28.11.2017 Справа № 904/8683/17
За позовом Приватного акціонерного товариства "Дніпровський крохмалепатоковий комбінат", смт. Дніпровське Верхньодніпровського району Дніпропетровської області
до Дніпровської селищної ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, смт. Дніпровське Верхньодніпровського району Дніпропетровської області
про стягнення 251 278,85 грн. заборгованості за договором закупівлі пари та гарячої води, 2 705,55 грн. 3% річних, 22 608,21 грн. пені
Суддя Бондарєв Е.М.
Представники:
Від позивача: Біднягіна К.В., ордер ДП№490/00004 від 28.09.2017 року, адвокат
Майстренко О.В., довіреність №12/1037/5 від 06.11.2017 року, представник
Від відповідача: Кордупа М.В., довіреність №921-02-15р.
Бондар Ю.Є., довіреність №922-02-15 від 06.11.2017 року
Блохіна Л.В., посвідчення №бн, бд., селищний голова
Романюха О.О., довіреність №998-02-15 від 27.11.2017 року, головний
бухгалтер
Публічне акціонерне товариство "Дніпровський крохмалепатоковий комбінат" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Дніпровської селищної ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області заборгованості на загальну суму 276 592,61 грн., з яких:
- 251 278,85 грн. заборгованість за договором закупівлі пари та гарячої води;
- 2 705,55 грн. 3% річних за період з 23.05.2017 по 30.09.2017;
- 22 608,21 грн. пеня за період з 23.05.2017 по 30.09.2017.
Також позивач просить судові витрати, а саме витрати на послуги адвоката у сумі 2 000,00 грн. та витрати по сплату судового збору у сумі 4 148,90 грн., покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № СОЦ-000149 від 28.03.2016 закупівлі пари та гарячої води (включно з холодоагентами) за державні кошти в частині своєчасної та повної оплати за поставлену теплову енергію за наступними актами здачі-прийняття робіт (надання послуг):
- № 538 від 30.04.2016 на суму 171,68 грн.;
- № 540 від 30.04.2016 на суму 2 060,18 грн.;
- № 541 від 30.04.2016 на суму 858,41 грн.;
- № 1602 від 31.10. 2016 на суму 2 321,78 грн.;
- № 1815 від 31.12.2016 на суму 11 187,07 грн.;
- № 1816 від 31.12.2016 на суму 3 442,18 грн.;
- № 1817 від 31.12.2016 на суму 179 853,70 грн.;
- № 1818 від 31.12.2016 на суму 56 795,90 грн.
10.10.2017 відповідач звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явку представника у судове засідання.
Судом клопотання відповідача задоволено.
12.10.2017 позивач звернувся до суду з клопотанням про заміну Публічного акціонерного товариства "Дніпровський крохмалепатоковий комбінат" на його правонаступника Приватне акціонерне товариство "Дніпровський крохмалепатоковий комбінат". Заява обґрунтована тим, що 02.10.2017 року Публічним акціонерним товариством "Дніпровський крохмалепатоковий комбінат" до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань було внесено зміни щодо організаційно-правової форми позивача, а саме Приватне акціонерне товариство "Дніпровський крохмалепатоковий комбінат". Даний факт підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 02.10.2017.
Ухвалою господарського суду від 12.10.2017 року було задоволено клопотання позивача та змінено найменування з Публічного акціонерного товариства "Дніпровський крохмалепатоковий комбінат" на Приватне акціонерне товариство "Дніпровський крохмалепатоковий комбінат".
07.11.2017 року відповідачем надано відзив, в якому заперечую щодо задоволення позовних вимог посилаючись на те, що надіслані 21.12.2016 року позивачем акти-прийняття товарної продукції:
- №1815 від 31.12.2016 року на суму 11 187,07 грн.;
- №1816 від 31.12.2016 року на суму 3 442,18 грн.;
- №1817 від 31.12.2016 року на суму 179 853,70 грн.;
- №1818 від 31.12.2016 року на суму 56 795,90 грн. не відповідають належному оформленню, оскільки складенні з перевищенням обсягу поставленого товару в декілька разів, що в свою чергу суперечить умовам договору, оскільки, на думку відповідача розрахунок поставленого товару повинен відбуватися на підставі "Розрахунку річного споживання теплової енергії бюджетними установами селища Дніпровське" затвердженого Генеральним директором ПАТ "Дніпровський КПК" та погодженого селищним головою Дніпровської селищної ради та директором КП "Дніпровець".
