Справа № 465/2120/14 Головуючий у 1 інстанції: Гулієва М.І.
Провадження № 22-ц/783/125/17 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 Н. П.
Категорія: 34
23 листопада 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючої: Крайник Н. П.
суддів: Мельничук О. Я., Савуляка Р. В.
при секретарі: Куцику І.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Франківського районного суду міста Львова від 03 березня 2016 року у справі за позовом ПП «Лагна» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
04.04.2014 року ПП «Лагна» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що під час проведення ремонтних робіт у квартирі, яка належить на праві власності відповідачам, 27.08.2013 року було залито офісне приміщення ПП «Лагна». В результаті залиття було виведено з ладу комп»ютерну техніку, знищено меблі, підлогу, чим завдано позивачу завдано матеріальну шкоду на сумі 35788грн. та збитки у вигляді упущеної вигоди в сумі 28000грн, які ПП «Лагна» мало би отримати внаслідок здачі приміщення в оренду. Внаслідок залиття та непридатність приміщення до використання, договір оренди було скасовано орендарем. Просив стягнути з відповідача в свою користь 35788 рн. матеріальної шкоди, 28000 грн. упущеної вигоди, 1000 грн. за проведення експертної оцінки та 8000 грн. моральної шкоди. Моральну шкоду обгрунтовуало тим, що непередбачуване залиття призвело до ускладнень господарської діяльності підприємства, неможливістю використання приміщення, у зв»язку з чим керівнику підприємства завдано душевного неспокою та переживань. З урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 02.07.2015 року позивач просив стягнути з відповідачів 123646,65 грн. матеріальної та моральної шкоди.
Оскаржуваним рішенням позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно в користь ПП «Лагна» 35788 грн. заподіяної матеріальної шкоди, 19755,2 грн. інфляційних та 378,7 грн. сплаченого судового збору, 1000 грн. за виготовлення кошторису на виконання робіт, а всього 56921 грн. 90 коп. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення суду оскаржила ОСОБА_2
Вважає його незаконним, необгрунтованим, таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального права та з невідповідністю висновків суду обставинам справи.
Зокрема, зазначає, що матеріалами справи не доведено, що залиття нежитлового приміщення позивача мало місце з вини відповідачів. Позивач не довів, що відповідачі 27.08.2013 року проводили ремонт в належній їм квартирі та вивели каналізаційну трубу в належне позивачу приміщення. Також матеріали справи не містять доказів того, що квартира відповідачів знаходиться над нежитловим приміщенням позивача. Як представники ЛКП «Львівській ліхтар», так і суд під час виїзного засідання не проводили огляд квартири АДРЕСА_1, не з»ясовували її місце розташування. Зазначає, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, що наявні підстави для стягнення з відповідачів збитків, завданих залиттям. Вважає висновки суду першої інстанції відносно стягнення інфляційних втрат невірними, оскільки позивач не навів мотивів у який строк мало бути виконано зобов»язання по відшкодуванню шкоди, а відповідно і з якого часу виникло прострочення його виконання, що давало б підстави для нарахування інфляційних втрат.
Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали та обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних мотивів.
Відповідно до вимог ст.ст. 11, 59, 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. При цьому кожна із сторін зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорення.Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема є втрати, яких особа зазнала у зв»язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_2 переведена у нежитловий фонд та належить на праві приватної власності ПП «Лагна», що підтверджується реєстраційним посвідченням від 08.08.2000 року та договором купівлі-продажу нежитлового напівпідвального приміщення від 05.07.2000 року.
27.08.2013 року вказане нежитлове напівпідвальне приміщення, що знаходиться на вул. Київській, 16/13 у м. Львові, було залито внаслідок незавершених ремонтних робіт каналізаційної мережі у квартирі № 4, яка розташована над нежитловим приміщенням.
Згідно актів, складених комісією ЛКП «Львівський ліхтар», 06.02.2014 року та 25.07.2014 року, в результаті обстеження вказаного нежитлового приміщення виявлено сліди залиття на стелі та стінах приміщень під інд. 13-1 площею 9,6 кв.м., під інд.13-2, площею 1,3кв.м, під інд. 13-3,площею 3,5 кв.м, приблизна площа залиття становить 21 кв.м. (том 1, а.с. 17, 108).
Згідно зведеного кошторисного розрахунку вартості ремонтно-відновлювальних робіт у приміщенні офісу ПП «Лагна» по вул. Київській, 16/13 у м. Львові, складеного ТзОВ «Люксар» на виконання договору № 14008 від 27.03.2014 року, укладеного між ТзОВ «Люксар» та засновником ПП «Лагна» - ОСОБА_4, загальна вартість відновлювальних робіт у вказаному приміщенні становить 35 788 грн.
Судом встановлено, що згідно архівних даних станом на 29.12.2012 року квартира АДРЕСА_1 зареєстрована на праві спільної часткової власності (по 1/2 частині) за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 27.08.2012 року (том 1, а с. 93).
Відповідно до наказу департаменту житлового господарства та інфраструктури від 15.10.2012 року № 419 власникам квартири АДРЕСА_3 дозволено використовувати квартиру як нежитлову.
Згідно відповіді Франківської районної адміністрації № 35-3801 від 04.11.2015 року, враховуючи подану ЛКП Львівський ліхтар» доповідну записку та документи, районної адміністрацією за фактом самочинно здійсненого перепланування в нежитлових приміщеннях (колишня квартира № 4) на вул. Київській, 16, прийнято розпорядження № 485 від 28.09.2015 року «Про приведення до попереднього стану самочинно перепланованих нежитлових приміщень з влаштованими окремими входами на вул. Київській, 16» (том 1, а.с. 189). Вказаним розпорядженням зобов»язано винних осіб у місячний термін за власні кошти привести до попереднього стану самочинно переплановані нежитлові приміщення на вул. Київській, 16 з влаштованими двома окремими входами з головного фасаду будинку.
На підставі показів ОСОБА_5 судом встановлено, що приблизно два з половиною роки тому під час його зустрічі з ОСОБА_4 в офісі ПП «Лагна» він став свідком залиття вказаного нежитлового приміщення, а саме бачив як по стінах та стелі текла вода та вибило світло.
Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 5890 від 27.02.2017 року, призначеної ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 07.07.2016 року, судовим експертом в ході дослідження встановлено, що враховуючи дефекти та недоліки в офісних приміщеннях по вул. Київська, 16/13, однією з причин виникнення пошкоджень в даних приміщеннях є можливе залиття.
Враховуючи наведене, оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 заподіяної шкоди в сумі 35 788 грн. з врахуванням індексу інфляції, оскільки розрахунок завданої залиттям шкоди проведено станом на 2014 рік, а тому вартість робіт та матеріалів, необхідних для ліквідації залиття на час розгляду справи судом не відповідає реальним цінам.
Доводи апеляційної скарги правильних висновків суду не спростовують, рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального права, підстав для задоволення скарги та скасування рішення суду колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Франківського районного суду міста Львова від 03 березня 2016 року відхилити.
Рішення Франківського районного суду міста Львова від 03 березня 2016 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: Крайнмик Н. П.
Судді: Мельничук О. Я.
ОСОБА_6