ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
27.11.2017Справа № 910/14369/16
За скаргою LACTOPUR INC
На бездіяльність відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області
По справі № 910/14369/16
За позовом ДоLACTOPUR INC Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропродекспорт»
Простягнення 312 000 дол.США, що еквівалентно 7 740 431,71 грн
Суддя Спичак О.М.
Представники учасників судового процесу:
від стягувача: Звєрєва Л.С. - за довіреністю;
від боржника: Гуля В.С. - за довіреністю
В провадженні Господарського суду м. Києва знаходилась справа № 910/14369/16/15 за позовом компанії LACTOPUR INC до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОПРОДЕКСПОРТ» про стягнення 312 000 дол.США, що еквівалентно 7 740 431,71 грн.
Через відділ документального забезпечення Господарського суду міста Києва позивачем 26.09.2016 подано заяву про зменшення позовних вимог, в якій заявник просив стягнути з відповідача 185400 дол США попередньої оплати, 8000 дол США суми втраченого прибутку (упущеної вигоди), 43000 дол. США збитків.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.09.2016 у справі № 910/14369/16 (суддя Спичак О. М.) позовні вимоги LACTOPUR INC задоволено частково. Стягнуто із Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОПРОДЕКСПОРТ" на користь LACTOPUR INC 185400 дол. США, що еквівалентно 4599602,69 грн. за офіційним курсом Національного банку України попередньої оплати та 2781 дол. США судового збору.
Рішення мотивоване тим, що відповідачем не наведено суду доказів належного виконання своїх обов'язків за контрактом № 19/15 від 06.03.2015 щодо поставки товару за специфікаціями № 4 від 27.08.2015, № 5 від 27.08.2015, № 6 від 27.08.2015 та № 7 від 27.08.2015, тому місцевий господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги LACTOPUR INC про стягнення попередньої оплати в сумі 185400 дол. США є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі. Щодо позовних вимог про стягнення 8000 дол. США упущеної вигоди, то місцевим господарським судом зазначено, що позивачем не надано жодних належних та допустимих у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказів неотримання прибутку в сумі 8000 дол. США прибутку лише з огляду на те, що Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОПРОДЕКСПОРТ" не виконано своїх обов'язків за контрактом № 19/15 від 06.03.2015 щодо поставки товару за специфікаціями № 4 від 27.08.2015, № 5 від 27.08.2015, № 6 від 27.08.2015 та № 7 від 27.08.2015. Щодо позовних вимог про стягнення 43000 дол. США збитків, місцевим господарським судом зазначено: позивачем не доведено, що 43000 дол. США штрафних санкцій, сплачених позивачем Компанії Aynes Gida Sanayi ve Ticaret, стали наслідком саме винних дій Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОПРОДЕКСПОРТ".
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2016 у справі № 910/14369/16 (у складі колегії суддів: Руденко М. А. - головуючого, Пономаренка Є. Ю., Дідиченко М. А.) рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2016 у справі № 910/14369/16 залишено без змін.
11.01.2017 на виконання рішення Господарського суду міста Києва по справі № 910/14369/16 від 26.09.2016, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2016 року, видано наказ.
Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2016 у справі № 910/14369/16, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропродекспорт" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2016 у справі № 910/14369/16, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Постановою Вищого господарського суду України від 28.03.2017 у справі № 910/14369/16 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродекспорт" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2016 у справі № 910/14369/16 Господарського суду міста Києва залишити без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2016 у справі № 910/14369/16 Господарського суду міста Києва залишити без змін.
30.06.2017 через службу діловодства господарського суду від компанії LACTOPUR INC надійшла скарга на бездіяльність відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, в якій скаржник просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, яка виразилась у ненакладенні арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ «Агропродекспорт» в установах банків;
- визнати протиправною бездіяльність відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, яка виразилась в ненадсиланні постанови про арешт коштів ТОВ «Агропродекспорт», які знаходяться на рахунках в установах банків;
- визнати протиправною бездіяльність відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, яка виразилась в ненадсиланні платіжних вимог про списання грошових коштів, які знаходяться на рахунках ТОВ «Агропродекспорт» в установах банків.
Ухвалою суду 05.07.2017 відкладено вирішення питання про прийняття до провадження скарги LACTOPUR INC на бездіяльність відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області до повернення матеріалів зазначеної справи до Господарського суду міста Києва.
31.10.2017 матеріали справи № 910/14369/16 були повернуті на адресу Господарського суду міста Києва.
Ухвалою суду від 08.11.2017 скарга компанії LACTOPUR INC було призначено до розгляду на 27.11.2017.