27.11.2017 року позивачем були надані письмові пояснення в яких вказує, що посилання відповідача у відзиві на "Розрахунок річного споживання теплової енергії бюджетними установами селища Дніпровське" є необґрунтованими, оскільки зазначений розрахунок, жодним чином не відноситься до спірного договору №СОЦ-000149 від 28.03.2016 року, окрім того зазначає, що даний розрахунок було розроблено на підставі СНиП 2.04.07-86 "Тепловые сети" який згідно до наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 09.12.2008 №568, втратив чинність з липня 2009 року у зв'язку з набранням чинності ДБН В.2.5-39-2008.
Окрім того, позивачем долучено інформаційний лист Комунального підприємства "Дніпровець" з доданим до нього договором №7/ДСР від 28.03.2016 року, копіями рахунків та актів виконаних робіт за грудень 2016 року.
28.11.2017 року відповідач звернувся до суду з клопотання про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Комунальне підприємство "Дніпровець" Дніпровської селищної ради, оскільки між відповідачем і зазначеним підприємством укладено договір на транспортування теплової енергії виробленої позивачем. Від так, на думку відповідача залучення в якості третьої особи Комунального підприємства "Дніпровець" допоможе об'єктивно дослідити обставини справи.
Представник позивача позовні вимоги підтримав, наголосив на їх задоволенні.
Провадження у справі було порушено ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.10.2017 року з призначенням її до розгляду на 12.10.2017 року, після чого розгляд справи відкладався до 07.11.2017 року.
Згідно із статтею 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні від 07.11.2017 року було оголошено перерву до 14.11.2017 року, в засіданні 14.11.2017 року оголошено до 28.11.2017 року.
У судовому засіданні 28.11.2017 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд -
28.03.2016 року між Дніпровською селищною радою Верхньодніпровського району Дніпропетровської області (далі - замовник, відповідач) та Публічним акціонерним товариством «Дніпровський крохмалепатоковий комбінат» правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Дніпропетровський крохмалепатоковий комбінат» (далі - позивач, виконавець) укладено договір №СОЦ-000149 про закупівлі пари та гарячої води (включно з холодоагентами) за державні кошти (далі - договір) до п.1.1. якого виконавець зобов'язується з 01 січня 2016 року до 31 грудня 2016 року поставити замовникові, який є бюджетною організацією (установою), пару та гарячу воду (включно з холодоагентами) (надалі-товар) для опалення площ замовника в опалювальний сезон, що вимірюється в гігокалоріях , Гкал.
Ціна цього договору становить: 512 302,70 (п'ятсот дванадцять тисяч триста дві грн.. 70 коп.) у тому числі ПДВ.: 102 460,54 грн. (п.3.1. договору).
Відповідно до п.3.2. договору оплата товару відбувається за діючим на день оплати тарифами.
Ціни на товар динамічні, встановлюються згідно Постанови НКРЄ, можуть змінюватися впродовж договірного періоду з урахуванням змін діючого законодавства або фактичних втрат виконавця і на момент заключення до говору складають:
- вартість пари та гарячої води (включно з холодоагентами) - 860,29 грн. за 1 Гкал., з ПДВ.
Ціна цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін (п. 3.3. договору).
Згідно до п.4.1. договору розрахунку замовника за поставлений товар виконавця здійснюються шляхом переведення грошових коштів на рахунок виконавця, в 3-денний термін після отримання акта прийняття товарної продукції.
За приписами п. 5.1. договору строк поставки з 01.01.2016 року до 31.12.2016 року кількість 595,5 Гкал.
Місце поставки пари та гарячої води (включно з холодоагентами) - смт. Дніпровське вул. 36 ГВСД 14 (управління) вул. 36ГВСД 13 (палац культури ім. Ілліча), вул.. Центральна 21 (дитячий садочок №2 «Дзвіночок») (п.5.2. договору).
Згідно до п. 5.3. договору кількість поставленого товару, обліковується за приладами обліку (лічильники теплової енергії), або (при їх відсутності) - відповідно до норм споживання, затверджених компетентними органами.
Відповідно до п. п. 6.1.1., 6.1.2. договору замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за товар.
Приймати поставлений товар згідно з актом здачі-прийняття товарної продукції.
Згідно з пунктом 10.2. договору сторони цього договору домовилися, що відповідно до статті 631 ЦКУ, умов цього договору в частині закупівлі товару застосовуються до відносини, які виникли до його укладання і діють з 01 січня 2016 по 31 грудня 2016 включно.
Від так, на виконання умов договору Приватним акціонерним товариством "Дніпровський крохмалепатоковий комбінат" здійснено поставку відповідачу теплової енергії на загальну суму 256 690,90 грн., про що складені акти здачі-прийняття робіт (послуг):
- № 538 від 30.04.2016 року на суму 171,68 грн.;
- № 540 від 30.04.2016 року на суму 2 060,18 грн.;
- № 541 від 30.04.2016 року на суму 858,41 грн.;
- № 1602 від 31.10.2016 року на суму 2 321,78 грн.;
- № 1815 від 31.12.2016 року на суму 11 187,09 грн.;
- № 1816 від 31.12.2016 року на суму 3 442,18 грн.;
- № 1817 від 31.12.2016 року на суму 179 853,70 грн.;
- № 1818 від 31.12.2016 року на суму 56 795,90 грн.
