29.11.2017 Справа № 904/9107/17
За позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Лиман
до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", м. Павлоград Дніпропетровської області
про стягнення штрафу у розмірі 12 995,00 грн.
Суддя: Євстигнеєва Н.М.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_1, довіреність №Ц/3-04/286-16 від 11 жовтня 2016 року, юрисконсульт
Від відповідача: не з'явився
Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулося до господарського суду із позовом, яким просить стягнути з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" штраф за неправильне зазначення маси вантажу у перевізних документах у сумі 12 995,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у квітні 2017 року зі станції Ароматна Придніпровської залізниці Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля" здійснило відправлення вагону № 53567210 згідно накладної №46821955 відповідно на станцію Гродовка Донецької залізниці, одержувач вантажу - ТОВ "ЗФ "Богучарская".
При проходженні вагону через станцію Покровськ Донецької залізниці на підставі статті 24 Статуту Залізниць України, залізницею проведено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено, що маса вантажу у вищевказаному вагоні не відповідає масі, вказаній відправником у накладній, а саме:
- у вагоні № 53567210 маса брутто - 93 900 кг., тара - 23 100 кг., нетто - 70 800 кг., що більше ніж зазначено в документі на 1 800 кг.
Встановлено розбіжність даних маси вантажу зазначеної в перевізних документах відповідача від фактичної, про що складений комерційний акт № 482004/142 від 28.04.2017. Згідно цього акту поверхня вантажу нижче бортів 10-20 см, розрівнено, маркування поздовжніми борознами не порушено. Двері, люка закриті, течі вантажу не має.
Згідно із накладною №46821955 загальна сума провізної плати нарахованої відправнику по станції відправлення складає за вагон №53567210 - 2 599,00 грн.
Відповідно до статей 118, 122 Статуту залізниць України за невірно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у п'ятикратному розмірі провізної плати за всю відстань перевезення.
За неправильно зазначену у накладній масу вантажу позивач нарахував штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення у сумі 12 995,00 грн. (2 599,00 грн. х 5).
Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що згідно до даних акту загальної форми розбіжності (неправильне зазначення маси вантажу) були виявлені ще 22.04.2017, проте комерційний акт складений через кілька днів - 28.04.2017, що є порушенням вимог Правил складання актів. Залізниця не складала комерційного акту про відсутність відчеплених вагонів, про що свідчить відсутність відмітки у перевізному документі. Щодо порушення правил оформлення перевізних документів відповідач посилається на те, що залізниця не довела факту досилки спірного вантажу у додаткових вагонах, а відтак і самого факту відвантаження надлишку та різниці по масі на станції призначення. Відповідно до п.6.10 Правил оформлення перевізних документів, станція призначення, видаючи вантаж, складає комерційний акт про відсутність відчепленого вагона із зазначенням номера досильного перевізного документа, за яким його буде дослане. В основному перевізному документі та комерційному акті робиться відмітка про видачу вантажу, що прибув за досильним перевізним документом. Після видачі вантажу комерційний акт зберігається на станції.
Відповідно до статті 137 Статуту залізниць України позови залізниць до вантажовідправників, вантажоодержувачів і пасажирів, що випливають із цього Статуту, можуть бути подані відповідно до установленої підвідомчості чи підсудності до суду за місцем знаходження відповідача протягом 6 місяців. Зазначений шестимісячний термін обчислюється з дня настання події, що стала підставою для подання позову.
Отже, по спірному вагону відправленого 14.04.2017 - строк позовної давності сплив 15.10.2017. В свою чергу, позивач звернувся до суду 17.10.2017, тобто з пропуском строку для звернення до суду.
Відповідач у судове засідання призначене для розгляду справи 29 листопада 2017 року не з'явився, явку повноважного представника не забезпечив, про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином.
У відповідності до п.3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011, №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
За таких обставин, а також беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.
Розгляд справи був відкладений з 14 листопада 2017 року на 29 листопада 2017 року.
У судовому засіданні 29 листопада 2017 року проголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -
20 квітня 2017 року Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля" здало для перевезення на станції Ароматна Придніпровської залізниці у вагоні № 53567210 вантаж - вугілля кам'яне марки г-газовий ДГр (0-200) для доставки його вантажоодержувачу - ТОВ "ЗФ "Богучарская" до станції Гродовка Донецької залізниці, що підтверджується залізничною накладною №46821955 (а.с. 10).
Відповідно до наведеної залізничної накладної маса вантажу, визначена відправником, у вагоні №53567210 становить 69 000 кг, спосіб визначення маси: на вагонних вагах (150т).