Представник скаржника у судовому засіданні 27.11.2017 надав усні пояснення з приводу поданої скарги, відповідно до яких останню підтримав у повному обсязі.
Представник боржника у даному судовому засіданні надав усні пояснення з приводу поданої скарги, відповідно до яких проти її задоволення заперечив у повному обсязі.
Розглянувши подану скаргу, дослідивши матеріали скарги та заслухавши представників стягувача та боржника, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення поданої скарги з огляду на наступне.
В обґрунтування поданої скарги, скаржником зазначено про наступне.
13.01.2017 державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Менчиць Н.Є. було відкрито виконавче провадження №53241157 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва по справі №910/14369/17.
Постановою від 18.04.2017 директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Поліщука Дмитра Владиславовича з метою забезпечення своєчасного повного та неупередженого примусового виконання рішення суду, керуючись вимогами ст.ст.24, 25 Закону України «Про виконавче провадження» та розділом V Інструкції з організації примусового виконання рішення, затвердженої Наказом №512/5 від 02.04.2012 Міністерства юстиції України, матеріали виконавчого провадження №53241157 передано з Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві до Гадяцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області.
Постановою Гадяцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області від 26.05.2017 матеріали виконавчого провадження № 53241157 були передані до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області.
Постановою відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області від 09.06.2017 зазначений орган прийняв виконавче провадження № 53241157 з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 11.01.2017 № 910/14369/16.
15.06.2017 стягувачем до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області було направлено заяву про арешт коштів боржника. В зазначеній заяві були зазначені номери рахунків боржника в ПАТ «Вернум Банк», філії ПУАТ «Фідобанк», АТ «Укрексімбанк», АТ «Райффайзен банк Аваль», АКБ «Новий», ТА «ОТП Банк», Казначействі України та ПАТ «Кредобанк». Зазначена заява до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області надійшла 19.06.2017, що підтверджується роздруківкою з сайту ПАТ «Укрпошта» в мережі Інтернет з штриховим ідентифікатором 0103060264145 та поштовим повідомленням.
Разом з тим, державним виконавцем, всупереч ч. 3 ст. 13, статей 28, 48 Закону України «Про виконавче провадження», не винесено постанову про накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропродекспорт» та не направлено до банків копії постанови про накладення арешту та платіжні вимоги про списання коштів.
Відповідно до ст.1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
За приписами ст.4-5, ст.115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України.
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року N18-рп/2012; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року N11-рп/2012.
Згідно з мотивувальною частиною рішення №16-рп/2009 від 30.06.2009р. Конституційного Суду України виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.
Виходячи з того, що згідно зі ст.1 Конституції України Україна є правовою державою, обов'язковість виконання судових рішень є обов'язковою гарантією, дотримання якої є визначальним для утвердження авторитету України.
За приписами ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент відкриття виконавчого провадження) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно ч.1 ст.5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
За приписами ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов'язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об'єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Згідно ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 13 вказаного нормативно-правового акту під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Зокрема, арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону.
Відповідно до п. 4 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження», на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.
Порядок накладення арешту на майно та грошові кошти боржника визначено ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», згідно п. 2 якої арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, з урахуванням того, що заява про накладення арешту на рахунки надійшла 19.06.2017 (понеділок), зобов'язаний був винести постанову про арешт коштів боржника не пізніше 20.06.2017.
У відповідності до частини 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до п. 9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», господарським судом за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
У зв'язку з тим, що органом ДВС, всупереч нормам статей 13 та 48 Закону України «Про виконавче провадження», не було вчинено дій направлених на накладення арешту на виявлені рахунки боржника, то господарський суд приходить до висновку, що доводи скаржника є обґрунтованими, у зв'язку з чим скарга в частині визнання протиправною бездіяльності відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, яка виразилась у ненакладенні арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ «Агропродекспорт» в установах банків, підлягає задоволенню.
Вимога скаржника про визнання протиправною бездіяльності відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, яка виразилась у ненадсиланні постанови про арешт коштів ТОВ «Агропродекспорт», які знаходяться на рахунках в установах банків; та визнання протиправною бездіяльності відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, яка виразилась в ненадсиланні платіжних вимог про списання грошових коштів, які знаходяться на рахунках ТОВ «Агропродекспорт» в установах банків задоволенню не підлягають з огляду на те, що зазначені вимоги є передчасними.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Скаргу задовольнити частково.
2. Визнати незаконною бездіяльність відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, яка виразилась в ненакладенні арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ «Агропродекспорт» в установах банків.
3. В задоволенні іншої частини скарги відмовити.
Суддя О.М. Спичак