Відповідач свої зобов'язання виконав частково, здійснивши оплату в розмірі 5 412,05 грн. за актами здачі-прийняття робіт №538 від 30.04.2016 року, №540 від 30.04.2016 року, №541 від 30.04.2016 року, №1602 від 31.10.2016 року.
Сплата по актам здачі-прийняття товарної продукції №1815 від 31.12.2016 року 13 Гкал, №1816 від 31.12.2016 року 4 Гкал, №1817 від 31.12.2016 року 209 Гкал, №1818 від 31.12.2016 року 66 Гкал у загальній суму 251 278,85 грн. відповідачем здійсненна не була, оскільки на думку Дніпровської селищної ради нарахована за цими актами кількість Гкал. є безпідставною та такою, що не відповідає умовам договору.
Згідно акту №б/н від 01.12.2016 року складеного між Приватним акціонерним товариством "Дніпровський крохмалопатоковий комбінат" та Комунальним підприємством "Дніпровець" запуск постачання теплової енергії було здійснено з урахуванням приладу обліку теплової енергії (а. с. 100 том 1).
Як вбачається зі звіту про використання теплоенергоресурсів, відпущених стороннім організаціям за грудень 2016 року, загальна кількість поставлених позивачем послуг складає 292 Гкал., з яких :
- Дніпровська селищна рада (управління) 13,00 Гкал.;
- Дніпровська селищна рада (бібліотека) 4,00 Гкал.;
- Дніпровська селищна рада (ДК будівля А-1) 209 Гкал.;
- Дніпровська селищна рада (ДК будівля А-2) 66,00 Гкал.
Тамим чином, матеріалами справи підтверджується кількість поставленого товару відповідачу відповідно до показників приладу обліку теплової енергії.
Щодо посилання відповідача на "Розрахунок річного споживання теплової енергії бюджетними установами селища Дніпровське" господарський суд вважає за необхідне зазначите таке.
"Розрахунок річного споживання теплової енергії бюджетними установами селища Дніпровське" не містить в собі дати його погодження та ідентифікаційної ознаки щодо належності до договору №СОЦ-000149 від 28.03.2016 року, крім того даний розрахунок погоджено особою зі сторони позивача Майстренко А.В., яка в свою чергу відповідно до наказу №373-К (а. с. 117 том 1) була звільнена з посади Генерального директора ПАТ "Дніпровський крохмалепатоковой комбінат" 26.12.2014 року, тоді як спірний договір сторони погодили 28.03.2016 року.
Водночас заборгованість за актами здачі-прийняття товарної продукції №1815 від 31.12.2016 року, №1816 від 31.12.2016 року, №1817 від 31.12.2016 року, №1818 від 31.12.2016 року в розмірі сумі 251 278,85 грн. залишилась без сплати.
Доказів погашення заборгованості в сумі 251 278,85 грн. відповідач до суду не надав, наведенні в позовній заяві доводи позивача не спростував.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.
Згідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
З огляду на умови договору щодо строку оплати поставленого товару є таким, що настав.
Крім того, з приписів пунктів 7.2., 7.3. договору вбачається, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань при закупівлі товару за бюджетні кошти виконавець сплачує замовнику штрафні санкції у розмірі подвійної ставки НБУ за кожен день прострочки, нараховану на суму сплачених коштів.
При порушені строків розрахунків за наданий товар, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної ставки НБУ за кожен день прострочки, нараховану на суму затриманного розрахунку.
Відповідно до частини першої статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Частиною першою статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу, розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Враховуючи наявні в матеріалах справи докази про отримання 19.05.2017 року відповідачем вимоги №12/478 від 16.05.2017 року з доданими до неї актами виконаних робіт (а.с. 27-30, 32 том 1) та приписи пункту 4.1. договору, господарський суд приходить до висновку, що прострочення зобов'язання з приводу погашення заборгованості у відповідача настало з 23.05.2017 року.
Таким чином, позивач заявляє та просить стягнути з відповідача суму пені в розмірі 22 608,21 грн. розраховану за період з 23.05.2017 року по 30.09.2017 року.
Перевіривши розрахунок наданий позивачем, судом встановлено, що пеня нарахована вірно за загальний період прострочення оплати - з 23.05.2017 року по 30.09.2017 року та становить 22 608,21 грн.
