Постанова від 28.11.2017 по справі 910/10936/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2017 р. Справа№ 910/10936/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Чорної Л.В.

Яковлєва М.Л.

За участю представників сторін:

від позивача: Яндян О.А.- за довіреністю № 1 від 18.07.2017

від відповідача: Власенко І.І.- за довіреністю № 225-КМР-2909 від 22.08.2017

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської міської ради на рішення господарського суду міста Києва від 02.10.2017 у справі № 910/10936/17 (суддя Головіна К.І.)

за позовом публічного акціонерного товариства "Київ-Лада", м. Київ

до Київської міської ради, м. Київ

про внесення змін до договору

За результатами розгляду апеляційної скарги Київський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Київ-Лада" (надалі - позивач/ПАТ "Київ-Лада") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради (надалі-відповідач/Рада) про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 15.10.2012 року.

Звертаючись до суду із позовом позивач зазначає, що між ним та відповідачем 15.10.2012 було укладено договір оренди земельної ділянки. 12.12.2016 Київською міською радою було прийнято рішення № 554/1558 «Про бюджет міста Києва на 2017 рік", який змінено розмір орендної плати за користування земельними ділянками комунальної власності територіальної громади міста Києва. Таким чином, як вказує позивач, на підставі прийнятого відповідачем рішення № 554/1558 від 12.12.2016 до укладеного сторонами договору оренди земельної ділянки від 15.10.2012 необхідно внести зміни щодо розміру орендної плати за користування частиною земельної ділянки площею 9014 кв.м., будівлі та споруди на якій здаються в оренду іншим суб'єктам господарської діяльності. Однак відповідач внести відповідні зміни до договору відмовляється, що на думку позивача є неправомірним. ПАТ "Київ-Лада" просить суд внести наступні зміни до укладеного сторонами договору оренди земельної ділянки від 15.10.2012: в пункті 4.2 вказаного договору змінити слова та цифри " 10 (десяти)" на слова та цифри " 3,6 (трьох цілих шість десятих)".

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.07.2017 порушено провадження у справі № 910/10936/17 та призначено її до розгляду.

Рішенням господарського суду міста Києва від 02.10.2017 у справі № 910/10936/17 (суддя Головіна К.І.) задоволено позов публічного акціонерного товариства "Київ-Лада" до Київської міської ради про внесення змін до договору; внесено зміни до договору оренди земельної ділянки від 15.10.2012, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пасічник С.Г. та зареєстрованого в реєстрі за № 437, а також зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу КМР (КМДА), про що зроблено запис за № 75-6-00560 від 16.10.2012 у книзі записів державної реєстрації договорів, а саме - в пункті 4.2 вказаного договору змінити слова та цифри " 10 (десяти)" на слова та цифри " 3,6 (трьох цілих шість десятих)"; стягнуто з Київської міської ради на користь публічного акціонерного товариства "Київ-Лада".

Вирішено питання судових витрат.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано доведеністю та обґрунтованістю позовних вимог.

При цьому суд першої інстанції керувався приписами ст.ст. 632, 792 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 13, 15, 21, 30 Закону України «Про оренду землі» та ст.ст. 49, 32-35, 82 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись з вказаним рішенням господарського суду міста Києва, Київська міська рада (надалі-апелянт) звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм процесуального, що виражено у неповному з'ясуванні обставин справи, що мають значення для справи; не вжиттям всіх необхідних заходів для повного та всебічного розгляду справи, а також, порушенням норм матеріального права, зокрема, статті 651 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2017 у справі № 910/10936/17 прийнято до провадження апеляційну скаргу Київської міської ради на рішення господарського суду міста Києва від 02.10.2017 у справі № 910/10936/17 та призначено до розгляду на 02.11.2017.

02.11.2017 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від ПАТ «Київ-Лада» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останнє просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін.

02.11.2017 судом оголошено перерву в судовому засіданні до 28.11.2017.

У судовому засіданні представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав, з викладених у ній підстав.

