20.11.2017 Справа № 907/706/17
За позовом Закарпатської обласної ради, м. Ужгород
ДО Тересвянської селищної ради, смт. Тересва Тячівського району
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
- Комунальне підприємство “Центральна районна аптека №14” Закарпатського обласного відділення “Фармація”, м. Тячів;
- фізична особа-підприємець ОСОБА_1, м. Тячів;
- фізична особа-підприємець ОСОБА_2, с. Грушово Тячівського району;
- фізичну особу-підприємця ОСОБА_3, с. Тересва Тячівського району,
ПРО визнання недійсним та скасування рішення Тересвянської селищної ради від 20.09.2017 року за №569 “Про скасування рішення виконавчого комітету від 23.03.2004 року №26 “Про оформлення права власності на нерухоме майно”,
- визнання права спільної власності територіальної громади сіл, селищ, міст Закарпатської області на будівлю аптеки №29 загальною площею 377,7кв.м., яка розташована за адресою: смт. Тересва, вул. Народна, 87,
Суддя О.Ф. Ремецькі
Представники сторін:
від позивача - ОСОБА_4, представник за довіреністю №01-16/719 від 08.11.2016 року;
від відповідача - не з'явився.
від третіх осіб - не з'явились
Закарпатська обласна рада, м. Ужгород звернулась до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Тересвянської селищної ради, смт. Тересва Тячівського району про визнання недійсним та скасування рішення Тересвянської селищної ради від 20.09.2017 року за №569 “Про скасування рішення виконавчого комітету від 23.03.2004 року №26 “Про оформлення права власності на нерухоме майно”, - визнання права спільної власності територіальної громади сіл, селищ, міст Закарпатської області на будівлю аптеки №29 загальною площею 377,7кв.м., яка розташована за адресою: смт. Тересва, вул. Народна, 87.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 25.09.2017р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 18.10.2017р.
Ухвалою суду від 18.10.2017 залучено до участі у справі як третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Комунальне підприємство “Центральна районна аптека №14” Закарпатського обласного відділення «Фармація», (90500, Закарпатська обл., м. Тячів, вул. Незалежності, 28); - фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (90500, АДРЕСА_1); - фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 (90570, Закарпатська обл., Тячівський район, с. Грушово вул. Шевченка, 13); - фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 (90564, Закарпатська обл., Тячівський район, с. Тересва, вул. Молодіжна, 14), розгляд справи відкладено на 07.11.2017.
Ухвалою суду від 07.11.2017 розгляд справи відкладено на 20.11.2017 з мотивів, наведених у ній.
Представник позивача просить заявлені позовні вимоги задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами. Позовні вимоги обґрунтовуються прийняттям Тересвянською селищною радою 20.09.2017 рішення №569 «Про скасування рішення виконавчого комітету Тересвянської селищної ради від 23 березня 2004 року №26 «Про оформлення права власності на нерухоме майно» і вирішила повернути будівлю аптеки №29, що знаходиться за адресою смт. Тересва вул. Народна, 87 у комунальну власність смт Тересва». Позивач вважає прийняте рішення Тересвянської селищної ради від 20.09.2017 року №569 таким, що прийняте без належних на те правових підстав та з порушенням чинного законодавства України, у зв'язку з чим воно підлягає визнанню недійсним та підлягає скасуванню.
При цьому позивач зазначає, що Розпорядженням представника Президента України у Закарпатській області від 07.12.1992 р. № 448, 23.12.1992 р. Закарпатська обласна рада народних депутатів на XI сесії XXI скликання прийняла рішення «Про комунальну власність області та програму її приватизації», яким затверджено перелік об'єктів комунальної власності області (додаток №1). В п. 107 розділу XV Підприємства системи Фармація цього переліку значиться приміщення аптеки №29 за адресою смт. Тересва, вул. Леніна, 87.
Відповідно до п. 10 розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 21.05.1997р. «Про місцеве самоврядування в Україні» майно, передане до комунальної власності областей і районів, а також: набуте на інших законних підставах, є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, управління яким відповідно до Конституції України здійснюють районні та обласні ради або уповноважені ними органи. Відчуження зазначеного майна здійснюється лише за рішенням власника або уповноваженого ним органу, але власником нерухомого майна за адресою: смт. Тересва, вул. Центральна, 87 в особі Закарпатської обласної ради жодного рішення з цього приводу не приймалося.
