Справа № 461/4278/17
Провадження № 1-кс/461/8250/17
01.12.2017 м. Львів
Суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
з участю:
особи, яка подала заяву- ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові заяву ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_4 -
Автоматизованою системою документообігу суду судді ОСОБА_1 розподілена для розгляду заява ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_4 . Заява мотивована тим, що в провадженні слідчого судді ОСОБА_4 перебуває скарга ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб прокуратури Львівської області. Громадською радою доброчесності за результатом аналізу інформації щодо кандидата на посаду судді Верховного Суду України затверджено висновок про невідповідність критерія доброчесності та професійної етики. Цей висновок зроблений на підставі невідповідності відомостей у його майнових деклараціях. 19.05.2017 року Громадською радою доброчесності за результатами поданих ОСОБА_4 пояснень прийнято рішення про скасування вищезазначеного висновку. Цей висновок унеможливив подальшу участь судді ОСОБА_4 у конкурснму відборі до Верховного Суду України. При скасуванні висновку Громадська рада доброчесності зазначила, що цей суддя не спростував наведені у висновку факти і надані ОСОБА_4 доводи потребують перевірки. ОСОБА_3 з врахуванням доводів у висновку Громадської ради доброчесності підготовлено скаргу до Вищої ради правосуддя з вимогою про притягнення ОСОБА_4 до відповідальності, а також скеровано заяву до НАЗК про необхідність проведення повної перевірки майнових декларацій данного судді. З врахуванням вищевикладеного, посилаючись на практику ЄСПЛ та на ст. 6 Конвенції про захист прав людини щодо критеріїв бесторонності і неупередженості судді - ОСОБА_3 просить задовольнити її заяву про відвід слідчого судді ОСОБА_4 по її скарзі на бездіяльність посадових осіб прокуратури Львівської області
В судовому засіданні ОСОБА_3 підтримала заяву про відвід та просила задовольнити скаргу. Надала пояснення, аналогічні викладеним у її заяві про відвід.
Прокурор в судове засідання не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Заслухавши ОСОБА_3 , суд приходить до наступного висновку.
Приписами статті 75 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.
За наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, зобов'язані заявити самовідвід (ч. 1 ст. 80 КПК України).
Серед цих підстав для відводу (самовідводу) судді відсутні підстави, зазначені в заяві про відвід слідчого судді ОСОБА_4 .
Україна є правовою державою, в якій визнається і діє принцип верховенства права, Конституція України має найвищу юридичну силу, закони приймаються на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією України межах відповідно до законів України, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина 2 статті 6, частина 2 статті 19 Конституції України).
Частиною 2 ст. 126 Конституції України визначено гарантії незалежності і недоторканності суддів, згідно з якими вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється, що означає заборону будь-яких дій стосовно суддів незалежно від форми їх прояву з боку державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, установ, організацій, громадян та їх об'єднань, юридичних осіб з метою перешкодити виконанню суддями професійних обов'язків чи схилити їх до винесення неправосудного рішення. Заборона впливу на суддів у будь-який спосіб поширюється на весь час обіймання ними посади судді.
Зокрема, у справі за конституційним поданням Верховного Суду України про офіційне тлумачення положень ч.ч. 1, 2 ст. 126 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України "Про статус суддів" (справа про незалежність суддів як складову їхнього статусу) від 1 грудня 2004 р. № 19-рп/2004 Конституційний Суд України визначив, що "недоторканність суддів - один із елементів їхнього статусу. Вона не є особистим привілеєм, а має публічно-правове призначення - забезпечити здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом".
Порядок та підстави притягнення судді до дисципланарної відповідальності визначений Конституцією України, Законом України «Про судоустрій і статус суддів» , Законом України «Про Вищу раду правосуддя»
Дисциплінарне провадження щодо судді передбачає здійснення перевірки даних про наявність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи чи відмову в її відкритті, розгляд дисциплінарної справи і прийняття рішення. За зверненням, яке відповідає встановленим Законом вимогам та не підлягає поверненню, членом органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, проводиться перевірка даних про наявність підстав для відкриття дисциплінарного провадження. Така перевірка проводиться у порядку, встановленому Законом.
На цей час відсутні будь-які відомості про притягнення судді ОСОБА_4 до дисциплінарної відповідальності. ВисновокГромадської ради доброчесності, проведення будь-якої перевірки по цьому висновку та по пов'язаним з даним висновком скаргам відносно судді ОСОБА_4 - не є притягненням даного судді до дисциплінарної відповідальності. Даний суддя не може вважатись винним в порушенні закону, присяги, етики, тощо - до відповідного висновку уповноважених на це державою органів.
Порушення гарантій незалежності судової влади та реалізації права на справедливий суд незалежним і безстороннім судом є особливо загрозливою для засад демократичного устрою, для забезпечення прав та свобод людини і громадянина через можливе зниження їх рівня захисту судом, особливо з огляду на те, що ухвалення позитивного рішення може бути тільки на користь однієї сторони судового процесу, а інша - завжди буде незадоволена результатом розгляду справи. Вимагання відводу судді лише через те, що на нього написано скаргу, або проводиться певна перевірка, до прийняття компетентним органом держави остаточного рішення про наявність будь-яких порушень з боку судді - є недопустимою формою тиску на суддю, порушенням конституційних гарантій незалежності судової влади та реалізації права на справедливий суд незалежним і безстороннім судом.
Посилання заявниці в обґрунтування своїх доводів на рішення ЄСПЛ "Білуха проти України" є необґрунтованим. В даному рішенні зазначається про те, що голова суду, який одноособово розглядав справу заявниці у суді першої інстанції та чиї рішення були залишені без змін судами вищих інстанцій, просив та безоплатно отримував певне майно від Компанії-відповідача, чим дійсно було порушено п. 1 ст. 6 Конвенції.
Тобто, обставини справи, викладені в рішенні ЄСПЛ, зовсім не співпадають з доводами скарги відносно судді ОСОБА_4 .
Також є необґрунтованим посилання в заяві ОСОБА_3 на рішення ЄСПЛ «Веттштайн проти Швейцарії» оскільки обставини справи, викладені в даному рішенні ЄСПЛ також не співпадають з доводами скарги відносно судді ОСОБА_4 .
Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції за допомогою суб'єктивного та об'єктивного
критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи
забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі
"Пуллар проти Сполученого Королівства). Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі Веттштайн проти Швейцарії».
Слідчим суддею ОСОБА_4 не допускались такі порушення чи зловживання при розгляді справи, які б могли свідчити про очевидність майбутнього судового рішення, про його упередженість.
Заява про відвід слідчого судді Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_4 не містить передбачених ст.ст. 75,76 КПК України правових підстав для відводу і тому не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 81 КПК України, -
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_4 ..
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1