Представник позивача у судовому засіданні доводи апеляційної скарги заперечував, з викладених у відзиві на неї підстав.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Статтею 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що 15.10.2012 між Київською міською радою, як орендодавцем та ПАТ "Київ-Лада", як орендарем був укладений договір оренди земельної ділянки (надалі-договір), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пасічник С.Г. та зареєстрований в реєстрі за № 437, а також зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу КМР (КМДА), про що зроблено запис від 16.10.2012 за № 75-6-00560 у книзі записів державної реєстрації договорів (далі - договір).

Згідно з п. 1.1 договору орендодавець, на підставі рішення Київради від 12.07.2012 № 821/8158 за актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку, визначену цим договором.

Відповідно до п. 2.1 договору об'єктом оренди відповідно до цього договору є земельна ділянка з наступними характеристиками:

- місце розташування - вул. Сім'ї Сосніних, 17, у Святошинському районі м. Києва;

- розмір - 53149 кв.м.;

- цільове призначення - для експлуатації та обслуговування цілісного майнового комплексу з громадськими будівлями;

- кадастровий номер - 8000000000:75:325:0003.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі:

- 3% від нормативної грошової оцінки частини земельної ділянки площею 44135 кв.м., на якій здійснюється торгівля автомобілями та експлуатація цілісного майнового комплексу;

- 10% від нормативної грошової оцінки частини земельної ділянки площею 9014 кв.м., будівлі та споруди на якій здаються в оренду іншим суб'єктам господарської діяльності.

Як вказує позивач, 12.12.2016 Київською міською радою було прийнято рішення № 554/1558 від 12.12.2016 "Про бюджет міста Києва на 2017 рік" (далі - рішення Ради № 554/1558), яким було змінено розмір орендної плати за користування земельними ділянками комунальної власності територіальної громади міста Києва.

У зв'язку із прийняттям вказаного рішення, позивач звернувся до відповідача з листом № 17/53 від 20.04.2017, в якому просив внести наступні зміни до укладеного сторонами договору оренди: в пункті 4.2 вказаного договору змінити слова та цифри " 10 (десяти)" на слова та цифри " 3,6 (трьох цілих шість десятих)", тобто зменшити орендну плату за користування земельною ділянкою площею 9014 кв.м., на якій будівлі та споруди здаються в оренду, з 10% до 3,6% відповідно до рішення Київради № 554/1558, а також направив відповідачу проект договору щодо внесення зазначених змін. Направлення вказаного листа та доданого до нього договору щодо внесення змін підтверджується описом вкладення № 0314815846898 та фіскальним чеком підприємства поштового зв'язку № 4969 від 20.04.2017.

Відповідач листом № 05707-11261 від 29.06.2017 відмовив ПАТ «Київ-Лада» у внесенні змін до розміру орендної плати у договорі оренди земельної ділянки від 15.10.2012, при цьому зазначивши, що розміри орендної плати в укладеному сторонами договорі встановлені в межах, визначених податковим законодавством, а рішення відповідача № 554/1558 від 12.12.2016 не містить зобов'язань щодо перегляду розмірів орендної плати за договорами, укладеними до набуття чинності цим рішенням.

Відмова Київської міської ради про внесення змін до договору оренди земельної від 15.10.2015 щодо розміру орендної плати стала підставою для звернення позивача до суду з вказаним позовом.

Відповідно до ч. 2 ст. 792 Цивільного кодексу України, ч. 8 ст. 93 Земельного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно з ч.1 ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтею 1 Закону України "Про оренду землі" закріплено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону України "Про оренду землі").

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотною умовою договору оренди землі, зокрема, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Частиною 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки (ч. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України).

Місцевим господарським судом вірно встановлено, що вказаний в умовах укладеного сторонами договору розмір орендної плати за користування частиною земельної ділянки, будівлі та споруди на якій здаються в оренду іншим суб'єктам господарської діяльності, був визначений на підставі рішення Ради № 1100/7336 від 29.12.2011 "Про бюджет міста Києва на 2012 рік" (далі - рішення Київської міської ради № 1100/7336).

Так, згідно з п. 28.1 додатку 12 "Розміри орендної плати за земельні ділянки (у відсотках від нормативної грошової оцінки)" до рішення відповідача № 1100/7336 для такого виду економічної діяльності, як операції з нерухомим майном, встановлена орендна плата у розмірі 10% від нормативної грошової оцінки.

