61022, м.Харків, пр.Науки, 5
іменем України
30.11.2017р. Справа №905/2530/17
за позовом Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», м.Київ в особі Дніпропетровської
філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», м.Дніпро
до відповідача ОСОБА_1 соціального захисту населення Кальміуського району Маріупольської
міської ради, м.Маріуполь
про стягнення інфляції в сумі 3938,29 грн. та трьох процентів річних в сумі 819,61 грн.
Суддя Левшина Г.В.
Представники:
від позивача: ОСОБА_2 - по дов.
від відповідача: не з'явився
В засіданні суду брали участь:
Публічне акціонерне товариство «Укртелеком», м.Київ в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», м.Дніпро, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, ОСОБА_1 соціального захисту населення Кальміуського району Маріупольської міської ради, м.Маріуполь, про стягнення інфляції в сумі 3938,29 грн. та трьох процентів річних в сумі 819,61 грн.
В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на прострочення виконання відповідачем грошових зобов'язань з оплати заборгованості, стягнутої за рішенням господарського суду Донецької області від 15.02.2017р. по справі №905/3595/16.
Відповідач надав відзив на позовну заяву від 24.11.2017р. №11/3973-1, в якому позовні вимоги не визнав, посилаючись на відсутність коштів на рахунках за відповідною бюджетною класифікацією.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:
15.02.2017р. рішенням господарського суду Донецької області по справі №905/3595/16 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», м. Київ в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», м.Дніпропетровськ до ОСОБА_1 соціального захисту населення Кальміуського району Маріупольської міської ради, м.Маріуполь про стягнення заборгованості у розмірі 49611,44 грн, було задоволено повністю: стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 49611,44 грн. та судовий збір у розмірі 1378,00 грн.
Згідно вказаного рішення суду встановлено, що 03.01.2015р. між позивачем та відповідачем був укладений договір №26 про відшкодування витрат по наданню телекомунікаційних послуг пільговим категоріям населення у 2015 році.
За умовами цього договору постачальник здійснює надання телекомунікаційних (абонплата, встановлення телефонів, проведення додаткових робіт при позачерговому та пільговому встановленні квартирних телефонів, плата за користування радіоточками) громадянам, які мають відповідні пільги, а платник здійснює фінансування пільг, відповідно до статті 102 Бюджетного кодексу України, Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», рішень Маріупольської міської ради, в межах субвенцій з державного бюджету та коштів місцевого бюджету (п.1.2 договору).
Згідно з п.1.3 договору сума цього договору відповідає кошторисним призначенням на 2015 рік і обумовлюється у додатковій угоді №1 до цього Договору, яка є його невід'ємною частиною.
03.02.2015р. між позивачем та відповідачем підписано додаткову угоду №1 до договору, в якій визначено заплановану суму на фінансування пільг населення, відшкодування яких проводиться за рахунок субвенції з державного бюджету на 2015 рік у розмірі 275200,00 грн., в тому числі по місяцям: січень - 23000,00 грн (абонентська плата); лютий - 97000,00 грн (абонентська плата) та 200,00 грн (встановлення телефону); березень - 23000,00 грн (абонентська плата); квітень - 23000,00 грн (абонентська плата); травень - 23000,00 грн (абонентська плата); червень - 23000,00 грн (абонентська плата); липень - 23000,00 грн (абонентська плата); серпень - 8000,00 грн (абонентська плата); вересень - 8000,00 грн (абонентська плата); жовтень - 8000,00 грн (абонентська плата); листопад - 8000,00 грн (абонентська плата); грудень - 8000,00 грн (абонентська плата) та 200,00 грн (встановлення телефону).
Розділом 2 договору погоджені зобов'язання сторін. Згідно з п.2.1.1 договору постачальних зобов'язується надавати населенню обумовлені законодавством України пільги на оплату телекомунікаційних послуг (абонплата, встановлення телефонів, проведення додаткових робіт при позачерговому та пільговому встановленні квартирних телефонів, плата за користування радіоточками) відповідно до затверджених тарифів і в обсягів; передбаченому платником у кошторисі доходів і видатків та фінансування цих пільг.
За умовами п.2.1.2 договору постачальних зобов'язується щомісяця надавати у відділ персоніфікованого обліку пільговиків платника: до 10 числа місяця, що настає за звітним, надавати на електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих громадянам пільговим категорій у минулому місяці, згідно з формою « 2-пільги» встановленою п. 10 Постанови Кабінету України від 29 січня 2003 року №117 «Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги» (зі змінами) (надалі - Єдиний реєстр); з 1 по 15 числа місяця, наступного за звітним, за послугами, що фінансуються з місцевого бюджету; 20 числа місяця, що настає за звітним, надавати відомості про фактично надані послуги на паперових носіях; до 06 числа місяця, другого за звітним, складати акти звіряння сум заборгованості по наданим телекомунікаційним послугам станом на 1 число місяця, що передує звітному.
