Справа № 459/1082/17 Головуючий у 1 інстанції: Рудаков Д.І.
Провадження № 22-ц/783/4443/17 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 О. Я.
Категорія: 50
23 листопада 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючої - судді Мельничук О.Я.,
суддів Крайник Н.П., Савуляк Р.В.
при секретарі Куцик І.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 22 травня 2017 року по справі за позовом представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа - Червоноградське міське відділення державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про звільнення від сплати заборгованості по аліментах, -
Рішенням Червноградського міського суду Львівської області від 22 травня 2017 року в задоволенні позову ОСОБА_3, представника ОСОБА_2 відмовлено.
Вищезгадане рішення в апеляційному порядку оскаржив позивач - ОСОБА_2. Вважає рішення суду незаконним, необгрунтованим, однобічним, упередженим, необ"єктивним та таким, що ухвалене без з"ясування всіх обставин справи. Звертає увагу, що заборгованість утворилася у зв"язку з обставинами, пов"язаними з одержувачем аліментів, а не діями (бездіяльністю) інших осіб. Він не має можливості погасити наявну заборгованість. Вважає, що йому не повинна була нараховуватися заборгованість, оскільки у нього не було жодного зобов"язання по виконавчому документу. В апеляційній скарзі просить скасувати рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 22 травня 2017 року та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Сторони в судове засідання не з"явилися, хоча про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає із наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. ст.11,59, 60 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб які беруть участь у справі. При цьому кожна із сторін зобов"язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У відповідності до вимог ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з"ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Колегія суддів вважає що рішення суду першої інстанції таким вимогам відповідає.
Судом встановлено, що рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 07.08.2009 року вирішено стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на утримання двох дітей: доньки Вікторії, ІНФОРМАЦІЯ_2, та сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, в розмірі 1/3 частини його заробітку щомісячно до досягнення ними повноліття, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку в місяць, починаючи з 26.12.2008 року тобто, з часу подачі заяви.
20.02.2017 року державним виконавцем Кузьмів Х.В. відкрито виконавче провадження з виконання указаного вище виконавчого листа.
Згідно з повідомленням Червоноградського міського відділу ДВС ГТУЮ у Львівській області від 28.02.2017 року № В-9/2502 станом на 28.02.2017 року заборгованість ОСОБА_2 по сплаті аліментів за виконавчим листом № 2-962/09 становить 30 670,20 грн.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3, суд виходив з тих обставин, що обставини на які покликається позивач для звільнення від сплати заборгованості за аліментами не є істотними та такою, що позбавляє останнього можливості та скасовує його обов"язок утримувати своїх дітей.
З такими висновками колегія суддів погоджується з наступних обставин.
Згідно з ч.2 ст.197 СК України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку із його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.
Лише за наявності обставин, що мають істотне значення платник аліментів може бути повністю або частково звільнений від сплати заборгованості за ними на підставі судового рішення.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року за N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" також передбачено, що суд може зменшити розмір неустойки з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів, а за передбачених ст. 197 СК України умов - повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості (п. 22).
Частиною 3 статті 197 СК України закріплено положення про те, що суд може звільнити платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами, якщо буде встановлено, що вона виникла внаслідок непред'явлення без поважної причини виконавчого листа до виконання особою, на користь якої присуджено аліменти.
Відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження", за загальним правилом, виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття. Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, втрати годувальника тощо може бути пред'явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі (ч.ч. 1-3 ст.12 Закону України "Про виконавче провадження").
Зі змісту статті 180 СК України вбачається, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Не пред"явлення виконавчого листа до виконання по справі про стягнення аліментів після ухвалення рішення по суті не може бути підставою для виключення обов"язку утримувати дитину, сплачувати аліменти.
Аліменти батьками за наявності рішення суду про стягнення аліментів можуть оплачуватися в добровільному порядку, сума яких буде зарахована про розрахунку суми аліментів які підлягають стягнення за рішенням суду.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_2 станом на листопад 2017 року сплатив повністю всю заборгованість по аліментах, що підтверджується листом відповідача - ОСОБА_4 від 22.11.2017 року, розрахунок заборгованості по виконавчому листу №2-962 від 09.02.2017 року, виданого Червоноградськтим міським судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 аліментів на утриманні дітей у розмірі 1/3 частини доходу, листом Червоноградського міського відділу ДВС ГТУЮ у Л/о від 17 листопада 2017 року
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції такими, що відповідають обставинам справи в межах наданих сторонами і досліджених в судовому засіданні доказів та нормам цивільного законодавства, які регулюють спірні правовідносини. Порушень норм матеріального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.
Окрім цього, на стадії оскарження рішення суду в суді апеляційної інстанції, позивач здійснив повне погашення заборгованості по сплаті аліментів.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав вважати рішення суду незаконним, необгрунтованим та таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, в зв"язку з чим апеляційну скаргу ОСОБА_2 слід відхилити, а рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 22 травня 2017 року залишити без змін.
Згідно з вимогами ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.303, 304, п.1 ч.1 ст.307, ч.1 ст.308, ст.313, п.1 ч.1 ст.314, ст. ст.315, 317, 319, 325 ЦПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 22 травня 2017 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий: О.Я. Мельничук
Судді: Н.П. Крайник
ОСОБА_7