ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
27.11.2017Справа №910/13935/13
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Кислотоупор ЛТД»
доТовариства з обмеженою відповідальністю «АТЕМ»
простягнення 31 693,22 грн.
Суддя Босий В.П.
Представники сторін:
від позивача:не з'явився
від відповідача:не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю «Кислотоупор ЛТД» (надалі - ТОВ «Кислотоупор ЛТД») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЕМ» (надалі - ТОВ «АТЕМ») про стягнення 31 693,22 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язання по оплаті товару, поставленого позивачем за договором поставки №12/10-1 від 23.12.2010 р., у зв'язку з чим позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 24 214,68 грн. та 3% річних у розмірі 7 478,55 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.07.2013 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 04.09.2013 р.
09.08.2013 р. до канцелярії суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував з огляду на те, що рішення господарського суду міста Києва від 19.02.2013 р. у справі №5011-9/17672-2012, на підставі якого позивачем заявлено вимоги про стягнення пені та 3% річних, скасоване постановою Вищого господарського суду України від 31.07.2013 р.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.09.2013 зупинено провадження у справі № 910/13935/13 до вирішення господарським судом міста Києва справи № 5011-9/17672-2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кислотоупор ЛТД» до Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЕМ» про стягнення 407 751,30 грн. та набрання судовим рішенням законної сили.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.11.2017 р. поновлено провадження у справі у зв'язку з усуненням обставин, що зумовили його зупинення, розгляд справи призначено на 27.11.2017 р.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду.
Місцезнаходження відповідача за адресою: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 19, на яку було відправлено ухвалу суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, який міститься на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України, матеріалами справи та вказано в позові.
Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Таким чином, суд приходить до висновку, що сторони повідомлені про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.
Під час виготовлення ухвали про порушення провадження у справі від 25.07.2013 р. судом було допущено технічну описку в назві юридичної особи позивача, а саме замість «Кислотоупор ЛТД» вказано «Кислотур ЛТД», що потягло за собою допущення аналогічної описки в інших процесуальних документах.
Суд відзначає, що допущена в ухвалах господарського суду міста Києва технічна описка, яка не змінює змісту ухвал та не зачіпає їх суті, підлягає виправленню.
В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
23.12.2010 р. між ТОВ «Кислотоупор ЛТД» та ТОВ «Атем» було укладено договір поставки № 12/10-1, відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупця глину вогнетривку українського виробництва, що іменується надалі «товар», а покупець зобов'язується прийняти її та оплатити відповідно до умов, передбачених цим Договором.
Рішенням господарського суду міста Києва від 19.02.2013 р. у справі №5011-9/17672-2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.04.2013 р. позов задоволено повністю, стягнуто з ТОВ «Атем» на користь ТОВ «Кислотоупор ЛТД» 400 832,50 грн. основної заборгованості, 5 765,55 грн. пені, 1 153,25 грн. трьох процентів річних та 8 155,03 грн. судового збору.
Постановою Вищого господарського суду України від 31.07.2013 р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.04.2013 р. та рішення господарського суду міста Києва від 19.02.2013 р. скасовано повністю, а справу направлено на новий розгляд.
Рішенням господарського суду міста Києва від 29.05.2014 р. позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Атем» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кислотоупор ЛТД» 400 832 (чотириста тисяч вісімсот тридцять дві) грн. 50 коп. основного боргу, 4 599 (чотири тисячі п'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 72 коп. пені, 919 (дев'ятсот дев'ятнадцять) грн. 94 коп. трьох процентів річних та витрати по сплаті судового збору в розмірі 8 127 (вісім тисяч сто двадцять сім) грн. 05 коп., в іншій частині позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.09.2014 р. вказане рішення залишене без змін.
Спір у справі виник у зв'язку з неналежним виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором, у зв'язку з чим позивачем заявлено вимогу про стягнення пені у розмірі 24 214,68 грн. та 3% річних у розмірі 7 478,55 грн. за період прострочення з 24.11.2012 р. по 26.04.2013 р.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на корить другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Пунктом 1 частини 2 вказаної статті визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Наявність грошового зобов'язання відповідача по сплаті позивачу грошових коштів у розмірі 400 832,50 грн. підтверджується рішенням господарського суду міста Києва від 29.05.2014 р. у справі №5011-9/17672-2012.
Згідно з ч. 3 ст. 35 Господарського кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Пунктом 2.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2013 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус (наприклад, позивач у даній справі був відповідачем в іншій, а відповідач у даній справі - позивачем в іншій).
Отже, рішення господарського суду міста Києва від 29.05.2014 р. у справі №5011-9/17672-2012 має преюдиціальне значення, а встановлені ним факти повторного доведення не потребують.
Статтею 598 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Ці підстави зазначені у статтях 599, 600, 601, 604-609 Цивільного кодексу України, які не передбачають підставою припинення зобов'язання ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора.
Пунктом 7.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» визначено, що за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
З огляду на викладене, позивачем було реалізовано право на звернення до суду із даним позовом.
В той же час, як вбачається із відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, який міститься на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України, на момент прийняття рішення у даній справі юридична особа відповідача - ТОВ «Атем» знаходиться в стані припинення.
Зокрема, ухвалою господарського суду міста Києва від 10.02.2014 р. порушено провадження у справі №910/25520/13 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Атем», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, розгляд справи для вирішення питання про визнання боржника банкрутом призначено на 10.02.2014 р.
Постановою господарського суду міста Києва від 10.02.2014 р. визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю «Атем»; відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Ковезу Андрія Івановича
Повідомлення про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю «Атем» банкрутом і відкриття щодо нього ліквідаційної процедури було опубліковано 17.02.2014 р. на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у разі якщо до боржника, щодо якого порушена справа про банкрутство, пред'явлений позов, який ґрунтується на грошових зобов'язаннях боржника, що виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, суди мають у встановленому процесуальним законом порядку приймати такі позовні заяви і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство.
За змістом ч. 1 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Суд відзначає, що матеріали справи не містять належних та допустимих в розумінні приписів ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України доказів на підтвердження факту звернення позивача до господарського суду міста Києва із заявою про визнання його грошових (кредиторських) вимог в загальному розмірі 31 693,22 грн. до боржника у справі про банкрутство №910/25520/13.
Більш того, ухвалою господарського суду міста Києва від 19.10.2016 р. у справі №910/25520/13 затверджено реєстр вимог кредиторів, до якого вимоги ТОВ «Кислотоупор ЛТД», заявлені у даній справі, не увійшли.
Частиною 3 статті 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначено, що якщо позивач не звернувся у тридцятиденний строк з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство із заявою про визнання його грошових вимог до боржника у справі про банкрутство, суд, який розглядає позовну заяву, після закінчення тридцятиденного строку з моменту офіційного оприлюднення поновлює позовне провадження та відмовляє у задоволенні позову.
За таких обставин, в задоволенні позовних вимог з викладених у позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Кислотоупор ЛТД» правових підстав необхідно відмовити повністю.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Кислотоупор ЛТД» відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 30.11.2017 р.
Суддя В.П. Босий