Постанова від 28.11.2017 по справі 908/553/17

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2017 року Справа № 908/553/17

Вищий господарський суд України в складі колегії

Головуючий, суддяЯценко О.В.,

СуддіКорсак В.А., Кравчук Г.А.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області

на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 27.04.2017

у справі№ 908/553/17

Господарського судуЗапорізької області

за позовомЗаступника прокурора Запорізької області - начальника управління представництва інтересів громадянина або держави в особі органу , уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах в інтересах держави в особі 1.Південно-Східного міжрегіонального управління виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, 2.Державної установи "Дружелюбівський виправний центр (№1)"

До1. Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів"

провизнання недійсними та скасування наказів, зобов'язання повернути земельну ділянку,

в засіданні взяли участь представники:

- ГПУ:Грішина Т.

- позивача:Радоуцька А.С.

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Запорізької області звернувся з позовом в інтересах держави в особі в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Південно-Східне міжрегіональне управління виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції (позивач-1), Державна установа "Дружелюбівський виправний центр (№1)" (позивач-2) до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (відповідача-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів" (відповідача-2) про визнання недійсними та скасування наказів, зобов'язання повернути земельну ділянку.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 22.03.2017 (суддя Федорова О.В.) позовну заяву заступника прокурора Запорізької області повернуто без розгляду.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27.04.2017 (судді: Сгара Е.В., Мартюхіна Н.О., Будко Н.В.) ухвалу Господарського суду Запорізької області від 22.03.2017 скасовано.

Справу передано на розгляд до Господарського суду Запорізької області.

Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить постанову апеляційного господарського суду скасувати з підстав порушення норм процесуального права, ухвалу місцевого господарського суду залишити в силі.

Скаржник доводить невірність висновку апеляційного господарського суду про статус державної установи "Дружелюбівський виправний центр (№1)", вважаючи, що ця установа не є органом, уповноваженим здійснювати функції держави у спірних правовідносинах; Південно-Східному міжрегіональному управлінню виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції не видавався державний акт на право постійного користування спірними земельними ділянками, тому інтереси цієї установи не порушуються, така установа не є органом, наділеним повноваженнями органу виконавчої влади у спірних земельних правовідносинах.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.11.2017 у складі колегії: головуючий, суддя - Яценко О.В., судді - Корсак В.А., Кравчук Г.А. касаційна скарга Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області прийнята до провадження, справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 28.11.2017.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку судові акти, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарські суди дійшли протилежних висновків щодо права прокурора на позов в інтересах держави в особі Південно-Східного міжрегіонального управління виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції та державної установи "Дружилюбівський виправний центр (№ 1) при вирішенні спору, предметом якого є земельна ділянка.

Касаційна інстанція погоджується із висновками апеляційного господарського суду щодо правомірності реалізації прокурором функцій представництва в розглядуваному випадку, враховуючи наступні мотиви.

Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або не належним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи іншій суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Таким чином, ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає необхідність обґрунтування прокурором наступних підстав для представництва:

- порушення або загроза порушення інтересів держави

- нездійснення або неналежне здійснення органом державної влади, місцевого самоврядування чи іншим суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, захист цих інтересів.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку передбаченому частиною четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Прокурором подано позов в інтересах двох позивачів: Південно-Східного міжрегіонального управління з питання виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції та Державної установи "Дружелюбівський виправний центр (№1).

Згідно Положення про Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 16 лютого 2017р № 433/15, Територіальний орган Міністерства юстиції - Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України (далі територіальний орган) є органом державної влади, який утворюється для реалізації повноважень Міністерства юстиції на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць.

Територіальному органу безпосередньо підпорядковуються підрозділи пробації, установи виконання покарань, слідчі ізолятори, воєнізовані формування, інші підрозділи, підприємства, установи і організації, створені для забезпечення завдань Міністерства юстиції України(п.1 Положення).

Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації міністерства юстиції України здійснює керівництво оперативно-службовою та фінансово-господарською діяльністю підпорядкованих йому органів і установ, в тому числі і Державної установи "Дружелюбівський виправний центр (№1)

У пункті 4 Положення визначено, що основними завданнями Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції є: реалізація державної політики у сфері виконання кримінальних покарань; забезпечення ефективного та цільового використання державного майна, здійснення в межах повноважень функцій з управління майном підпорядкованих органів і установ.

