28 листопада 2017 року Справа № 911/343/17
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:Владимиренко С.В. - доповідача,
суддів:Євсікова О.О.,
Кролевець О.А.,
розглянувши касаційну скаргуПриватного підприємства "Грін-Грей"
на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 23.05.2017 року
та рішеннягосподарського суду Київської області від 03.04.2017 року
у справі№ 911/343/17 господарського суду Київської області
за позовомПриватного підприємства "Грін-Грей"
до Публічного акціонерного товариства "Київобленерго"
провизнання незаконним та скасування рішення, оформленого протоколом № 0234 від 21.12.2016 року
за участю представників:
позивача - Демченко К.М.
відповідача - не з'явились
В судовому засіданні присутні ОСОБА_5 і ОСОБА_6, які не мають належних повноважень для представництва в суді касаційної інстанції згідно Перехідних положень підпункту 11 пункту 16.1 Конституції України.
В лютому 2017 року Приватне підприємство "Грін - Грей" звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Київобленерго" про визнання неправомірним та скасування рішення Публічного акціонерного товариства "Київобленерго", оформленого протоколом № 0234 від 21.12.2016 року засідання комісії по розгляду акту №К033153 від 12.12.2016 року про порушення Правил користування електроенергією у споживача про застосування оперативно-господарських санкцій у вигляді нарахування обсягу та вартості недоврахованої електроенергії на суму 21 147,28 грн.
Рішенням господарського суду Київської області від 03.04.2017 року (суддя Чонгова С.І.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2017 року у справі № 911/343/17 (у складі колегії суддів: головуючого судді Калатай Н.Ф., суддів Пашкіної С.А., Сітайло Л.Г.), в задоволенні позову відмовлено повністю.
В касаційній скарзі Приватне підприємство "Грін - Грей" просить скасувати судові акти попередніх інстанцій, посилаючись на неправильне застосування місцевим та апеляційним господарськими судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, та задовольнити позовні вимоги.
У відзиві на касаційну скаргу Приватне акціонерне товариство "Київобленерго" заперечує проти доводів викладених у ній, зазначаючи про їх безпідставність і необґрунтованість, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, відзив на неї, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку її обставин та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Приписами статті 714 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Згідно статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України і пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону та договору, а в силу статті 525 Цивільного кодексу України та пункту 7 статті 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, судами попередніх інстанцій встановлено, що 06.01.2004 року між Приватним підприємством "Грін - Грей", як споживачем, та Публічним акціонерним товариством "А.Е.С Київобленерго" в особі Києво-Святошинського РЕМ Публічного акціонерного товариства "А.Е.С Київобленерго", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Київобленерго", як постачальником електричної енергії укладено договір про постачання електричної енергії № 8197, відповідно до умов якого останнє зобов'язалось постачати електричну енергію, а позивач - оплачувати її вартість. У розділі 2 договору сторонами погоджено, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, не обумовлених договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією, затвердженими в установленому порядку.
Пунктом 4.2.3 договору визначено, що за сплату постачальнику електричної енергії вартості електроенергії, розрахованої виходячи з приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання (згідно з методикою, затвердженою НКРЕ), у разі таких дій споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених методичними рекомендаціями НКРЕ.
Цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31.12.2004 року. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (пункт 9.5. договору).
30.09.2016 року представниками Публічного акціонерного товариства "Київобленерго" за актом № 222388 про передачу на відповідальне збереження приладу обліку та пломб передано Приватному підприємству "Грін - Грей" на відповідальне зберігання опломбований прилад обліку (заводський №052416), в присутності представника споживача ОСОБА_7
12.12.2016 року Районним підрозділом Публічного акціонерного товариства "Київобленерго" здійснено технічну перевірку та складено акт про порушення № К 033153, яким встановлено відсутність пломб на цьому приладі обліку. Даний акт складено за участю представника позивача - ОСОБА_7, який і підписав його як представник споживача. Водночас, звертаючись до суду, позивач заперечив факт підписання акту, посилаючись на те, що ОСОБА_7 не був працівником позивача, долучивши копії штатних розписів на 2015 та 2016 роки, згідно яких у його штаті на вказані роки не передбачено посади інженера.
21.12.2016 року на підставі акта про порушення № К033153 від 12.12.2016 року уповноваженими представниками постачальника проведено засідання комісії по розгляду актів про порушення Правил користування електроенергією у споживача, на якому прийнято рішення, оформлене Протоколом №0234, про порушення Правил користування електроенергією, необхідність проведення розрахунку згідно пункту 6.4. Правил користування електричною енергією, пункту 2.5. Методики визначення обсягу вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 року № 562, за період з 18.10.2016 року по 07.12.2016 року за 51 день по пропускній спроможності мереж та договірній потужності протягом періоду порушення.
Розгляд акта про порушення №К033153 від 12.12.2016 року комісією Публічного акціонерного товариства "Київобленерго" здійснювався в присутності представника (позивача) споживача електричної енергії - ОСОБА_9, який з прийнятим рішенням погодився.
Згідно розрахунку вартості електроенергії, не облікованої внаслідок порушення Правил користування електричною енергією, Публічним акціонерним товариством "Київобленерго" визначено позивачу вартість недорахованої електричної енергії в сумі 21 147,27 грн., про що повідомлено позивача листом № 06/280/231 від 13.01.2017 року.
