Справа № 2а-1230/10
"25" серпня 2010 року Шевченківський районний суд м. Львова
у складі: головуючого - судді Едера П.Т.
при секретарі Юрчишин О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ при ГУМВС України в Житомирській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,
установив:
04.08.2010р. ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом, в якому просить скасувати постанову серії AM №135402 від 28.07.2010р. про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 260 гривень.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що 28.07.2010р. інспектором 3-го взводу чи роти ДПС ОДДЗ м. Житомир пр-ком міліції ОСОБА_2 була винесена постанова про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч.1 КУпАП, у зв'язку з тим, що позивач, керуючи власним автомобілем марки «Мерседес» д.н.з. НОМЕР_1 та рухаючись по автомобільній дорозі Київ-Чоп в напрямку до Києва зі швидкістю 72 км/год., що було зафіксовано приладом «Беркут», перевищив обмежену швидкість 50 км/год. Проте на думку позивача, вищевказана постанова є незаконною, винесеною з порушенням порядку її винесення. У свою чергу позивач стверджує, що він швидкості не перевищував, відповідні прилади його автомобіля показували в той момент 65 км/год., а попереду в той час рухались автомобілі з більшою швидкістю. Інспектор ДАІ склав протокол про адміністративне правопорушення, але не надав його копію та відмовився показати на вимірювальному приладі час зафіксованого перевищення швидкості позивачем. Позивач обґрунтовує свої заперечення тим, що даним вимірювальним приладом «Беркут» встановити, що вимірювалась швидкість саме автомобіля позивача неможливо, та тим, що даний прилад не має функції відеозапису та фото - чи кінозйомки, а також ні в протоколі, ні в постанові про адміністративне правопорушення не наведено даних про допуск даного вимірювального засобу до застосування в Україні згідно чинного законодавства, тому його покази не можуть бути належним доказом по справі. Крім того, інспектор ДАІ та службовий автомобіль знаходився у закритому для візуального огляду місці. Таким чином позивач вважає, що оскаржувана ним постанова винесена без врахування всіх обставин справи та за відсутності належних доказів про вчинення ним правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КпАП України.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені ним в позовній заяві, просив позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача УДАІ при ГУМВС України у Житомирській області в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомленим про час та місце розгляду справи, про причини своєї неявки суду не повідомив. Клопотань про відкладення розгляд' справи чи письмових заперечень з приводу заявлених позовних вимог на адресу суду не поступило. Суд вважає за можливе провести розгляд справи та постановити рішення у відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі доказів у відповідності до ст. 128 КАС України.
Заслухавши пояснення позивача, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши наявні докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких мотивів.
Судом встановлено, що дійсно 28 липня 2010 року постановою серії AM №135402 від 28.07.2010р. позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 260 грн.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст.251 КпАП України доказами по справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку; орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показанню і технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом пре вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч.1 ст.14-1 КУпАП власники транспортних засобів притягуються де адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобами фото і кінозйомки, відеозапису.
В судове засідання представник УДАІ ГУ МВСУ у Львівській області не з'явився, крім того, не представив суду достатніх та належних доказів в підтвердження правомірності оскаржуваної постанови, на вимогу суду не надав документів, які стали підставою для прийняття рішення про притягнення позивача до відповідальності.
Склавши перед прийняттям оскаржуваної постанови протокол про адміністративне правопорушення, в якому позивач не визнав себе винним у скоєнні адміністративного правопорушення, суб'єкт владних повноважень повинен, використовуючи свої повноваження, зібрати всі докази, які б підтверджували порушення Правил дорожнього руху та спростовували пояснення позивача, але таких доказів ні протокол, ні постанова не містить.
Згідно ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляд і скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає, зокрема, рішення про скасування постанови і закриття справи.
Зазначена постанова судом перевірялась на предмет дотримання суб'єктом владних повноважень принципів правомірної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо, добросовісно, розсудливо.
З наведених обставин суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КУпАП не доведена, прийняте рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є необґрунтованим, винесеним за відсутності достатніх даних про вчинення правопорушення, відповідно, постанова серії AM №135402 від 28.07.2010р. підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закриттю.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, ще позов підставний та підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 11,70,104, 259, 160, 161 КАС України, ст. ст. 247, 251,289,292,293 КпАП України, суд, -
Позов задовольнити.
Скасувати постанову серії AM №135402 від 28.07.2010р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КУпАП.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст.122 ч.1 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_3