01 грудня 2017 р. Справа № 902/843/14
Господарський суд Вінницької області у складі судді Банаська О.О., розглянувши без виклику сторін скаргу Приватного підприємства "Конекс" на дії Центрального відділу державної виконавчої служби м.Вінниця Головного територіального управління юстиції в Вінницькій області від 29.11.2017 р. у справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧФ Декада", м.Вінниця
до: Приватного підприємства "Конекс", м.Вінниця
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_1 акціонерного товариства "ОСОБА_2 МКБ", м.Київ
та за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 акціонерного товариства "ОСОБА_3 Аваль", м.Київ
про витребування майна з чужого незаконного володіння
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 28.10.2014 р. у справі № 902/843/14 в позові Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧФ Декада" до Приватного підприємства "Конекс" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 акціонерного товариства "ОСОБА_2 МКБ" та за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства "ОСОБА_3 Аваль" про витребування майна з чужого незаконного володіння відмовлено.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 18.12.2014 р. у справі № 902/843/14 апеляційну скаргу ПАТ "ОСОБА_2 МКБ" задоволено. Рішення Господарського суду Вінницької області від 28.10.2014 року у справі № 902/843/14 скасовано. Прийнято нове рішення. Позовні вимоги задоволено. Витребувано із чужого незаконного володіння ПП "Конекс" будівлі та споруди в м. Вінниця по вул. Генерала Арабея, 3, що складаються з: адмінбудинку (літ.А) загальною площею 1761,5 кв.м., диспетчерська (літ. К) загальною площею 7,5 м. кв., гаражів (літ. Ж) загальною площею 302,7 м. кв., диспетчерської (літ. В) загальною площею 21,9 м. кв. на користь власника ТОВ "ЧФ Декада".
Постановою Вищого господарського суду України від 07.04.2015 р. касаційну скаргу Приватного підприємства "Конекс" залишено без задоволення, а постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 18.12.2014 р. у справі № 902/843/14 залишено без змін.
06.05.2015 р. на виконання постанови Рівненського апеляційного господарського суду Господарським судом Вінницької області було видано накази.
29.11.2017 р. до суду надійшла скарга Приватного підприємства "Конекс" на дії Центрального відділу державної виконавчої служби м.Вінниця Головного територіального управління юстиції в Вінницькій області від 29.11.2017 р., яка згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана на розгляд судді Банаську О.О.
Розглянувши вказану скаргу, суд дійшов висновку, що вона підлягає поверненню виходячи з наступного.
Як слідує з п.9.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" відповідно до якого скарга має відповідати загальним вимогам щодо змісту та форми позовної заяви, передбаченим статтею 54 ГПК, з доданням до неї документів, зазначених у пунктах 2, 4 частини першої цієї статті і за необхідності - зазначених у частинах другій і третій статті 57 названого Кодексу, а також містити відомості, перелічені в пунктах 3 - 5 частини сьомої статті 82 Закону України "Про виконавче провадження".
У вирішенні питань, які виникають у розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби, до заяв учасників виконавчого провадження (заявників) мають застосовуватися положення ГПК, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема, статей 2, 18, 21, 22, 26, 29, 31, 41, 42, 62, пунктів 1 - 3, 5, 6, 9 частини першої статті 63, статті 64, розділів XI, XII, XII1 ГПК тощо.
Згідно із ст. 4-2 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Конституцією України визначено основні засади судочинства і до них, зокрема, належать законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини та змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ст. 129 Конституції України).
Згідно із ст. 9 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак. Суд створює такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов'язків, передбачених процесуальним законом.
Основні вимоги, що пред'являються до форми та змісту позовної заяви, а також вимоги щодо надання разом з нею певних доказів визначені ст.ст.54, 57 ГПК України. Невиконання більшості з вимог зазначених норм тягне за собою в якості негативного наслідку повернення позовної заяви без розгляду.
Відповідно до ст.57 ГПК України встановлено перелік документів, що додаються до позовної заяви, серед яких документи, які підтверджують: відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів; сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги тощо.
В порушення вимог вищевказаних норм, до позовної заяви не додано доказів, що підтверджують відправлення третій особі (ПАТ "ОСОБА_3 Аваль", яке було залучено до участі в розгляді справи ухвалою від 22.10.2014 р.) копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Дійшовши висновку, судом враховано наступне.
Так, приписами ч.1 ст.56 ГПК України (з урахуванням внесених змін відповідно до Закону України від 19.05.2011 р. № 3382-VI) встановлено, що позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Із наведеного вбачається, що належним доказом надіслання копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу, третій особі є саме оригінал опису вкладення, а не інший доказ.