З копії накладної №46821955 вбачається, що маса вантажу визначена вантажовідправником (графа 28).
Також, відповідно до наведеної залізничної накладної даний вантаж навантажений навалом. Провізна плата складає 2 599,00 грн.
На підставі актів загальної форми №764 від 22.04.2017, №795 від 28.04.2017 станції Покровськ Донецької залізниці, згідно з статті 24 Статуту залізниць України, проведено контрольне переваження вантажу у вагоні №53567210.
За результатами переважування вантажу у вказаному вагоні було виявлено розбіжності між даними, вказаними в накладній, з фактичною масою вантажу, про що складений комерційний акт № 482004/142 від 28.04.2016
Розділом "Д" вказаного акту зафіксовано, що: в документі зазначено: брутто відсутнє, тара 23100кг., маса - нетто - 69 000кг.
Фактично виявилось:
- у вагоні № 53567210 маса брутто - 93 900 кг., тара - 23 100 кг., нетто - 70 800 кг., що більше ніж зазначено в документі на 1 800 кг. Поверхня вантажу нижче бортів 10-20 см, розрівнено, маркування поздовжніми борознами не порушено. Двері, люка закриті, течі вантажу не має. Вагон в технічному відношенні справний.
Визначення маси спірного вантажу здійснювалося на 150-ти тонних вагонних електронно-тензометричних вагах станції Покровськ Донецької залізниці.
Відповідно до п.1.4 Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 31.07.2012 №442, засіб ваговимірювальної техніки (далі - ЗВВТ) - засіб вимірювальної техніки, який застосовується для визначення маси вантажу, що перевозиться залізничним транспортом.
Згідно з п.2.3 Інструкції якщо ЗВВТ відповідають вимогам цієї Інструкції, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, вони беруться на облік ревізором вагового господарства дирекції, який оформлює технічний паспорт засобу ваговимірювальної техніки, у технічному паспорті ЗВВТ робиться запис про повірку.
Позивачем надано до матеріалів справи копію комерційного акту № 482004/142 від 28.04.2017, який підписаний начальником станції, робітниками станції (а.с. 9).
Враховуючи різницю між масою вантажу, що вказана відправником у залізничній накладній (перевізному документі), та виявленою і засвідченою комерційним актом масою вантажу, позивач на підставі статей 118, 122 Статуту залізниць України вбачає підстави для стягнення з відповідача штрафу за невірно зазначену у перевізному документі масу вантажу у п'ятикратному розмірі провізної плати за всю відстань перевезення, розмір якого становить 12 995,00 грн. (2 599,00 грн.х5), що і є причиною спору.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями ч. 2 ст. 908, ст. 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначається транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Статтею 6 Статуту залізниць України встановлено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача і супроводжує вантаж до станції призначення.
Згідно з частиною 1 статті 22 Статуту за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату.
На підставі частин 1, 2, 3 статті 23 Статуту відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Дата приймання і видачі вантажу засвідчується на накладній календарним штемпелем станції. В разі проведення митного контролю дата видачі вантажу ставиться після закінчення митних операцій.
Відповідно до статті 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній. Залізниця має право перевірити правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Статтею 37 Статуту встановлено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса.
В частині 4 статті 52 Статуту зазначено, що маса вантажу вважається правильною, якщо різниця у масі, визначена на станції відправлення, порівняно з масою, що виявилася на станції призначення, не перевищує: у разі недостачі - норми природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення маси нетто; у разі надлишку - граничного розходження визначення маси нетто.
Як встановлено вище, в результаті переважування вантажу залізницею перевірена маса вантажу, що перевозився за залізничною накладною №46821955 у вагоні №53567210, відправником якого є Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля".
В результаті проведених перевірок виявлена невідповідність маси вантажу, зазначеної в перевізному документі, фактичній масі вантажу.
Відповідно до статей 118, 122 Статуту за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення. Якщо через порушення відправником Правил перевезення небезпечних вантажів сталася аварія, збитки відшкодовуються відправником.
За неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Відповідно статті 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.
Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.
Відповідно до пункту 9 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 28.05.2002 № 334, у комерційному акті детально описуються стан вантажу або багажу і обставини, за яких виявлена не збереженість, а також обставини, які могли бути причиною виникнення не збереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу. Ніякі припущення та висновки про причини не збереженості або про вину відправника і залізниці до акта не вносяться. Усі графи бланка акта мають бути заповнені. Не дозволяється проставляння рисок та лапок замість повторення необхідних даних. У комерційному акті зазначається, чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, а також про наявність та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах. У разі неправильного завантаження, розміщення, закріплення вантажу в акті зазначається, яке порушення було допущено. Особи, які склали або підписали комерційний акт або акт загальної форми, що містить дані, які не відповідають дійсності, несуть установлену законодавством відповідальність.
