Справа № 466/9130/17
29 листопада 2017 року Шевченківський районний суд м. Львова
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1
секретаря с/з ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3
представника ЛВК №30 ОСОБА_4
засудженого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові в режимі відеоконференції заяву ОСОБА_5 про застосування відносно нього Закону України «Про амністію у 2016 році»,-
21 листопада 2017 року ОСОБА_5 направив до суду заяву про застосування відносно нього Закону України «Про амністію у 2016 році».
На вимогу суду, представником Державної установи «Личаківська виправна колонія (№30)» ОСОБА_4 подано характеристику та довідку по особовій справі засудженого.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заперечив проти задоволення заяви, пояснивши це тим, що дане клопотання не відповідає п. «а» ст. 9 Закону України «Про амністії у 2016 році».
Представник ЛВК № 30 також заперечила проти задоволення заяви мотивуючи це п. «а» ст. 9 Закону України «Про амністії у 2016 році».
Засуджений ОСОБА_5 в судовому засіданні повідомив, що особисто написав заяву про застосування до нього амністії та підтримав таке.
Заслухавши пояснення засудженого, представника адміністрації виправної колонії, висновок прокурора, оглянувши заяву та додані матеріали, особову справу засудженого, суд вважає, що заява не підлягає до задоволення з таких підстав.
З наданої характеристики на засудженого ОСОБА_5 встановлено, що він неодноразово судимий, а саме:
22.07.2009 року Перегинським районним судом Закарпатської області за ч.1 ст.236, 75 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки;
16.05.2011 року Ужгородським міським судом Закарпатської області ст. 186 ч.2, 71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнений 31.12.2013 умовно-достроково на невідбутий термін покарання 5 місяців 7 днів;
18.11.2015 року Перегинським районним судом Закарпатської області за ч.1 ст. 309, 75, 76 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки;
На даний час засуджений: 31.03.2017 року Перегинським районним судом Закарпатської області за ч.1 ст. 309, 71 до 1 року 1 місяця позбавлення волі.
Таким чином, засуджений ОСОБА_5 до повного відбуття покарання за вироком від 18.11.2015 року Перегинського районного суду Закарпатської області за ч.1 ст. 309, 75, 76 КК України знову вчинив умисний злочин, за який відбуває покарання по теперішній час.
Відповідно до п. а) ст. 9 Закону України «Про амністію у 2016 році» амністія не застосовується до осіб, які після ухвалення вироку, але до повного відбуття покарання, знову вчинили умисний злочин.
З огляду на наведене суд приходить до висновку, що клопотання не підлягає до задоволення, оскільки ОСОБА_5 до повного відбуття покарання знову вчинив умисний злочин.
Керуючись Законом України «Про амністію у 2016 році», ст.ст. 537, 539 КПК України, суд,-
у задоволенні клопотання ОСОБА_5 про застосування відносно нього Закону України «Про амністію у 2016 році» - відмовити.
На ухвалу суду протягом семи діб з дня її проголошення прокурор, представник ЛВК № 30, засуджений мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду Львівської області через Шевченківський районний суд міста Львова.
Суддя ОСОБА_1