Відповідно до п.4 ст.60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об'єктами їхньої спілішої власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад. Згідно п.8 вказаної статті право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.
Натомість, відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення вищезазначеного не враховано та прийнято рішення щодо об'єкту, який належить до спільної власності територіальної громади сіл, селищ, міст Закарпатської області.
Покликаючись на дані обставини позивач вказує на наявність підстав для визнання його права власності відповідно до положень статті 392 Цивільного кодексу України та згідно з ч. 1 ст. 393 цього Закону визнання незаконним та скасування правового акту органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника.
Відповідач, належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, докази чого містяться в матеріалах справи, явку уповноваженого представника у засідання суду не забезпечив, витребуваних судом документів не подав, причин неявки суду не повідомив.
Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
Матеріали справи містять відомості стосовно отримання відповідачем ухвал суду, в тому числі ухвали про порушення провадження у справі, однак, повноважного представника відповідачем в судове засідання не направлено, поважних причин невиконання вимог суду не наведено.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Зважаючи на те, що неявка представників відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Третя особи також вимоги суду не виконали, витребуваних судом матеріалів не подали, своїх повноважних представників у судове засідання не направили.
Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 20.11.2017р. на підставі ч.2 ст.85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши повноважного представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
Як вбачається з матеріалів справи, листом Тересвянської селищної ради від 20.09.2017 року №383/02-35 було повідомлено Закарпатську обласну раду про прийняття рішення щодо скасування рішення виконавчого комітету Тересвянської селищної ради від 23 березня 2004 року №26 «Про оформлення права власності на нерухоме майно». Даним рішенням також вирішено повернути будівлю аптеки №29, що знаходиться за адресою: смт Тересва вул. Народна, 87 у комунальну власність територіальної громади смт. Тересва.
Позивач звернувся з позовом про визнання недійсним та скасування рішення Тересвянської селищної ради від 20.09.2017 року за №569 “Про скасування рішення виконавчого комітету від 23.03.2004 року №26 “Про оформлення права власності на нерухоме майно” з огляду на те, що воно прийняте без належних на те правових підстав та з порушенням чинного законодавства України, у зв'язку з чим воно підлягає визнанню недійсним та підлягає скасуванню. Також позивач з метою відновлення порушених прав та охоронюваних законом інтересів просить суд визнати право спільної власності права спільної власності територіальної громади сіл, селищ, міст Закарпатської області на будівлю аптеки №29 загальною площею 377,7кв.м., яка розташована за адресою: смт. Тересва, вул. Народна, 87.
Оцінюючи матеріали справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до постанов Верховної Ради УРСР від 8 грудня 1990 р. «Про порядок введення в дію Закону Української РСР «Про місцеві Ради народних депутатів Української РСР та місцеве самоврядування», від 26 березня 1991 р. «Про введення в дію Закону Української РСР «Про власність» постановою Кабінету Міністрів України від 5 листопада 1991 р. № 311 «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною) власністю» (далі - Постанова) визначено, що розмежування майна між власністю областей, міст Києва та Севастополя і власністю районів, міст обласного підпорядкування, районів міст Києва та Севастополя провадиться облвиконкомами з участю виконкомів нижчестоящих Рад народних депутатів (п. 3), затверджено перелік державного майна України, яке передається до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності), та встановлено, що державне майно України, крім майна, яке належить до комунальної власності, є загальнодержавною (республіканською) власністю (п.1) і зобов'язано міністерства і відомства України, органи, уповноважені управляти державним майном, здійснити до 1 січня 1992 року передачу державного майна, яке перебуває у їх віданні, до комунальної власності згідно з переліком (п. 2).
Розпорядженням представника Президента України у Закарпатській області від 07.12.1992 р. № 448 «Про розмежування державного майна України, переданого до комунальної власності, між власністю області та власністю районів і міст обласного підпорядкування» затверджено перелік підприємств, установ та організацій, майно яких відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 р. № 311 передано із загальнодержавної власності до комунальної власності області.
Керуючись постановою Кабінету Міністрів України від 5 листопада 1991 р. № 311 «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною) власністю», розпорядженням представника Президента України у Закарпатській області від 07.12.1992 р. № 448, 23.12.1992 р. Закарпатська обласна рада народних депутатів на XI сесії XXI скликання прийняла рішення «Про комунальну власність області та програму її приватизації», яким затверджено перелік об'єктів комунальної власності області (додаток №1). В п. 107 розділу XV Підприємства системи Фармація цього переліку значиться приміщення аптеки №29 за адресою смт. Тересва, вул. Леніна, 87.
