28 листопада 2017 року Справа № 917/577/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя: судді:Алєєва І.В. (доповідач), Корсак В.А., Кравчук Г.А.
за участю представників:
від позивача:Сороколіт Є.М. - дов. №14-74 від 14.04.17р.
від відповідача:Ісаєв С.А. - дов. №10-74/1948 від 15.02.17р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.08.2017р.
у справі господарського суду№917/577/16 Полтавської області
за позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго"
простягнення 9 080 847,27грн.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 20.07.2017р., залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.08.2017р. у справі №917/577/16, заяву Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню - задоволено. Наказ від 26.09.2016р., виданий на виконання рішення господарського суду Полтавської області від 21.06.2016р. по справі №917/577/16, яким стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 868 827,79грн. пені, 132 865,38грн. 3% річних, 4 851 739,26грн. інфляційних, 100833,90грн. витрат по сплаті судового збору визнано таким, що не підлягає виконанню.
Позивач, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", з прийнятими судовими актами попередніх інстанцій не погодився та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити Публічному акціонерному товариству "Полтаваобленерго" у задоволенні заяви про визнання наказу від 26.09.2016р. №917/577/16 таким, що не підлягає виконанню .
Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм процесуального права.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 17.11.2017р. зазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду.
Перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм процесуального права, проаналізувавши викладені в касаційній скарзі доводи з цього приводу, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".
Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, рішенням господарського суду Полтавської області від 21.06.2016р. у справі №917/577/16 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (далі ПАТ "Полтаваобленерго") на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України") 868 827,79грн. пені, 132 865,38грн. 3% річних, 4 851 739,26грн. інфляційних, 100 833,90 грн. витрат по сплаті судового збору. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.09.2016р. рішення господарського суду Полтавської області від 21.06.2016р. у справі №917/577/16 залишене без змін.
26.09.2016р. на виконання рішення господарського суду Полтавської області від 21.06.2016р. та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 06.09.2016 видано відповідний наказ.
14.06.2017р. ПАТ "Полтаваобленерго" звернулось до господарського суду Полтавської області з заявою про визнання наказу господарського суду Полтавської області по справі №917/577/16 про стягнення з ПАТ "Полтаваобленерго" на користь ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 868 827,79грн. пені, 132 865,38грн. 3% річних, 4 851 739,26грн. інфляційних та 100 833,90грн. судового збору таким, що не підлягає виконанню. В обґрунтування поданої заяви заявник посилається на ч. 3 ст. 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії".
Приймаючи оскаржувані рішення, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідно до ч. 2 ст. 117 ГПК України господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника, визнати наказ таким, що не підлягає виконанню з підстав, передбачених частиною 4 цієї статті, зокрема, у разі коли наказ видано помилково або обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин; при цьому в залежності від встановлених обставин господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.
Пунктом 3.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" роз'яснено, що ч. 4 ст. 117 ГПК України містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті: - якщо його видано помилково; - якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).
Отже, однією з підстав для визнання наказу господарського суду таким, що не підлягає виконанню, є відсутність обов'язку боржника повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі укладеного між ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та ПАТ "Полтаваобленерго" договору купівлі-продажу природного газу №144-БО-24 від 30.12.2014р. ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" протягом січня-грудня 2015 року здійснило поставку ПАТ "Полтаваобленерго" природного газу за актами приймання-передачі природного газу на загальну суму 64690703,25грн.
Невиконання відповідачем умов договору щодо оплати отриманого природного газу у визначені договором строки стало підставою звернення ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до суду з позовом про стягнення 9 080 847,27грн. заборгованості за договором №144-БО-24 купівлі-продажу природного газу від 30.12.2014р., у тому числі 1 563 132,21грн. основного боргу, 2294409,48грн. пені, 132 865,38грн. 3% річних, 5 090 440,20грн. інфляційних втрат.
Розглядаючи справу по суті, судами попередніх інстанцій, на підставі наданих відповідачем копій платіжних доручень, встановлений факт відсутності у відповідача основної заборгованості з оплати поставленого природного газу.
Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконання проведеним належним чином.
Отже, зобов'язання відповідача зі сплати основного боргу є відсутнім у зв'язку з його припиненням.
Відповідно до ст. 2 вказаного Закону України його дія поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії.
Поряд із визначенням ст. 5 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" спеціальної процедури реструктуризації заборгованості за спожитий природний газ станом на 01.07.2016р. для виробництва теплової та електричної енергії, ч. 3 ст. 7 вказаного Закону України встановлено, що на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що спожитий газ, що був предметом договору №144-БО-24 від 30.12.2014р., був використаний ПАТ "Полтаваобленерго" для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями.
Отже, заборгованість, яка була предметом розгляду у даній справі в частині нарахованих пені, процентів річних та інфляційних втрат підпадає під сферу дії вказаного Закону, норми якого є імперативними, обов'язковими для застосування і не залежать від волі підприємства-кредитора, а запровадження в дію ч. 3 ст. 7 вищевказаного Закону по суті скасовує дію підстав для проведення відповідних нарахувань та встановлює імперативний припис про списання вже нарахованих санкцій.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації включаються до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2017р. №93 затверджено "Порядок ведення реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, та користування зазначеним реєстром", яким визначені дані реєстру про підприємства, зокрема, зазначаються дані про обсяг кредиторської заборгованості, що підлягає врегулюванню згідно із Законом; обсяг не відшкодованої станом на 01.01.2016р. заборгованості з різниці в тарифах, підтверджений протоколами територіальних комісій з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах; обсяг нарахувань із сплати неустойки (штрафу, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, що підлягають стягненню на підставі рішення суду, на заборгованість за спожитий природний газ, електричну енергію, теплову енергію, централізоване водопостачання і водовідведення, що утворилася в період до 01.07.2016р.
Відповідно до наказу Мінрегіону від 08.06.2017р. №142 ПАТ "Полтаваобленего" включено до Реєстру підприємств що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії".
Судами встановлено, що 04.07.2017р. ПАТ "Полтаваобленерго" після включення до Реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", з урахуванням вимог ч. 3. ст. 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" здійснило списання відповідної кредиторської заборгованості та направило ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" лист за № 12-85/8371 від 04.07.2017р. з вимогою про списання санкцій стягнутих за рішенням господарського суду Полтавської області від 21.06.2016р.
Беручи до уваги, що у ПАТ "Полтаваобленерго" відсутній борг за спожитий газ перед ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за операцією купівлі-продажу природного газу за договором №144-БО-24 від 30.12.2014р., а також відсутня заборгованість по сплаті судового збору в розмірі 100 833,90грн., а стягнені за рішенням господарського суду Полтавської області від 21.06.2016р. 868 827,79грн. пені, 132 865,38грн. 3% річних, 4 851 739,26грн. інфляційних, підпадають під дію Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", суди попередніх інстанцій правомірно дійшли висновку про визнання наказу господарського суду Полтавської області по справі №917/577/16 про стягнення з ПАТ"Полтаваобленерго" на користь ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 868 827,79грн. пені, 132 865,38грн. 3% річних, 4 851 739,26грн. інфляційних та 100833,90грн. судового збору таким, що не підлягає виконанню.
В силу приписів ст.1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Таким чином, у касаційної інстанції відсутні процесуальні повноваження щодо переоцінки фактичних обставин справи, встановлених під час розгляду справи господарськими судами та під час здійснення провадження.
Щодо викладених в касаційній скарзі інших доводів, то вони вже були обґрунтовано спростовані судом апеляційної інстанції, і колегія суддів касаційної інстанції погоджується з викладеними в оскаржуваній постанові мотивами відхилення доводів скаржника, у зв'язку з чим підстави для скасування постанови Харківського апеляційного господарського суду від 21.08.2017р. у справі №917/577/16 відсутні.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.08.2017р. у справі №917/577/16 залишити без змін, а касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" - без задоволення.
Головуючий суддя (доповідач) І.В. Алєєва
Суддя В.А. Корсак
Суддя Г.А. Кравчук