Згідно з пунктом 5.5. розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
З урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, а саме: неправильне зазначення відповідачем в залізничній накладній №46821955 відомостей про масу вантажу, відправленого у квітні 2017 року за цією накладною, підтвердження вказаного факту комерційним актом № 482004/142 від 28.04.2017, складеним відповідно до вимог, які пред'являються до його складання Правилами складання актів та ненадання відповідачем належних та допустимих доказів, які б спростовували такий факт, перевіркою правильності розрахунку штрафу судом порушень вимог чинного законодавства не виявлено. Отже, вимоги позивачем заявлені правомірно.
Разом з тим, стаття 83 Господарського процесуального кодексу України надає право суду у виняткових випадках зменшувати розмір штрафу, який підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо. У зазначеній нормі Господарського процесуального кодексу України йдеться про можливість зменшення розміру саме неустойки (штрафу, пені), а тому вона не може застосовуватися у вирішенні спорів, пов'язаних з відшкодуванням сум збитків та шкоди (стаття 22, глава 82 Цивільного кодексу України).
Частиною першою статті 233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Враховуючи, що позивачем не доведено обставини понесення збитків у зв'язку з невірно зазначеною відповідачем у залізничній накладній масою вантажу, законним і справедливим буде зменшення штрафу, який підлягає стягненню з відповідача, на 40%, що у грошовій величині складає 7 797,00 грн. (12 995,00 грн. х 40%).
Таким чином, позовні вимоги про стягнення штрафу підлягають частковому задоволенню, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає штраф у сумі 7 797,00 грн.
Відповідач в період розгляду справи заявив про застосування позовної давності до вимоги позивача про стягнення штрафу за неправильне зазначення маси вантажу.
Відповідно до частини першої статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ч. 1 ст. 257 ЦК України).
Загальний, скорочений або більш тривалий строки позовної давності визначено статтями 257 та 258 Цивільного кодексу України.
За змістом частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Однак частиною 2 статті 9 Цивільного кодексу України встановлено, що законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.
Так, згідно з частиною 5 статті 315 Господарського кодексу України (далі - ГК) для пред'явлення перевізником до вантажовідправників та вантажоодержувачів позовів, що випливають з перевезення, встановлюється шестимісячний строк.
Разом із цим за змістом пункту 137 Статуту залізниць України позови залізниць до вантажовідправників, вантажоодержувачів і пасажирів, що випливають із цього Статуту, можуть бути подані відповідно до установленої підвідомчості чи підсудності до суду за місцем знаходження відповідача протягом шести місяців. Зазначений шестимісячний термін обчислюється:
а) щодо стягнення штрафу за невиконання плану перевезень - після закінчення п'ятиденного терміну, встановленого для сплати штрафу;
б) в усіх інших випадках - з дня настання події, що стала підставою для подання позову.
Тобто, наведені норми Господарського кодексу України і Статуту залізниць України є спеціальними нормами, які встановлюють скорочений шестимісячний строк позовної давності та регулюють питання його перебігу відносно позову залізниці до вантажоодержувача, що випливають із перевезення.
Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що перебіг позовної давності за вимогами залізниці до вантажоодержувача про стягнення штрафу за неправильно зазначену масу вантажу у залізничній накладній починається від дня настання події, що стала підставою для подання позову (висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 09.08.2017 у справі № 904/7033/16 (3-658гс17)).
Господарським судом встановлено, що комерційна несправність була виявлена 21.04.2017, про що зазначено в актах загальної форми ГУ-23 (містяться в матеріалах справи), що і стало підставою звернення з позовом до суду. З огляду на те, що позивач звернувся з позовом до господарського суду 20.10.2017, строки позовної давності не пропощені.
Отже, підстави для відмови в задоволенні позову з підстав пропуску позовної давності відсутні.
Вирішуючи питання щодо розподілу судового збору, суд враховує, що відповідно до п. 3.17.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.
Таким чином, враховуючи наведене та з урахуванням положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача у сумі 1 600,00 грн.
Керуючись статтями 1, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вулиця Соборна, будинок 76, ідентифікаційний код 00178353) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (84404, Донецька область, м. Лиман, вул. Привокзальна, буд.22, код ЄДРПОУ ВП: 40150216) штраф за неправильно зазначену масу вантажу у сумі 7 797 (сім тисяч сімсот дев'яносто сім) грн. 00 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп., про що видати наказ.
В решті позовних вимог - відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 01.12.2017
Суддя Н.М.Євстигнеєва