465/4884/17
Іменем України
20.11.2017 року м.Львів
Франківський районний суд міста Львова у складі:
головуючої судді - Мартинишин М.О.
при секретарі - Потюк В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1
до Адміністративної комісії при Франківській районній адміністрації Львівської міської ради
про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -
позивач звернувся до суду з позовом до Адміністративної комісії при Франківській районній адміністрації Львівської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, мотивуючи свої вимоги тим, що 03.08.2017 року постановою адміністративної комісії при Франківській районній адміністрації №176 стосовно нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 850 гривень за правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП. Постанову вважає незаконною, необґрунтованою та такою, що не відповідає обставинам справи. Крім цього, на час прийняття оскаржуваної постанови №176 від 03.08.2017 року споруда на вул.Б. Хмельницького,273 у м.Львові не належить ТзОВ «Мегаторггруп». Вищевказану постанову отримала тільки 14.08.2017 року та на засіданні вона не була присутня. Протокол про адміністративне правопорушення за ст.152 КУпАП щодо неї в її присутності не складався та не вручався, з пропозиціями ознайомитись з протоколом чи підписати його до нього ніхто не звертався. Вважає, що таке рішення відповідача є протиправним, а притягнення її до адміністративної відповідальності - безпідставним, а тому просить таку постанову скасувати за відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення та провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав заяву про слухання справи у його відсутності, позов підтримує повністю, просить такий задоволити, а тому суд вважає, що справу слід слухати у його відсутності на підставі наявних у справі даних чи доказів, достатніх для постановлення рішення.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином повідомлений про час та міcце розгляду справи, що вбачається з матеріалів справи. На підставі ст. 128 КАС України суд вважає, що справу слід слухати його відсутності на підставі наявних у справі доказів, достатніх для постановлення рішення.
Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, з таких підстав.
Судом встановлено, що постановою адміністративної комісії при Франківській районній адміністрації Львівської міської ради №176 від 03.08.2017 року на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. за адміністративне правопорушення за ст.152 КУпАП.
Відповідно до вказаної постанови вбачається, що ОСОБА_1, який працює керівником ТзОВ «Мегаторггруп» на вул. Б. Хмельницького,273 у м.Львові встановила тимчасову споруду, яка не відповідає затвердженому паспорту проекту(споруду збільшено до 200 кв.м., а погодженого 55 кв.м.), чим порушила ст.152 КУпАП
Із постанови адміністративної комісії при Франківській районній адміністрації Львівської міської ради №176 від 03.08.2017 року не вбачається на підставі якого протоколу було винесено оскаржувану постанову, та який саме розглядався на засіданні адміністративної комісії при Франківській районній адміністрації Львівської міської ради. Позивач не був присутній на засіданні комісії.
Згідно статті 283 КУпАП орган (посадова особа), розглянувши справу про адміністративне правопорушення, виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення
Статтею 152 КУпАП передбачає відповідальність за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів.
Відповідно до вимог ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
В силу змісту ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до положень статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 256 КУпАП передбачені вимоги до змісту протоколу про адміністративне правопорушення, а саме в протоколі повинні бути зазначені відомості про особу правопорушника, його письмові пояснення, відомості про свідків правопорушення, а також норма статті, що порушена та інше.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається із договорів купівлі-продажу від 25.12.2012 року та 26.12.2012 року, свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 16.02.2015 року та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за №4787850, що на час прийняття оскаржуваної постанови №176 від 03.08.2017 року споруда на вул.Б. Хмельницького,273 у м.Львові не належить ТзОВ «Мегаторггруп», а тому не міг вчиняти порушень, як керівник даного товариства.
Суд вважає, що постанова про адміністративне правопорушення винесена з порушенням вимог КУпАП, дані, які містяться викликають сумніви щодо вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП.
Адміністративна комісія при Франківській районній адміністрації Львівської міської ради при розгляді адміністративного матеріалу складеного відносно ОСОБА_1 та при винесенні постанови №176 від 03.08.2017 року не звернула уваги на зазначені порушення, не здійснила належної оцінки доказів у справі про адміністративне правопорушення. Будь-яких інших доказів та заперечень з боку відповідача, що доводять вину позивача у вчиненні правопорушення не надано.
При цьому, у матеріалах справи про адміністративне правопорушення відносно №176 від 03.08.2017 року, з огляду на те, що ця особа не визнала факт порушення передбаченого ст. 152 КУпАП, не зазначені свідки правопорушення та не вказано чи надано останньому скористатись своїми правами згідно ст.268 КУпАП.
Згідно із ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як зазначив Пленум Вищого адміністративного суду України у п.1 Постанови від «06» березня 2008 року №2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам.
За правилами ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 62 Конституції України встановлює “призумцію невинуватості”, відповідно до якої обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, однак відповідачем не надано доказів, що підтверджують правомірність його рішення.
Суд вважає, що адміністративні матеріали не доводять факт порушення ОСОБА_1 правил благоустрою м.Львова, а тому в даному випадку відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП.
Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Виходячи із ст. 9 КпАП України у ОСОБА_1 в даному випадку відсутнє адміністративне правопорушення (поступок), оскільки в його діях не була протиправної, винної(умисної або необережної) дії чи бездіяльності, якою було порушено ст.152 КУпАП.
Відповідно до ст. 162 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення належить лише органу, який розглядає таку справу або ж суду, у передбачених ст.221 КУпАП випадках, та не відноситься до компетенції адміністративного суду, який перевіряє законність винесення суб'єктом владних повноважень постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. А згідно ст. 162 КАС України, не передбачено повноважень суду виносити постанову із закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення.
З вищевказаного, суд вважає, що відповідач доказів правомірності винесення постанови не надав, вимоги позивача скасування постанови є правомірними і такі позовні вимоги підлягають до частково задоволення, а тому слід скасувати постанову №176 від 03.08.2017 року, оскільки не вбачається в діях позивача порушення правил благоустрою м.Львова.
Керуючись ст.ст. 17, 19, 128, 158, 160, 161, 162, 167, 171-2 КАС України, ст.ст. 221, 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
позов частково задовольнити.
Скасувати постанову адміністративної комісії при Франківській районної адміністрації Львівської міської ради №176 від 03.08.2017 року по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про накладення адміністративного стягнення за ст.152 КУпАП
Постанова суду, враховуючи рішення Конституційного Суду України від 08.04.2015 року №3-рп/2015, може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення через Франківський районний суд м.Львова.
Суддя: Мартинишин М.О.