Згідно з частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до п. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
При прийнятті судом рішення щодо зменшення розміру пені, судом враховано той факт, що позивачем не надано доказів того, що він зазнав будь-яких збитків в наслідок неналежного виконання відповідачем умов договору.
На підставі вищевикладеного, господарський суд вважає за можливе на підставі п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, зменшити розмір пені на 50 %, у зв'язку з чим сума пені в грошовому еквіваленті буде становити 11 304,11 грн.
Згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Також позивач нараховує 3% річних за загальний період з 23.05.2017 року по 30.09.2017 року у сумі 2 705,55 грн.
Оскільки прострочення виконання зобов'язань за договором має місце вимога позивача про стягнення 3% річних у сумі 2 705,55 грн. підлягає задоволенню.
При викладених обставинах вимоги позивача підлягають задоволенню частково в розмірі 265 288,51 грн. з яких 251 278,85 грн. основний борг , 2 705,55 грн. 3% річних , 11 304,11 грн. пеня.
Розглянувши клопотання Дніпровської селищної ради про залучення у справу Комунального підприємства "Дніпровець" Дніпровської селищної ради у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, судом встановлено, що з матеріалів справи жодним чином не вбачається, як рішення в даній справі може вплинути на права або обов'язки Комунального підприємства "Дніпровець" Дніпровської селощної ради.
За змістом ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін.
Пунктом 1.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України N18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що Господарського процесуального кодексу України передбачає можливість участі в судовому процесі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на предмет спору, якщо рішення господарського суду зі спору може вплинути на права та обов'язки цієї особи щодо однієї із сторін (стаття 27 ГПК України). Така третя особа виступає в процесі на стороні позивача або відповідача - у залежності від того, з ким із них у неї існують (або існували) певні правові відносини.
Враховуючи викладене, суд відмовляє в задоволенні клопотання Дніпровської селищної ради про залучення Комунального підприємства "Дніпровець" Дніпровської селищної ради у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивач просить стягнути, зокрема, витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 2 000,00 грн.
Між позивачем (клієнт) та Адвокатським об'єднанням "Адвокатське об'єднання «Кулаков, Біднягін і партнери» " (адвокатське об'єднання) було укладено договір №02-02/01 про надання правової (юридичної) допомоги від 02.02.2015 року, за умовами якого адвокатське бюро зобов'язується надати клієнту визначену договором правову допомогу, а клієнт зобов'язується виплатити адвокатському бюро гонорар та відшкодувати фактичні витрати, пов'язанні з виконанням даного договору.
Положеннями частини 3 статті 48 та частини 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Пунктом 1 додаткової угоди від 01.09.2017 року №02/09 до договору про надання правової (юридичної) допомоги №02-02/01 від 02.02.2015 року сторони визначали, що при пред'явленні позовних вимог до контрагента клієнта Дніпровської селищної ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області до складу судових витрат будуть включені витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 2 000,00 грн.
Позивачем до позовної заяви додані докази на підтвердження надання правової допомоги а саме: договір №02-02/01 від 02.02.2015 року про надання правової (юридичної) допомоги та додаткові угоди до нього: - №01/15 від 02.03.2015 року, №01 від 01.03.2016 року, 02/09 від 01.09.2017 року, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ДП №2958 від 10.08.2015 року, ордер на надання правової допомоги серія ДП №490/00004 від 28.09.2017 року та платіжне доручення про сплату гонорару за правову допомогу у вересні 2017 року в розмірі 20 000,00 грн.
Згідно з пунктом 4 статті 1 Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» унормовано, що формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту є гонорар, порядок обчислення якого (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розмір) гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно платіжного доручення №709070029 від 14.09.2017 року за яким позивач оплатив надані послуги адвоката у розмірі 20 000,00 грн.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати у справі на сплату судового збору в розмірі 4 148,90 грн., витрати на послуги адвоката у розмірі 2 000,00 грн., підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, оскільки позов задоволено.
Керуючись статтями 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути Дніпровської селищної ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області (51650, Дніпропетровська область, Верхньодніпровський район, смт. Дніпровське, вул. Шкільна, буд. 9, код ЄДРПОУ 04338316) на користь Приватного акціонерного товариства «Дніпровський крохмалепатоковий комбінат» (51650, Дніпропетровська область, Верхньодніпровський район, смт. Дніпровське, вул. Олександра Островського, буд. 11, код ЄДРПОУ 00383372) суму основного бору в розмірі 251 278,85 грн., 3%. річних у сумі 2 705,55 грн., пені у сумі 11 304,11 грн., витрати пов'язані з оплатою послуг адвоката у сумі 2 000,00 грн. та судовий збір у сумі 4 148,90 грн.
В решті позову відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області..
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 01.12.2017
Суддя Е.М. Бондарєв