Позовні вимоги мотивовані незаконністю Рішення комісії про нарахування позивачу оперативно-господарських санкцій всупереч положень статті 237 Господарського кодексу України і Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 року та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 року за № 417/1442, та Методики визначення обсягу вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 року №562.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний господарський суд, правильно виходив з того, що позивачем не доведено та не підтверджено належними доказами, в силу вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, відсутності порушення зафіксованого в акті про порушення № К033153 від 12.12.2016 року, за яке до нього застосовані оперативно - господарські санкції.
Відповідно до пункту 5.1. Правил користування електричною енергією, договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.
Правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, пошкодження приладів обліку. (частини 1, 2 статті 27 Закону України "Про електроенергетику").
Крім того, за приписами статті 26 цього ж Закону визначено, що споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником; споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії; безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач; споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України; споживач енергії несе відповідальність за шкоду, заподіяну енергопостачальнику внаслідок невідповідності технічного стану електроустановок споживача та/або схеми живлення споживача вимогам нормативно-технічних документів, згідно з умовами договору.
Пунктами 6.41., 6.42. Правил користування електричною енергією встановлено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень; в акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень; акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві; акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача; у разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації); споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання; акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці. На підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків; комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії; споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії; рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків; споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. У разі звернення до суду впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу останній має право не оплачувати виставлені рахунки до вирішення спірних питань у судовому порядку.
Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено, що акт про порушення № К033153 від 12.12.2016 року складений трьома особами від енергопостачальної організації, що свідчить про його дійсність згідно наведених приписів Правил користування електричною енергією.
Розгляд акта про порушення № К 033153 від 12.12.2016 року здійснювався комісією постачальника в присутності представника (позивача) споживача електричної енергії - ОСОБА_9 (який діяв на підставі довіреності від 30.10.2016 року, виданої директором ОСОБА_10.), який з прийнятим рішенням комісії погодився.
Врахувавши зазначені обставини, встановлені на підставі аналізу наявних матеріалів справи згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України, суди попередніх інстанцій спростували твердження позивача щодо відсутності в штатних розкладах посади інженера, наведені в обгрунтування неправомірності складеного акта.
Відповідно до пунктів 3.1, 3.2., 3.3. Правил користування електричною енергією, електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами обліку електричної енергії для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії. Розрахункові засоби обліку електричної енергії, технічні засоби контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, засоби вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії встановлюються відповідно до вимог ПУЕ, цих Правил та проектних рішень. Відповідальною за технічний стан засобів обліку є організація, на балансі якої вони перебувають, або оператор засобів комерційного обліку (електропередавальна організація або інша організація) на підставі відповідного договору. Відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.
За вказаних обставин судами попередніх інстанцій спростовано доводи позивача щодо відкритого доступу до лічильника будь-якої особи у день проведення перевірки у зв'язку з залишенням дверей приміщення місцезнаходження лічильника відкритими, що не є підставою звільнення споживача (позивача) від відповідальності.
Водночас, судами попередніх інстанцій з'ясовано під час розгляду справи, що територія, на якій розташований лічильник, є огородженою, відносно чого позивач не заперечував, а доступ до лічильника надано особою, яка підписала акт про порушення.
Судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових актах вірно зазначено, що у разі своєчасного (до виявлення порушення представниками енергопостачальника) письмового повідомлення споживачем енергопостачальника про виявлені ним пошкодження приладів (систем) обліку, пошкодження або зрив пломб та за відсутності явних ознак втручання в роботу приладів (систем) обліку Методика не застосовується, про що зазначено в абзаці 2 пункту 1.2. Методики визначення обсягу вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 року №562.
Врахувавши зазначене, суди попередніх інстанцій, пославшись на неповідомлення позивачем відповідача протягом чотирьох місяців до складання 12.12.2016 року акта перевірки пломб на електролічильнику після ймовірного проведення робіт інспектором Києво-Святошинського РП Сухоруковим Д.О. 18.08.2016 року, спростували твердження позивача щодо неправильності застосування відповідачем Методики визначення обсягу вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 року №562.
Водночас, судами попередніх інстанцій зазначено про не надання позивачем доказів проведення 18.08.2016 року робіт без відома останнього на трансформаторній підстанції, розміщеній на його території, а також не доведення позивачем належними та допустимими доказами, визначеними статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України відсутності пломб внаслідок проведення робіт Києво-Святошинським РП 18.08.2016 року.
Враховуючи вищевикладені обставини, встановлені судами на підставі здійсненого аналізу наявних матеріалів справи за статтею 43 Господарського процесуального кодексу України, зазначив про не доведення позивачем неправомірності дій відповідача та не надання належних доказів на підтвердження даних обставин, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази (стаття 1117 ГПК України).
Твердження позивача, викладені у касаційній скарзі свідчать про намагання переоцінки наявних у справі доказів, що не відповідає повноваженням суду касаційної інстанції, визначеним статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України.
В зв'язку з зазначеним, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного й об'єктивного дослідження поданих сторонами доказів, висновки судів першої й апеляційної інстанцій відповідають цим обставинам, їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, прийняті рішення суду першої та постанова апеляційної інстанцій відповідають матеріалам справи та вимогам закону, а тому судові акти слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу Приватного підприємства "Грін-Грей" залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2017 року у справі № 911/343/17 залишити без змін.
Головуючий суддяС.В. Владимиренко
Судді О.О. Євсіков
О.А. Кролевець