Справа № 466/7664/17
29 листопада 2017 року Шевченківський районний суд м. Львова у складі:
головуючого-судді Свірідової В.В.
при секретарі Окілка В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за скаргою представника ПрАТ «Львівобленерго» на дії (рішення) старшого державного виконавця Шевченківського ВДВС м. Львова ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_1,-
17.10.2017 року представник ПрАТ "Львівобленерго" звернувся до суду зі скаргою на дії старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_1 щодо повернення судового наказу №466/9304/14-ц від 30.12.2014 року стягувачу без прийняття до виконання.
В обґрунтування скарги покликається на те, що 06.10.2017р. на адресу ПрАТ «Львівобленерго» надійшло Повідомлення про повернення стягувачу виконавчого документа без прийняття до виконання від 27.09.2017 року №54745005/В-9, видане старшим державним виконавцем Шевченківського ВДВС м. Львова ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_1
Підставою для відмови у прийняття заяви стягувача про примусове виконання рішення та відкриття виконавчого провадження за судовим наказом №466/9304/14-ц від 30.12.2014 року є відсутність підтверджуючих документів про сплату авансового внеску.
У скарзі зазначає, що оскільки сплата авансового внеску є обов'язковою тільки за умови пред'явлення виконавчого документа до виконання вперше, вважає посилання державного виконавця на відсутність квитанції про сплату авансового внеску як підставу для відмови у прийнятті до провадження виконавчого документа необґрунтованим та безпідставним.
Представник скаржника в судове засідання не з'явився, однак подав до суду клопотання, в якому підтримує вимоги в повному обсязі та просить суд розглядати справу у його відсутності.
Представник Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області в судове засідання, повторно не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, та не повідомив суд про причини неявки. Враховуючи наведене, суд вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів.
У відповідності до ст. 197 ЦПК України у зв'язку з неявкою всіх учасників процесу, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.
З'ясувавши дійсні обставини справи, права та обов'язки сторін, перевіривши зібрані по справі матеріали, суд приходить до висновку, що скарга є підставною та підлягає до задоволення.
За приписами статті 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Судом встановлено, що 30.12.2014 року Шевченківський районний суд м. Львова видав судовий наказ про солідарне стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в розмірі 1454,10 грн. в користь ПАТ «Львівобленерго» та судового збору в розмірі 121,80 грн.
06.10.2017р. на адресу ПрАТ «Львівобленерго» надійшло Повідомлення про повернення стягувачу виконавчого документа без прийняття до виконання від 27.09.2017 року №54745005/В-9, видане старшим державним виконавцем Шевченківського ВДВС м. Львова ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_1
Підставою для відмови у прийняття заяви стягувача про примусове виконання рішення та відкриття виконавчого провадження за судовим наказом №466/9304/14-ц від 30.12.2014 року є відсутність підтверджуючих документів про сплату авансового внеску.
Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII, яким при винесенні оскаржуваного повідомлення керувався державний виконавець, прийнятий 02.06.2016 року та набрав чинності 05.10.2016 року.
Відповідно до ч.2 ст. 26 Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII, до заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру та рішень про забезпечення позову - у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника - фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
Тому, з аналізу зазначеної норми, впливає, що пред'являючи виконавчий документ до виконання, стягувач повинен був внести авансовий внесок. Однак, згідно Закону № 1404-VIII від 02.06.2016 p. (п. п. 5-7 Розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення") вбачається, що виконавчий документ, який перебував на виконанні до набрання чинності цим Законом, тобто до 05 жовтня 2016 року, повинен виконуватися органами державної виконавчої служби до настання підстав для завершення виконавчого провадження.
У відповідності до ч.1 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Згідно п.5-7 Розділу XIII «Прикінцевих та перехідних положень» ЗУ "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII, виконавчий документ, який перебуває на виконанні до набрання чинності цим законом повинен виконуватися органами державної виконавчої служби до настання підстав для завершення виконавчого провадження. Суд не вбачає підстав для завершення виконавчого провадження.
Відповідно до вимог ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
У відповідності до п.7 постанови від 26.12.2003р. №14 Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що державний виконавець неправомірно виніс повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачеві без прийняття до виконання.
Таким чином, оскільки, відсутність квитанції про сплату авансового внеску не є підставою для повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, дії старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_1 не відповідають вимогам чинного законодавства, а тому скарга є підставною та її слід задовольнити.
Керуючись Конституцією України, ст.ст. 14,197, 209, 210, 385, 386 ЦПК України, ст. ст. 10, 13, 18, 25, 26 ЗУ "Про виконавче провадження" суд, -
ухвалив:
скаргу задовольнити.
Визнати дії та рішення старшого державного виконавця Шевченківського ВДВС міста Львова ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_1 щодо повернення судового наказу №466/9304/14-ц від 30.12.2014 року стягувачу без прийняття до виконання (оформлені повідомленням від 25.09.2017р.) такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства.
Зобов'язати старшого державного виконавця Шевченківського ВДВС міста Львова ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_1 прийняти до виконання судовий наказ №466/9304/14-ц від 30.12.2014 року, винести постанову про відкриття виконавчого провадження та розпочати примусове виконання рішення на підставі вказаного виконавчого документа без сплати стягувачем авансового внеску.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Шевченківський районний суд м. Львова шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя ОСОБА_5