і відповідач належним чином повідомлені про дату і час проведення засідання суду у даній справі та відсутність обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, господарський суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представників сторін та за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши наявні у справі матеріали та оцінивши подані докази, господарський суд
07.05.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кушнер" (Постачальник) та Фізичною особою-підприємцем Кудря Володимир Миколайович (Покупець) укладений Договір поставки продукції № 310830, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується поставляти продукцію Покупцю згідно замовлення Покупця, а Покупець зобов'язується своєчасно приймати цю продукцію, оплачувати її вартість на умовах даного Договору та повертати зворотну тару в строк та на умовах передбачених цим Договором (далі - Договір, а.с. 13-15).
Відповідно до ІІ розділу Договору Постачальник передає в тимчасове користування ящики, піддони, кеги та балони (надалі - зворотна тара) Покупцю відповідно до переліку та виключно в межах лімітів передачі зворотної тари, погоджених Сторонами в Додатку № 2, що є невід'ємною частиною даного Договору, а Покупець зобов'язується повертати зворотну тару в строк та на умовах, передбачених даним Договором. Пляшка, у якій міститься продукція, що продається покупцю, є незворотною тарою.
Покупець зобов'язується забезпечити повне збереження схоронності зворотної тари, що передана в тимчасове користування Постачальником, не змінювати за власною ініціативою місце зберігання зворотної тари, письмово погоджувати з Постачальником нові місця зберігання зворотної тари, не передавати свої права та обов'язки по даному договору третім особам (п. 1 р. ІІ Договору).
Заставна ціна на зворотну тару вказується у накладних (п.3 р. ІІ Договору).
Покупець зобов'язаний повертати Постачальнику 100% від поставленої кількості: кеги, вуглекислотні балони, ящики, піддони. Вся зворотна тара повинна бути повернена Покупцем Постачальнику в термін не більше 20 діб з дня отримання продукції, кеги - в термін не більше: 7 діб - для теплих місяців (квітень-вересень); 14 діб - для прохолодних місяців (жовтень-березень), вуглекислотні балони - в термін не більше 30 діб. Покупець зобов'язується протягом 1 (одного) календарного дня повернути наявні залишки зворотної тари в разі:
- демонтажу обладнання для розливу пива;
- письмової вимоги Постачальника, якщо Покупцем порушено умови даного Договору;
- письмової вимоги Постачальника, якщо останній вважає, що є загроза схоронності переданої в тимчасове користування зворотної тари;
- дострокового розірвання або припинення строку дії цього договору (п. 6 р. ІІ Договору).
При пошкодженні, псуванні, втраті або знищенні зворотної тари з вини Покупця, Покупець зобов'язаний відшкодувати Постачальнику заставну ціну зворотної тари з врахування податку на додану вартість (згідно умов даного Договору) та відшкодувати всі спричинені своєю діяльністю або бездіяльністю збитки та упущену вигоду Постачальника (п. 8 р. ІІ Договору).
Зворотна тара, що передана в тимчасове користування, залишається власністю Постачальника (п. 14 р. ІІ Договору).
В разі неповернення Покупцем зворотної тари в обумовлені терміни, Покупець на вимогу Постачальника відшкодовує Постачальнику заставну ціну зворотної тари (згідно умов цього Договору) (п. 6 р. ІІІ Договору).
Договір вступає в дію з моменту підписання і діє до 31.12.2020 (п. 6 р. І Договору).
Договір підписано сторонами та скріплено печаткою позивача.
Так, згідно наявного в матеріалах справи акта прийому-передачі майна № 1 від 14.05.2014 до договору купівлі-продажу продукції № 310830 від 07.05.14, позивачем передано, а відповідачем прийнято 5 одиниць зворотної тари:
кегу об. 30 л. кількістю 4 шт, вартістю за одну шт., без ПДВ 1 166,67 грн;
балон 10 л. кількістю 1 шт, вартістю за одну шт., без ПДВ 1 000,00 грн.
Позивач звернувся до відповідача з претензією вих. № 4107-1 від 04.10.2017 з вимогою повернути зворотну тару отриману згідно акта прийому-передачі майна № 1 до Договору в десятиденний строк з моменту отримання даної претензії. Докази направлення такої претензії містяться в матеріалах справи (а.с. 17-20).
Відповідач відповіді на претензію не надав, майно не повернув.
Розглядаючи спір по суті, господарський суд виходить із наступного.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Позивач просить стягнути з відповідача вартість неповернутого майна в сумі 6 800,01 грн = 5 600,01 грн (1 166,67 грн * 4 + 20% ПДВ) + 1 200,00 грн (1 000,00 грн + 20% ПДВ).
Відповідач не забезпечив участі представника у судових засіданнях, письмових пояснень, доказів повернення майна або доказів сплати позивачу вартості неповернутого майна не надав, матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем зобов'язань за Договором.
Оскільки майно не повернуто, вартість неповернутого майна за Договором на час прийняття рішення не сплачена, а розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 6 800,01 грн вартості неповернутого майна визнається судом обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Згідно положень частини 2 статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82 - 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Кудрі Володимира Миколайовича (АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кушнер" (02192, м. Київ, вул. Миропільська, б. 4, ідентифікаційний код 32559075) вартість неповернутої зворотної тари в розмірі 6 800,01 грн з урахуванням ПДВ та 1 600,00 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили за заявою стягувача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 01.12.2017.
Суддя В.Г. Кабакова