Відповідно до ч.5 п.3 Положення, територіальний орган організовує фінансово-господарську діяльність підпорядкованих органів, установ виконання покарань, їх підприємств (майстерень, центрів трудової адаптації).

Згідно до ч.6 п. 3 Положення, територіальний орган забезпечує ефективне та цільове використання державного майна; здійснює в межах повноважень, визначених законодавством та іншими нормативно-правовими актами, функції з управління майном підпорядкованих органів і установ

Відповідно до ст.190 Цивільного кодексу України до поняття, майно входять в томі числі і майнові (речові) права.

Таким чином, Південно-Східне регіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції згідно завдань, визначених його Положенням, зобов'язане забезпечити ефективне використання та збереження права постійного користування державної установи "Дружелюбівський виправний центр (№ 1) спірними земельними ділянками.

Враховуючи вищевикладене, у правовідносинах щодо захисту та відновлення права постійного користування Державної установи "Дружелюбівський виправний центр (№ 1) на спірну земельну ділянку органом уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах є Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції.

Як встановлено судом апеляційної інстанції прокурор зазначив, що при опрацювання відомостей, розміщених у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та єдиному реєстрі судових рішень, встановлено що за другим відповідачем на цей час зареєстровано право постійного користування на спірну земельну ділянку. Проте, інформації, що зазначене право було оскаржено до суду першим позивачем, як органом державної влади, який реалізує повноваження Міністерства юстиції на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць, відсутні.

Вказане свідчить про неналежне здійснення захисту порушених інтересів держави уповноваженим органом - Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції та наявність відповідно до ст.23 Закону України "Про прокуратуру" підстав для представництва інтересів держави в суді саме прокурором.

Таким чином, апеляційний господарський суд обґрунтовано вказав, що прокурором при зверненні до суду з даним позовом дотримані вимоги ст. ст. 2, 29 ГПК України, ст.23 Закону України "Про прокуратуру" в частині визначення порушення інтересів держави та обґрунтування необхідності їх захисту, а також зазначено орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Пред'являючи позов, прокурор обґрунтував порушення інтересів держави не лише у порушенні встановленого законом порядку володіння, користування і розпорядження землями, що перебувають у державній та комунальній власності, а й неможливістю реалізації державної політики у сфері виконання покарань

Так, відповідно до листа Державної установи "Дружелюбівський виправний центр (№1) на останню покладено забезпечення створення умов для залучення засуджених, відповідно до вимог КВК України до суспільно-корисної оплачуваної праці та забезпечення (при наявності умов) створення і розвитку підсобного господарства з метою вироблення сільськогосподарської продукції для покращення матеріально-побутового забезпечення засуджених, а також персоналу виправного центру.

Реалізація вказаних делегованих повноважень держави можлива лише за умови наявності в установи виконання покарань відповідних засобів, зокрема, земельних ділянок.

Відповідно до ч.3 ст.8 Господарського кодексу України господарська компетенція органів державної влади та місцевого самоврядування реалізується від імені відповідної державної чи комунальної установи.

Відповідно до Положення про Державну установу "Дружелюбівський виправний центр (№1) затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15.12.2016р. №3679/128/5 Дружелюбівський виправний центр є державною установою, яка входить до складу державної кримінально-виконавчої служби України.

Органом управління виправного центру є Міністерства юстиції України. Діяльність виправного центру контролюється та координується Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції.

З огляду на наведене, з метою реального та максимально ефективного поновлення інтересів держави прокурор визначив в якості другого позивача саме Державну установу "Дружелюбівський виправний центр (№1)

Касаційна інстанція не погоджується з доводами касаційної скарги, вважає їх такими, що зводяться до не системного, вибіркового тлумачення норм права, що правильності правових висновків суду апеляційної інстанції не спростовує.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Враховуючи наведене, підстав для скасування чи зміни оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду не вбачається.

Керуючись ст.ст. 108, 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.04.2017 залишити без задоволення.

2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.04.2017 у справі № 908/553/17 Господарського суду Запорізької області залишити без зміни.

Головуючий, суддяО.В. Яценко

СуддіB.A. Корсак

Г.А. Кравчук

Попередній документ
70653831
Наступний документ
70653833
Інформація про рішення:
№ рішення: 70653832
№ справи: 908/553/17
Дата рішення: 28.11.2017
Дата публікації: 04.12.2017
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Вищий господарський суд України
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Право власності на землю у тому числі:; Інший спір про право власності на землю; визнання незаконним акта, що порушує право власності на земельну ділянку