При цьому, вказана правова норма не ставить обов'язок позивача, прокурора направити відповідачу копії доданих до позовної заяви документів в залежність від того чи є у відповідача в наявності ці документи, а містить імперативну норму щодо обов'язковості надіслання сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Зазначені обставини є суттєвими, оскільки нормами ст. 59 Господарського процесуального кодексу України передбачено право відповідача після одержання ухвали про порушення провадження у справі надіслати суду відзив на позовну заяву, тоді як у даному випадку відповідач позбавляються можливості підготувати обґрунтовані заперечення на позовну заяву, з урахуванням усіх обставин, на які посилається позивач та поданих ним доказів.
Вищезазначені приписи мають на меті забезпечення як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п. п. 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст. ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення у справі "Салов проти України" від 06.09.2005 р).
У Рішенні у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Таким чином, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі, суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
У пункті 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" наголошено на тому, що недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК України.
Натомість скаржником в порушення наведених вище законодавчих приписів не надано жодного доказу про надіслання третій особі (ПАТ "ОСОБА_3 Аваль") копії примірника скарги та додатків до неї. При цьому, отримана судом скарга навіть не містить в переліку додатків доказу надіслання третій особі (ПАТ "ОСОБА_3 Аваль") скарги та додатків до неї.
Згідно із п.6 ч.1 ст.63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
При цьому зважаючи на вище викладене, в контексті реалізації принципів доступу до правосуддя, суд зазначає наступне.
Згідно зі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до п.27 Європейського суду з прав людини у справі "Пелевін проти України" (no. 24402/02 від 20.05.2010 р.) "Суд зазначає, що держава, яка створює суди апеляційної чи касаційної інстанцій, має забезпечити, щоб особи, які відповідають перед законом, мали можливість користуватись всіма фундаментальними гарантіями статті 6 Конвенції в провадженнях у цих судах. Суд повторює, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою".
У рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "ОСОБА_4 проти України" визначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Водночас, процесуальне законодавство, зокрема ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України не обмежує позивача у праві та можливості повторно звернутися із позовною заявою до господарського суду після її повернення та усунення допущеного порушення.
При цьому слід зауважити, що повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення процесуальних недоліків, що зумовили її повернення (надання доказів надіслання копії скарги та доданих до неї документів третій особі - листи з описом вкладення із зазначенням всіх доданих до позовної заяви документів).
Керуючись п.6 ч.1 ст. 63, ст.ст. 86, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Прийняти справу № 902/843/14 до провадження для розгляду скарги Приватного підприємства "Конекс" на дії Центрального відділу державної виконавчої служби м.Вінниця Головного територіального управління юстиції в Вінницькій області від 29.11.2017 р.
2. Скаргу Приватного підприємства "Конекс" на дії Центрального відділу державної виконавчої служби м.Вінниця Головного територіального управління юстиції в Вінницькій області від 29.11.2017 р. про визнання протиправною та скасування постанови від 26.10.2017 р. про відкриття виконавчого провадження ВП № 55003111 повернути без розгляду.
3. Скаргу б/н від 29.11.2017 р. на 4-х аркушах разом з матеріалами на 17-и аркушах повернути скаржнику.
4. Копію скарги б/н від 29.11.2017 р. та описів вкладення від 29.11.2017 р. долучити до примірника ухвали, яка залишається в справі.
5. Ухвалу надіслати сторонам (боржнику з матеріалами), третім особам, Центральному відділу державної виконавчої служби м.Вінниця Головного територіального управління юстиції в Вінницькій області рекомендованим листом.
Суддя О.О. Банасько
віддрук. 8 прим.:
1 - до справи.
2, 3, 4 - позивачу - вул.Б. Хмельницького, буд.8, кв.3, м. Луцьк, Волинська область, 43000; вул.Винниченка, 26, м.Луцьк, Волинська область, 43000 (поштова адреса); вул.Соборна, 24/3.411, м.Вінниця, 21050.
5 - відповідачу - вул. Хмельницьке шосе, 23, м. Вінниця, 21036.
6 - третій особі - ПАТ "ОСОБА_2 МКБ" - вул. Іллінська, 8, бізнес-центр "Іллінський", 7 під'їзд, м.Київ, 04070.
7 - третій особі ПАТ "ОСОБА_3 Аваль" - вул. Лєскова, буд. 9, м.Київ, 01011.
8 - Центральному відділу державної виконавчої служби м.Вінниця Головного територіального управління юстиції в Вінницькій області - вул. Соборна, 15 А, м.Вінниця, 21050.