У подальшому рішенням Киїської міської ради № 554/1558 від 12.12.2016 "Про бюджет міста Києва на 2017 рік" (далі - рішення Ради № 554/1558) було змінено розмір орендної плати за користування земельними ділянками комунальної власності територіальної громади міста Києва.

Зокрема, відповідно до п. п. 1, 7 додатку 10 "Розміри орендної плати за земельні ділянки комунальної власності територіальної громади міста Києва (у відсотках від нормативної грошової оцінки)" до рішення Київської міської ради № 554/1558 для такого виду економічної діяльності, як житловий фонд, виробництво, будівництво, транспорт, поштова діяльність, державне управління, оборона, освіта, охорона здоров'я, мистецтво, спорт, роздрібна торгівля продуктами харчування, а також для інших видів економічної діяльності, що не увійшли до переліку, встановлена орендна плата у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки. При цьому, у разі передачі в оренду будівель, споруд, що розташовані на земельній ділянці, розмір річної орендної плати за основним видом діяльності збільшується в 1,2 рази.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

У п. 4.10 договору сторони домовились про те, що розмір орендної плати переглядається у разі зміни умов господарювання, передбачених договором, зміни розмірів земельного податку, зміни мінімального розміру орендної плати, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, погіршення стану орендованої земельної ділянка не з вини орендаря, що підтверджено документами, та у інших випадках, передбачених законом, за згодою сторін, але не частіше, ніж один раз у рік. Після прийняття відповідного рішення Київрадою та внесення змін до договору орендар зобов'язаний сплачувати орендну плату відповідно до нової орендної ставки.

Згідно з п. 11.1 договору всі зміни та/або доповнення до цього договору вносяться за згодою сторін. Згодою або запереченням орендодавця на зміни та/або доповнення до цього договору, є його рішення, прийняте в установленому законодавством порядку.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що є підстави для перегляду розміру орендної плати, передбаченого умовами договору від 15.10.2012.

При цьому, місцевим господарським судом правомірно було зазначено, що новий розмір орендної плати, який пропонував внести в договір позивач (3,6% від нормативної грошової оцінки землі), не є меншим ніж 3% від нормативної грошової оцінки землі, як це передбачено ст. 288 Податкового кодексу України та рішенням Київської міської ради № 554/1558 від 12.12.2016.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позову, у зв'язку з його доведеністю та обгрунтованістю.

Щодо доводів апелянта стосовно того, що внесенню змін до договору оренди землі повинно передувати прийняття відповідачем відповідного рішення, колегія суддів зазначає наступне.

Як передбачено приписами ст. 16 Закону України «Про оренду землі», укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

В той же час, положеннями ст. 30 даного Закону, зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

При цьому, обов'язок щодо приведення розміру орендної плати у відповідність з законом встановлено для обох сторін договору оренди земельної ділянки.

Так, наведені норми ст. 30 Закону України «Про оренду землі» не встановлюють спеціального порядку внесення змін до договору оренди землі державної або комунальної власності, як це має місце при укладенні такого договору (на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця), відтак відсутність відповідного рішення Київської міської ради щодо внесення змін до договору оренди не може спростовувати наявність у сторін договору обов'язку з приведення у відповідність до вимог законодавства істотних умов договорів оренди земельних ділянок.

На підставі вищевикладеного апеляційний суд не приймає до уваги інші твердження апелянта, що зазначені в апеляційній скарзі стосовно порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права.

За таких обставин, апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого суду, як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно з нормами ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи викладене, колегія суддів на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, пояснень представників сторін, дійшла до висновку, що відповідно до ст. 104 ГПК України підстав для скасування чи зміни рішення місцевого господарського суду не вбачає, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

В зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 4-7, 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Київської міської ради залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 02.10.2017 у справі № 910/10936/17 залишити без змін.

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді Л.В. Чорна

М.Л. Яковлєв

Попередній документ
70654067
Наступний документ
70654069
Інформація про рішення:
№ рішення: 70654068
№ справи: 910/10936/17
Дата рішення: 28.11.2017
Дата публікації: 05.12.2017
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Київський апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Зміна договорів (правочинів); оренди; комунального та державного майна