ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
07 листопада 2017 р. Справа № 909/854/17
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Грици Ю.І.,
секретар судового засідання Максимів Н.Б.,
за участю:
від позивача: ОСОБА_1 - юрисконсульт по обслуговуванню філії ПАТ Івано-Франківський РЕМ (довіреність № 50 від 15.05.2017),
від відповідача: представники не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" в особі філії Івано-Франківського РЕМ (вул. Максимовича, 7, м. Івано-Франківськ, 76006)
до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" (вул. Залізнична, 22, м. Івано-Франківськ, 76018)
про стягнення коштів в сумі 257056,96 грн.
АТ "Прикарпаттяобленерго" в особі філії Івано-Франківського РЕМ звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ПрАТ "Івано - Франківський локомотиворемонтний завод" про стягнення коштів в сумі 257056,96 грн.
Позовні вимоги обґрунтовувало тим, що в зв'язку з порушенням відповідачем договірних зобов'язань в останнього виникла заборгованість за спожиту електроенергію, в зв'язку з чим позивачем було нараховано до стягнення пеню, 10% річних та інфляційні втрати.
Ухвалою суду від 31.08.2017 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 28.09.2017.
Ухвалою суду від 28.09.2017 розгляд справи відкладено на 24.10.2017, а також цією ж ухвалою в зв'язку з неприбуттям в судове засідання представника відповідача без поважних причин і пояснень стягнуто з ПрАТ "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" в доход Державного бюджету 1700,00 грн. штрафу. На виконання вказаної ухвали судом видано наказ від 28.09.2017.
В судовому засіданні 24.10.2017 представником відповідача подано відзив на позовну заяву з додатками. В поданому відзиві відповідач зазначає, що твердження позивача щодо не проведення ПрАТ "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" розрахунків за спожиту електроенергію є помилковими посилаючись на додані до відзиву платіжні доручення. При цьому, зазначає, що у матеріалах справи відсутні письмові докази (рахунок), що є підставою для здійснення оплати відповідачем та відсутні докази вручення відповідачу такого рахунку, на даний час у позивача відсутні підстави вимагати оплату та позов є передчасним, в зв'язку з чим просив суд в позові відмовити.
Ухвалою суду від 24.10.2017 розгляд справи відкладено на 07.11.2017.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві, просив суд позов задоволити. Крім того, подав клопотання про долучення доказів по справі, а саме, копій рахунків за електроенергію. Судом оглянуто та долучено до матеріалів справи подані документи.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причин неприбуття суду не повідомив.
Ухвалу суду від 24.10,2017 надіслано відповідачу, при цьому відділенням поштового зв'язку на адресу суду не повернуто.
Слід зазначити, що представник відповідача був присутній в попередньому судовому засіданні, подав відзив на позов, висловлював свої доводи в обґрунтування заперечень, при цьому, відповідач не позбавлений можливості ознайомитися з датою наступного судового засідання по даній справі на офіційному сайті ЄДРСР, на офіційному сайті Господарського суду Івано-Франківської області та в телефонному режимі через канцелярію суду.
Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, передбаченому законодавством.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Враховуючи те, що відповідач своїм правом не скористався, явки в судове засідання уповноваженого представника не забезпечив, справу розглянуто без участі представника відповідача.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне:
24.11.2008 між ПАТ "Прикарпаттяобленерго" (позивач, постачальник) в особі філії Івано-Франківській РЕМ та ПрАТ "Івано - Франківський локомотиворемонтний завод" (відповідач, споживач) укладено договір №516 про постачання електричної енергії (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб його електроустановок, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі з умовам цього договору. Точка продажу електричної енергії: встановлена на межі балансової належності між постачальником та споживачем.
Додатковим правочином про зміни до договору про постачання електричної енергії №516 від 24.11.2008 встановлено, що з 01.01.2015 змінено номер даного договору з 516 на 240516. Також встановлено, даний додатковий правочин є невід'ємною частиною договору про постачання електричної енергії.
Пунктом 2.1 договору передбачено, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язалися керуватися чинним законодавством України, правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ).
Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).
Згідно з ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
На виконання умов договору позивачем продано відповідачу електричну енергію для забезпечення потреб його електроустановок.
Додатком 2 до даного договору є порядок розрахунків, що погоджено сторонами та є невід'ємною частиною договору.
