Справа № 569/16405/17
30 листопада 2017 року
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді - Тимощука О.Я.,
при секретарі - Михайленко О.С.,
за участю представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Приватного Акціонерного Товариства "РІВНЕАЗОТ" про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,-
ОСОБА_3 звернувся до суду із вищевказаним позовом, згідно якого просить стягнути з Приватного Акціонерного Товариства «Рівнеазот» на його користь заборгованість по заробітній платі у розмірі 46 955,98 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 14.03.2017 року по 25.10.2017 року в розмірі 52 291,32 грн.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що він з 20.10.2016 року перебував у трудових відносинах з Публічним Акціонерним Товариством «Рівнеазот».
13 березня 2017 року відповідно до наказу № 464-ВК від 02.03.2017 року був звільнений на підставі ст. 38 КЗпП України за власним бажанням, у зв»язку з невиконанням власником законодавства про працю. Однак, при звільненні йому не була виплачена заборгованість по заробітній платі та вихідна допомога.
В судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_1 подав письмову заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь ОСОБА_3 заборгованість по заробітній платі у розмірі 46 955,98 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 14.03.2017 року по 30.11.2017 року в розмірі 61 119,72 грн. Збільшені позовні вимоги ОСОБА_3 підтримав повністю та просить їх задоволити.
В судовому засіданні представник відповідача - ОСОБА_2 позовні вимоги визнав частково, а саме щодо заборгованості по заробітній платі, не заперечує щодо їх задоволення. Щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні просить відмовити, оскільки підприємство діяло в стані крайньої необхідності.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 з 20.10.2016 року перебував у трудових відносинах з ПАТ «Рівнеазот» до 13 березня 2017 року, що підтверджується копією трудової книжки серії БЮ № 014723 (а.с. 4-5).
За змістом ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, встановлені ст. 116 КЗпП України.
В порушення вимог чинного законодавства, позивачу не була виплачена заборгованість по заробітній платі та вихідна допомога.
Як встановлено ч. 1 ст. 117 КЗпП України, у разі невиплати з вини власника або уповноваженого органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначені в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Середній заробіток розраховується відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати».
Відповідно до абз. 3 п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати затвердженого Постановою КМУ від 08 лютого 1995 року №100 (далі - Порядок), середньомісячна заробітна плата визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов»язана відповідна виплата.
Згідно із п. 5 Порядку нарахування виплат у випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної заробітної плати.
Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
Як встановлено судом, середньоденний заробіток позивача складає 339,554 грн.
Період затримки розрахунку складає: з 14.03.2017 року по 30.11.2017 року - 180 робочих днів (339,554 х 180 = 61 119,72 грн.).
Крім того, з дослідженої судом довідки про суми, які належать до виплати при звільненні вбачається, що позивачу нарахована заробітна плата за січень 2017 року - 5 529,11 грн., за лютий 2017 року - 8 053,04 грн., за березень 2017 року - 33 373,83 грн. (в тому числі: вихідна допомога в розмірі трьохмісячного середнього заробітку - 26 122,44 грн., компенсація за невикористану відпустку - 3 022,75 грн.), що в сумі складає 46 955,98 грн. (а.с. 6).
Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Статтею 117 КЗпП України передбачено, що у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов'язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать; при невиконанні такого обов'язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена ст. 117 КЗпП України відповідальність.
З огляду на викладене, порушене право позивача підлягає захисту, тому суд вважає необхідним позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по заробітній платі у розмірі 46 955,98 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 14.03.2017 року по 30.11.2017 року в розмірі 61 119,72 грн.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_3 до Приватного Акціонерного Товариства "РІВНЕАЗОТ" про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - задовольнити.
Стягнути з Приватного Акціонерного Товариства «Рівнеазот» на користь ОСОБА_3 нараховану та невиплачену заробітну плату в розмірі 46 955 (сорок шість тисяч дев»ятсот п»ятдесят п»ять) гривень 98 копійок.
Стягнути з Приватного Акціонерного Товариства «Рівнеазот» на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 14.03.2017 року по 30.11.2017 року в розмірі 61 119 (шістдесят одна тисяча сто дев»ятнадцять) гривень 72 копійки.
Стягнути з Приватного Акціонерного Товариства «Рівнеазот» (код ЄДРПОУ - 05607824) в дохід держави судовий збір в розмірі 640 (шістсот сорок) гривень 00 копійок.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Рівненський міський суд в Апеляційний суд Рівненської області протягом 10 днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення виготовлений 30 листопада 2017 року.
Суддя Рівненського
міського суду ОСОБА_4