Справа № 603/643/17
Провадження № 1-кп/603/73/2017
"28" листопада 2017 р. Монастириський районний суд Тернопільської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Монастириська обвинувальний акт з угодою про примирення у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017210140000138 від 07.09.2017 року про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Доброводи Монастириського району Тернопільської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта середня спеціальна, розлучений, не працює, раніше не судимий,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_4
потерпілої ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_3 ,-
07 вересня 2017 року приблизно о 21:00 год. на території домогосподарства, що в с.Ковалівка Монастириського району Тернопільської області між обвинуваченим ОСОБА_3 та потерпілою ОСОБА_5 виник словесний конфлікт з приводу пошкодження обвинуваченим ОСОБА_3 вхідних дверей до будинку, під час якого у ОСОБА_3 виник злочинний намір, направлений на спричинення ОСОБА_5 тілесних ушкоджень.
07.09.2017 року приблизно о 21:00 год. обвинувачений ОСОБА_3 , який знаходився на території домогосподарства, що в с.Ковалівка Монастириського району Тернопільської області, вступив у словесний конфлікт із потерпілою ОСОБА_5 , під час якого потерпіла ОСОБА_5 втратила рівновагу, впала на землю, а обвинувачений ОСОБА_3 , реалізуючи свій злочинний намір умисно наніс їй декілька ударів в різні частини тіла, чим спричинив останній тілесні ушкодження у вигляді синця на тулубі та на обох ногах. Дані тілесні ушкодження за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Вказані дії обвинуваченого ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження.
За даним фактом 07.09.2017 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017210140000138.
28.09.2017 року між потерпілою ОСОБА_5 у даному кримінальному провадженні №12017210140000138 з одного боку та обвинуваченим ОСОБА_3 з іншого боку на підставі ст. ст. 468, 469, 471 КПК України укладено угоду про примирення.
Згідно з даною угодою обвинувачений ОСОБА_3 та потерпіла ОСОБА_5 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій за ч.1 ст. 125 КК України, обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість у зазначеному діянні та зобов'язався публічно вибачитися перед потерпілою протягом одного місяця після затвердження даної угоди судом.
Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_3 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме у виді штрафу в доход держави в розмірі 40 (сорока) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят) грн.
В угоді передбачені наслідки укладання та затвердження угоди про примирення, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України визнав повністю, зазначив, що він розуміє надані йому законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, характер пред'явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про примирення та просить затвердити вказану угоду про примирення від 28.09.2017 року і призначити узгоджену міру покарання. Суду пояснив, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до укладеної угоди зобов'язання, у тому числі публічно вибачитися перед потерпілою протягом одного місяця після затвердження угоди судом.
Потерпіла ОСОБА_5 у судовому засіданні підтвердила, що їй зрозумілі наслідки затвердження угоди про примирення, визначені ст. 473 КПК України та просить затвердити зазначену угоду.
Прокурор пояснила, що угода відповідає вимогам закону, не заперечує щодо затвердження угоди.
Розглядаючи в порядку п. 1 ч.3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про примирення, суд виходить з наступного.
Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Злочин, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винуватим, згідно із ст. 12 КК України відноситься до категорії кримінальних правопорушень невеликої тяжкості.
Укладення угоди про примирення сторонами є добровільним. Умови угоди відповідають вимогам КПК України.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 повністю усвідомлює зміст укладеної угоди про примирення, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, права обвинуваченого, визначені ч. 5 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені п.1 ч. 1 ст.473 КПК України та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України, те, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.
Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про примирення, укладеної 28.09.2017 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017210140000138 від 07.09.2017 року між потерпілою ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 відповідають вимогам закону, суд, врахувавши доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження вказаної угоди.
За таких обставин суд вважає доведеним у судовому засіданні те, що обвинувачений ОСОБА_3 спричинив легкі тілесні ушкодження ОСОБА_5 , кваліфікує його дії за ч.1 ст. 125 КК України, за якою належить призначити обвинуваченому узгоджену сторонами угоди про примирення міру покарання.
При затвердженні угоди про примирення суд відповідно до вимог ст.ст. 65, 66 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретні обставини справи, особу обвинуваченого, повне визнання вини, щиросердечне розкаяння, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення і відсутність у потерпілої будь-яких претензій до обвинуваченого.
Заходи забезпечення кримінального провадження - запобіжні заходи - не застосовувались, судові витрати - відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 474, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про примирення, укладену 28 вересня 2017 року між потерпілою ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017210140000138 від 07 вересня 2017 року.
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами угоди про примирення від 28 вересня 2017 року покарання у виді штрафу у розмірі 40 (сорока) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят) грн. в доход держави.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Тернопільської області через Монастириський районний суд Тернопільської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Головуючийсуддя: ОСОБА_1