Відповідно до п.10 розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 21.05.1997р. №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування" майно, передане до комунальної власності областей і районів, а також набуте на інших законних підставах, є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, управління яким відповідно до Конституції України здійснюють районні та обласні ради або уповноважені ними органи. Відчуження зазначеного майна здійснюється лише за рішенням власника або уповноваженого ним органу.
Статтею 7 Закону Української PCP „Про місцеві ради народних депутатів та місцеве самоврядування” від 07.12.1990 р. (втратив чинність у 1997 році) було передбачено поняття комунальної власності адміністративно- територіальних одиниць та визначено підстави її набуття - до комунальної власності належить майно, яке передається безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, майно, яке створюється і купується органами місцевого самоврядування за рахунок належних їм коштів, а також майно, перелік якого встановлено Законом про власність.
Статтею 35 Закону України „Про власність” визначено перелік об'єктів, які відносяться до об'єктів права комунальної власності, а статтею 32 вказаного Закону встановлено, що суб'єктами права комунальної власності є адміністративно-територіальні одиниці в особі обласних, районних, міських, селищних, сільських Рад народних депутатів.
Відповідно до п. 10 розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 21.05.1997р. «Про місцеве самоврядування в Україні» майно, передане до комунальної власності областей і районів, а також: набуте на інших законних підставах, є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, управління яким відповідно до Конституції України здійснюють районні та обласні ради або уповноважені ними органи. Відчуження зазначеного майна здійснюється лише за рішенням власника або уповноваженого ним органу, але власником нерухомого майна за адресою: смт. Тересва, вул. Центральна, 87 в особі Закарпатської обласної ради жодного рішення з цього приводу не приймалося.
Відповідно до п.4 ст.60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об'єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад. За приписами п.8 вказаної статті право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Згідно з ч. 1 ст. 393 Цивільного кодексу України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.
Відповідно до вищенаведених правових норм позивачем за позовом про визнання права власності та за позовом про незаконність акта, що порушує право власності, може бути особа, яка вважає себе власником відповідного майна, яке виникло у неї за наявності відповідних передбачених законом підстав.
Відповідно до норм ч. 2 ст. 60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.
Із вищенаведених обставин слідує, що позивачем доведено набуття на врегульованих за законодавством України підставах права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Закарпатської області на спірну будівлю аптеки №29 загальною площею 377,7кв.м., яка розташована за адресою: смт. Тересва, вул. Народна, 87.
Виходячи з вищенаведеного, в даному випадку підлягає захисту оспорюване право обласної комунальної власності на спірну будівлю аптеки №29 загальною площею 377,7кв.м., яка розташована за адресою: смт. Тересва, вул. Народна, 87, шляхом визнання недійсним та скасування рішення Тересвянської селищної ради від 20.09.2017 року за №569 “Про скасування рішення виконавчого комітету від 23.03.2004 року №26 “Про оформлення права власності на нерухоме майно”. Позовні вимоги в частині визнання права спільної власності територіальної громади сіл, селищ, міст Закарпатської області на будівлю аптеки №29 загальною площею 377,7кв.м., яка розташована за адресою: смт. Тересва, вул. Народна, 87 також підлягають задоволенню.
У відповідності до ст. 124, п. п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ст. ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Обов'язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України покладено саме на сторони та інших учасників судового процесу, а тому суд лише створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Судовий збір в розмірі 3 200,00 грн., відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 1, 15, 32, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
2. Визнати недійсним рішення Тересвянської селищної ради від 20.09.2017 року за №569 “Про скасування рішення виконавчого комітету від 23.03.2004 року №26 “Про оформлення права власності на нерухоме майно”.
3. Визнати право спільної власності територіальної громади сіл, селищ, міст Закарпатської області на будівлю аптеки №29 загальною площею 377,7кв.м., яка розташована за адресою: смт. Тересва, вул. Народна, 87.
4. Стягнути з Тересвянської селищної ради (90564, Тячівський район, смт. Тересва, вул. Народна, 83, код ЄДРПОУ 04349610) на користь Закарпатської обласної ради (88000, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 25435963) суму 3200, 00 грн. (Три тисячі двісті сім грн. 00 коп.) у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 01.12.2017.
Суддя О.Ф. Ремецькі