88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2-а
про зупинення провадження у справі
27 листопада 2017 р. Справа № 907/716/17
Суддя Йосипчук О.С. розглянувши матеріали
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Підлипники", м. Ужгород
до відповідача ОСОБА_1 міської ради, м. Ужгород
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача ОСББ «Можайського 34», м. Ужгород
про скасування пункту 7 додатку до рішення №119 від 10 березня 2016 року,
За участі представників сторін:
від позивача - ОСОБА_2, предст. за дов. від 20.07.17р.; ОСОБА_3, директор товариства;
від відповідача - не з'явився;
від третьої особи - ОСОБА_4, ОСОБА_5, предст. за дов. від 01.07.2017 року;
Суть спору: скасування пункту 7 додатку до рішення І-ї сесії VII-го скликання ОСОБА_1 міської ради №119 від 10 березня 2016 року “Про затвердження містобудівної документації”
Уповноважений представник відповідача через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебування його у відпустці та зайнятістю інших представників ради в інших судових процесах.
Таке клопотання, яке подано вдруге, судом відхилено з огляду на те, що заявником повторно не наведено поважних причин відкладення, нез'явлення представника та причин невиконання вказівок суду, а необгрунтоване надання переваги іншому судовому процесу такою підставою слугувати не може, оскільки не являється поважною причиною, не перешкоджає втрішенню спору та містить ознаки прояву неповаги до суду.
Позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просить суд захистити його порушене право користування земельною ділянкою, набуте ним на підставі Договору оренди землі від 22 січня 2008 року. Заявивши вимогу про скасування пункту 7 Додатку до рішення, яким належну товариству на праві оренди земельну ділянку включено до переліку територій, щодо яких встановлено мораторій на прийняття рішень сесії міської ради, просить суд відновити його право. Пояснив, що згадана земельна ділянка взята товариством в оренду із земель, відведених під будівництво з цільовим призначенням - для комерційно-житлового будівництва, а накладений згодом міською радою - орендодавцем мораторій обмежує право товариства на вільну підприємницьку діяльність.
Згідно письмового відзиву на позов, який подано через канцелярію суду, відповідач не погоджується з заявленими вимогами, вважаючи права позивача такими, що не порушені прийняттям згаданого рішення з додатком до нього. Пояснив, що 25.05.2017 р. управлінням містобудування та архітектури було видано позивачу містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, відтак відсутній факт реалізації заборони стосовно позивача. А оскільки право позивача не є порушеним, тобто предмет спору - відсутній, провадження у справі слід припинити. Поряд з цим, наголошує, що ОСОБА_1 міська рада виступає суб'єктом владних повноважень, а не суб'єктом господарювання в розумінні статті 169 ЦК України, а тому оскарження згаданого рішення повинно здійснюватися в порядку адміністративного судочинства.
Залучена до участі у справі третя особа не погоджується з заявленим позовом, вважає, що позивач не довів жодними належними та допустимими доказами факт порушення його права, оскільки, незважаючи на наявний мораторій, йому було видано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки. Звертає також увагу суду, що оскаржений пункт Додатку до рішення ради не є нормою, яка регулює правовідносини, а по суті є частиною переліку, який працює як норма в поєднанні з частиною 7.2 спірного рішення, а тому вважає обраний позивачем спосіб захисту неналежним. Крім того, наголошує, що спір належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки правовідносини у сфері містобудування не ґрунтуються на договорі; при затвердженні містобудівної документації позивач перебуває як суб'єкт містобудування у підпорядкованих відносинах з ОСОБА_1 міською радою-відповідачем, яка встановлює норми і правила в галузі містобудування на території населеного пункту.
Спростовуючи твердження третьої особи представник позивача надав пояснення, згідно з якими видані йому 25.05.2017 року містобудівні умови і обмеження в подальшому скасовані, однак свої твердження не підтвердив належними та допустимими доказами.
Поряд з цим, в ході судового розгляду справу встановлено, що в господарському суді Закарпатської області розглядається спір за позовом ОССБ «Можайського 34» про визнання протиправними та скасування рішення ОСОБА_1 міської ради від 29.12.2007 року за №565 “Про надання, відмову у наданні та приватизацію земельних ділянок” в частині затвердження проекту відведення та передачі в оренду товариству з обмеженою відповідальністю “Підлипники” земельної ділянки площею 0,40га в м. Ужгород по вул. 8 Березня - Можайського строком на 5 років та рішення від 28.12.2012 року №786 “Про продовження договорі оренди земельних ділянок” в частині продовження ТОВ “Підлипники” дію договору оренди землі строком до 28.12.2017р., а також визнання недійсним договору оренди землі від 22.01.2008 року, що укладений Управлінням майном міста ОСОБА_1 міської ради і ТОВ “Підлипники” та додаткових угод до нього, якими позивач у справі №907/716/17 обгрунтовує наявне у нього право на спірну земельну ділянку, що порушене, у спірній ситуації, відповідачем.
Нормами ст. 79 ГПК України передбачено, що господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини третя і четверта статті 35 ГПК). Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин. Іншим судом, про який йдеться у частині першій статті 79 ГПК, є будь-який орган, що входить до складу судової системи України згідно з статтею 3 та частиною другою статті 17 Закону України „Про судоустрій і статус суддів”; іншим судом може вважатися й інший склад суду (одноособовий чи колегіальний) в тому ж самому судовому органі, в якому працює суддя (судді), що вирішує (вирішують) питання про зупинення провадження у справі (Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
Оскільки позовні вимоги ґрунтуються на праві користування земельною ділянкою ТОВ «Підлипники», правомірність набуття якого оспорюється в іншому судовому процесі (справа № 907/572/17), то такий спір є первинним, а результат його вирішення має істотне значення по відношенню до спору в межах справи №907/716/17. За таких обставин, з метою недопущення можливого постановляння судом суперечливого рішення з розгляду даної справи, суд приходить до висновку про необхідність зупинення провадження у справі на підставі ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, до вирішення справи № 907/572/17.
Керуючись ст. ст. 79, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Провадження у справі зупинити до набрання рішенням у справі № 907/572/17 законної сили.
2. Зобов'язати учасників спору повідомити суд про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі.
Суддя О.С. Йосипчук