ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
28.11.2017Справа №910/17671/17
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Енерго»
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Жан Ролан»
Про стягнення 984 350,00 грн.
Суддя Ващенко Т.М.
Представники сторін:
Від позивача: Соковець І.О.
Від відповідача: Яценко Н.О.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фактор Енерго» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Жан Ролан» (далі - відповідач) про стягнення 984 350,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.10.17. порушено провадження у справі № 910/17671/17 та призначено її до розгляду на 07.11.17.
06.11.17. від відповідача через відділ діловодства суду було подано письмовий відзив на позовну заяву, в якому Товариство з обмеженою відповідальністю «Жан Ролан» не заперечує наявність у нього заборгованості перед позивачем в сумі 984 350,00 грн. та вказує на власне скрутне фінансове становище.
В судовому засіданні 07.11.17. на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 28.11.17.
В судовому засіданні 28.11.17. позивачем підтримано свої позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач в судовому засіданні 28.11.17. проти позову не заперечував.
За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі № 910/17671/17.
В судовому засіданні 28.11.17. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
06.03.17. між позивачем (далі - Позикодавець) та відповідачем (далі - Позичальник) було укладено Договір № 06-03/Поз (безвідсоткової поворотної фінансової допомоги) (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) Позикодавець надає Позичальнику у власність грошові кошти (суму позики), а Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових кошів (суму позики) у визначений Договором строк.
Строк дії Договору сторонами погоджено п. 3.1 та визначено, що Договір набирає чинності та стає обов'язковим для виконання з моменту передання грошових коштів Позичальнику та є дійсним весь строк користування позикою, що встановлений п. 5.1 Договору.
Відповідно до п. 2.1 сума позики за Договором становить 984 350,00 грн.
Позика надається в безготівковій формі на рахунок Позичальника. Позика надається на безвідсотковій основі, тобто Позикодавець не нараховує Позичальнику та не отримує від останнього відсотки від суми позики (п. п. 4.1, 4.2 Договору).
Згідно з п. 2.2 Договору позика надається будь-якими частинами в строк до 29.05.17. на розрахунковий рахунок Позичальника.
У відповідності до наданих до матеріалів справи банківських виписок по особовому рахунку позивача, ним, було перераховано відповідачу по Договору грошові кошти на загальну суму 984 350,00 грн. наступними частинами: 4200,00 грн. 09.03.17., 5 000,00 грн. та 24 150,00 грн. 13.03.17., 500,00 грн. та 3 000,00 грн. 16.03.17., 500,00 грн. та 4500,00 грн. 21.04.17., 2 500,00 грн. 17.05.17., 50 000,00 грн., 55 000,00 грн., 100 000,00 грн., 112 000,00 грн., 623 000,00 грн. 29.05.17. При цьому, листом № 20 від 17.05.17. на ім'я відповідача позивачем було змінено призначення платежу за платіжним дорученням № 37 від 17.05.17. на суму 2500,00 грн. з «повернення передплати за кукурудзу згідно договору № 0603К від 06.03.14. без ПДВ» на «надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги згідно договору № 06-03/Поз від 06.03.17. без ПДВ».
Пунктом 5.1 Договору сторони погодили, що строк повернення позики (безвідсоткової поворотної фінансової допомоги) становить до 09.06.17. Зазначений строк може бути змінено за погодженням сторін, що повинно бути оформлено відповідною додатковою угодою до Договору.
Вся сума позики повинна бути повернена в межах строку, встановленого п. 5.1 Договору. Позичальник має право повернути позику частинами, але в будь-якому випадку до спливу строку, зазначеного в п. 5.1 Договору. Повернення (повністю або в частині) позики здійснюється в безготівковій формі на рахунок Позикодавця (п. 5.2 Договору).
Відповідачем повернення поворотної фінансової допомоги за Договором здійснено не було, що Позичальником не заперечується.
Отже, не повернутими у встановлений Договором строк залишились грошові кошти в розмірі 984 350,00 грн., строк повернення є таким, що настав, з огляду на що позивач вирішив звернутись з даним позовом до суду з метою захисту своїх прав та законних інтересів.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно зі ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд відзначає наступне.
У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За своєю правовою природою Договір є договором позики.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що відповідач не погасив наявну заборгованість зі сплати основного боргу (повернення поворотної фінансової допомоги за Договором), доказів повної оплати заборгованості до матеріалів справи не надав.
Матеріалами справи підтверджується та відповідачем не спростовано, що відповідач в порушення покладеного на нього законом та Договором обов'язку по сплаті 984 350,00 грн. поворотної фінансової допомоги не виконав, вказану суму станом на час прийняття судового рішення не погасив, внаслідок чого позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Витрати по сплаті судового збору за приписами ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Жан Ролан» (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, б. 16; ідентифікаційний код 39045248) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Енерго» (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 57, літ. Б; ідентифікаційний код 37033665) 984 350 (дев'ятсот вісімдесят чотири тисячі триста п'ятдесят) грн. 00 коп. - поворотної фінансової допомоги, 14 765 (чотирнадцять тисяч сімсот шістдесят п'ять) грн. 25 коп. - судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 29.11.17.
Суддя Т.М. Ващенко