465/1777/17
2/465/1606/17
Іменем України
30.11.2017 рокуФранківський районний суд м.Львова в складі :головуючого
судді Гулієвої М.І.
При секретарі Жовнір Р.С
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2,3 особи ОСОБА_3 про захист честі,гідності,ділової репутації та стягнення моральної шкоди ,-
позивач звернувся до суду з позовом про захист честі,гідності,ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що в ході розгляду 21.03.2017р. Франківським районним судом м.Львова цивільної справи за позовом ОСОБА_4до ОСОБА_5,ОСОБА_6,3 осіб ОСОБА_7,ОСОБА_8,ОСОБА_9,ОСОБА_10,ОСОБА_11,нотаріуса 5 Львівської держнотконтори ОСОБА_12,представник позивача ОСОБА_2заявив,що в справі існує заява за вхідним №4021/17,яка є фальшивою і підробленою та звинуватив його і ОСОБА_3Б.у її підробленні та поданні до суду.Вказаним голослівним та безпідставним виступом у відкритому судовому засіданні відповідач принизив його честь,гідність та ділову репутацію перед усіма присутніми учасниками процесу.Просить визнати відомості,поширені ОСОБА_2 у судовому засіданні 21.03.17р. у справі №465/4574/16ц щодо підроблення заяви за вхідним №4021/17 ОСОБА_1недостовірною ,зобов»язати відповідача принести публічні вибачення та стягнути з відповідача в його користь 20 000грн. моральної шкоди.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, дав аналогічні пояснення, просить позов задоволити.
Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечив та пояснив, що він є представником позивача у справі №465/4574/16ц.При ознайомленні з матеріалами справи виявив заяву від імені позивачки ОСОБА_4про залишення позову без розгляду.Оскільки,позивачка такої заяви не писала,він у судовому засіданні 21.03.17р.подав письмове клопотання про винесення окремої ухвали за фактом підроблення вказаної заяви,зазначивши,що таке могли зробити опоненти у справі,які є зацікавленими особами,а саме ОСОБА_3та ОСОБА_1Зазначене є його оціночним судженням. Просить в позові відмовити.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи,суд вважає,що позов до задоволення не підлягає.
Як встановлено судом, 21.03.2017р. в судовому засіданні ,яке проводилось Франківським районним судом по справі №465/4574/16ц відповідач подав клопотання про винесення окремої ухвали,в якому зазначив,що при ознайомлені з матеріалами вказаної справи виявив заяву від імені ОСОБА_4за вх.. №4021/17 про залишення позову без розгляду.Вважає за необхідне повідомити суд,що вказана заява є фальшивою,оскільки,ОСОБА_4її не писала,не підписувала і до суду не подавала…»Вищенаведений факт надходження фальшивої заяви до суду під час розгляду справи№465/4574/16ц свідчить про грубе порушення -закону,за яке передбачено відповідальність за ч.1 ст.358 КК України.Вважаю,що таке могли вчинити опоненти ОСОБА_4Я.у справі,які є зацікавленими особами,а саме ОСОБА_3та ОСОБА_1О.».
Вказане клопотання було оголошено відповідачем в судовому засіданні 21.03.17р.
Згідно до ст.3 Конституції України,честь та гідність особи визнано найвищою соціальною цінністю.
Як зазначено у ст.ст.297,299 ЦК України, кожен має право на повагу до його гідності та честі, недоторканість ділової репутації.Фізична особа має право звернутись до суду з позовом про захист її честі, гідності та ділової репутації.
Відповідно до ст. 277 ЦК України,фізична особа,особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Згідно ст.40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатись до органів державної влади, місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов»язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Як вбачається з п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.09р.»Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», у випадку коли особа звертається до вказаних вище органів із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевірити таку інформацію та надати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина не може сама по собі бути підставою для задоволення позову, оскільки , у такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права, передбаченого ст.40 Конституції України, а не поширення недостовірної інформації.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 10.04.2003р. у справі за конституційним зверненням ОСОБА_13про офіційне тлумачення положення ч.1 ст.7 ЦК України(справа про поширення відомостей), викладення у листах,заявах, скаргах до правоохоронного органу відомостей особою, на думку якої посадовими чи службовими особами цього органу при виконанні функціональних обов»язків порушено її право, не може вважатись поширенням відомостей, які порочать честь, гідність чи ділову репутацію або завдають шкоди інтересам цих осіб.
Разом з тим, наявність у такому зверненні завідомо неправдивих відомостей, а також у разі встановлення, що для звернення особи до вказаних органів не було жодних підстав і було викликано не наміром виконати свій громадський обов»язок або захистити свої права чи законні інтереси,тягне відповідальність, передбачену законодавством України.
Відповідно до ст..211 ЦПК України,суд,виявивши під час розгляду справи порушення закону і встановивши причини та умови,що сприяли вчиненню порушення,може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним особам чи органам для вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що відповідач звернувся до компетентного органу із заявою про винесення окремої ухвали за фактом підроблення заяви ,яку просив надіслати на розгляд правоохоронних органів для вжиття відповідних заходів,відповідно до їх компетенції,використавши своє конституційне право, передбачене ст.40 Конституції України.
Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги до задоволення не підлягають, оскільки,інформація, викладена відповідачем у клопотанні до суду , не може вважатись поширенням відомостей, які порочать честь, гідність чи ділову репутацію позивача , а є реалізацією конституційного права відповідача, при цьому не підтвердження в ході перевірки вказаної інформації, не є підставою для задоволення позову.
Керуючись ст.ст.10,11,60,208,209,212-215,218 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2,3 особи ОСОБА_3 про захист честі,гідності,ділової репутації та стягнення моральної шкоди відмовити.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Львівської області протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя М.І.Гулієва