Згідно з п.2.2.1 договору платник зобов'язується передбачати в своєму кошторисі в необхідних обсягах кошти, які будуть спрямовані на компенсацію витрат за телекомунікаційні послуги, надані постачальником пільговій категорій населення.
Відповідно до п.2.2.2 договору платник зобов'язаний проводити розрахунки за надані телекомунікаційні послуги пільговій категорії населення, які внесені до Єдиного реєстру.
Як було встановлено судом, згідно з умовами даного договору за надані у 2015 році телекомунікаційні послуги відповідач не розрахувався в повному обсязі та станом на 01.01.2016р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 49611,44 грн.
За таких обставин, рішенням суду від 15.02.2017р. по справі №905/3595/16 стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 49611,44 грн. та судовий збір у розмірі 1378,00 грн.
Рішення суду по справі №905/3595/16 набрало законної сили 03.03.2017р.
Відповідно до ч.5 ст.124, п.9 ст.129 Конституції України, ст.115 Господарського процесуального кодексу України судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов'язковому виконанню на всій території України.
Згідно приписів ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Оскільки рішенням господарського суду Донецької області від 15.02.2017р. по справі №905/3595/16 встановлений факт наявності у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 49611,44 грн. та порушення відповідачем строків виконання грошового зобов'язання, тому ці факти не повинні доводитися знову у відповідності з п.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України.
Як встановлено, згідно банківської виписки від 19.09.2017р. відповідачем було сплачено позивачу заборгованість в сумі 49611,44 грн.
Таким чином, за висновками суду, свої зобов'язання щодо своєчасної сплати позивачу грошових коштів за поставлений товар всупереч ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України відповідач виконав з простроченням.
Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Вказана стаття визначає відповідальність за порушення грошового зобов'язання та її приписи підлягають застосуванню тільки у випадку прострочення боржником виконання грошового зобов'язання.
Згідно п.7.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України сум. Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.
В зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань, позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України нараховано та пред'явлено до стягнення за період з 03.03.2017р. по 19.09.2017р. інфляцію в сумі 3938,29 грн. та три проценти річних в сумі 819,61 грн. за період з 03.03.2017р. по 19.09.2017р.
Однак, суд не погоджується з визначеним позивачем періодом нарахуванням трьох річних та інфляції, оскільки до кількості днів прострочення позивачем включено дату оплати відповідачем заборгованості - 19.09.2017р., в той час як день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.
Крім цього, щодо вимог про стягнення інфляції за вересень 2017р. суд вважає за необхідне зазначити наступне:
Відповідно до п.3.2 постанови пленума Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 “Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань” індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Таким чином, враховуючи, що заборгованість в сумі 49611,44 грн. була сплачена відповідачем 19.09.2017р., нарахування інфляції за вересень 2017р. є неправомірним.
Як наслідок, за результатами проведеного судом перерахунку стягненню з відповідача на користь позивача підлягає інфляція в сумі 2888,30 грн. за період з березня 2017р. по серпень 2017р. та три проценти річних в сумі 815,53 грн. за період з 03.03.2017р. по 18.09.2017р., а решта вимог є неправомірною та підлягає залишенню без задоволення.
При цьому, заперечення відповідача проти позову з посилання на відсутність коштів на рахунках за відповідною бюджетною класифікацією суд до уваги не приймає, враховуючи, що вказані обставини не звільняють відповідача від відповідальності за невиконання свого зобов'язання перед позивачем.
Судовий збір підлягає розподілу між сторонами пропорційно задоволеним позовним вимогам.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4-3, 33, 43. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м.Київ в особі Дніпропетровської філії ПАТ "Укртелеком", м.Дніпро до ОСОБА_1 соціального захисту населення Кальміуського району Маріупольської міської ради, м.Маріуполь про стягнення інфляції в сумі 3938,29 грн. та трьох процентів річних в сумі 819,61 грн. задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 соціального захисту населення Кальміуського району Маріупольської міської ради (84535, м.Маріуполь, вул.Чукаріна В.І., буд. 17, ЄДРПОУ 25968793) на користь Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” (01601 м.Київ, бул.ОСОБА_3, 18, рах.№2600133361 в ПАТ “ПУМБ”, МФО 334851, ЄДРПОУ 25543196) в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” (49600 м.Дніпро, вул.Херсонська, 26, ЄДРПОУ 25543196) інфляцію в сумі 2888,30 грн., три проценти річних в сумі 815,53 грн., судовий збір в сумі 1245,28 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
В судовому засіданні 30.11.2017р. оголошено повний текст рішення.
Суддя Г.В. Левшина