У пункті 2 додатку 2 до договору відповідач зобов'язався щомісячно 31 числа календарного місяця направляти уповноваженого представника у відділ збуту відповідної районної філії постачальника для подання додатку №6 "Акт про використану електричну енергію", який є невід'ємною частиною договору, одержання відповідних рахунків на оплату та надання постачальнику документів, що підтверджують оплату у розрахунковому періоді.
Пунктом 3 додатку 2 до договору передбачено, що споживач щомісячно проводить остаточний розрахунок по усіх платежах, передбачених даним договором протягом 5 операційних днів з дня отримання рахунку. Розрахунковим періодом вважається період, який починається з 1 числа місяця та триває до 31(30) числа (включно) поточного (наступного) місяця.
Згідно п. 2.3.3 договору споживач зобов'язався оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатку 2 «Порядок розрахунків» та додатку 9 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії».
Згідно акту про використану електричну енергію за березень 2017 відповідачем спожито електроенергії на 368137,94 грн.
З пояснень представника позивача та викладеного у позовній заяві випливає, що в порушення умов договору відповідачем не здійснювалися оплати за спожиту електричну енергію належним чином за березень 2017 року, в зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість в розмірі 222987,64 грн.
Звертаючись з позовною заявою позивачем зазначено, що відповідач ухиляється від належного виконання своїх договірних зобов'язань в частині оплати, в підтвердження чого подає розрахунок заборгованості ПрАТ "Івано - Франківський локомотиворемонтний завод" за спожиту електроенергію, з якого випливає, що останній прострочив здійснення оплати за вказаний період.
Таким чином, сума даного боргу підтверджується рахунками за спожиту електричну енергію та актом про використану електроенергію, копії яких містяться в матеріалах справи. Слід зазначити, що з вказаних вище рахунків за спожиту електроенергію вбачається, що відповідачем їх отримано.
Посилання на те, що у матеріалах справи відсутні письмові докази (рахунок) і тому на даний час у позивача відсутні підстави вимагати оплату і позов є передчасним, судом до уваги не приймаються, оскільки позивачем долучено до матеріалів справи копії рахунків за спожиту електроенергію, а тому на підставі даних рахунків та умов укладеного між сторонами договору, існує обґрунтована підстава для стягнення боргу з відповідача.
Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 4.2.1 договору за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3-2.3.4 цього договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, 10% річних та інфляційні збитки.
На підставі даного пункту договору позивачем було нараховано відповідачу пеню в розмірі 17934,84 грн., 10% річних в сумі 7034,97 грн. та 9099,51 грн. інфляційних збитків.
При перерахунку судом правильності арифметичних нарахувань за допомогою програми ІПС "Законодавство" на підставі ст. 55 ГПК України, встановлено, що позовні вимоги в частині стягнення пені, 10% річних та інфляційних збитків підлягають задоволенню повністю.
Враховуючи те, що в результаті порушення відповідачем договірних зобов'язань виникла заборгованість, суд вважає заявлені позивачем вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Судовий збір покласти на відповідача
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 22, 49, 55, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов задоволити.
Стягнути з приватного акціонерного товариства "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" (вул. Залізнична, 22, м. Івано-Франківськ, 76018, код 13655435) на користь Приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" (вул. Індустріальна, 34, м. Івано-Франківськ, 76014, код 00131564) борг за спожиту електроенергію - 222987,64 грн. (двісті двадцять дві тисячі дев'ятсот вісімдесят сім гривень шістдесят чотири копійки), пеню - 17934,84 грн. (сімнадцять тисяч дев'ятсот тридцять чотири гривні вісімдесят чотири копійки), 10%річних - 7034,97 грн. (сім тисяч тридцять чотири гривні дев'яносто сім копійок) та інфляційні збитки - 9099,51 грн. (дев'ять тисяч дев'яносто дев'ять гривень п'ятдесят одна копійка), а всього кошти в сумі - 257056,96 грн. (двісті п'ятдесят сім тисяч п'ятдесят шість гривень дев'яносто шість копійок) та судовий збір в розмірі 3855,85 грн. (три тисячі вісімсот п'ятдесят п'ять гривень вісімдесят п'ять копійок) на поточний рахунок № 26003300018398 в філії ІФ обласного управління АТ «Ощадбанк», МФО 336503.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Грица Ю.І.
Повний текст рішення складено 30.11.2017.