Справа № 466/5937/17
27 листопада 2017 року Шевченківський районний суд м. Львова
у складі: головуючого - судді Зима І.Є.
при секретарі с/з ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення коштів за договором позики , -
16.08.2017 року позивачі звернулись до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за договором позики в сумі 1 648 728,70 грн.
Заяву мотивують тим, що в листопаді 2003 року вони позичили ОСОБА_4 та ОСОБА_5 18 000,00 доларів США із сплатою 20 % річних. На підтвердження укладення договору позики, 16.10.14р. відповідачі надали боргові розписки в яких зазначили, що кошти зобов'язуються повернути до 31.12.2015 року. Проте жодних коштів не повернули, строк дії договору сплив, тому вони змушені звернутись до суду за захистом своїх прав. Станом на 31.12.2015р. основна заборгованість із нарахуванням 20 % річних становить 61200 доларів США, в гривневому еквіваленті - 1 572 228,00 грн. Також просять стягнути з відповідачів три відсотки річних за прострочення зобов'язання в сумі 76 500,70 грн.
В судовому засіданні представник позивачів ОСОБА_6 підтримав позовні вимоги, надавши пояснення аналогічні викладеним в заяві, просив позов задовольнити.
Відповідачі в судове засідання повторно не з'явились з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлялись про час та місце слухання справи, що стверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення та оголошенням в газеті «Львівська пошта» № 89 від 16.11.17р. Оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без їх участі, представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог ст.ст. 169, 224 ЦПК України вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів.
Заслухавши думку представника позивачів, дослідивши зібрані по справі докази, з'ясувавши дійсні обставини справи суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що в листопаді 2003 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надали відповідачам ОСОБА_4 та ОСОБА_5 позику в розмірі 18 000,00 доларів США.
Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до боргових розписок в матеріалах справи від 16.10.14р., відповідачі зобов'язались повернути позивачам позичені кошти в розмірі 18 000,00 доларів США зі сплатою 20 % річних до 31 грудня 2015 року.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Як встановлено, відповідачі ОСОБА_4А та ОСОБА_5 жодних коштів не повернули, добровільно не бажають виконувати зобов'язання, строк дії договору сплив.
Як вбачається з розписки, сторони домовились про сплату 20 % річних за користування коштами. Так, станом на день спливу строку договору, а саме 31 грудня 2015 року, сума основного боргу з врахуванням 20 % річних становить 61 200,00 доларів США, що еквівалентно за офіційним курсом НБУ станом на день звернення до суду 1 572 228,00 грн.
Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник , який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором чи законом.
Станом на 14.08.17р., тобто на день звернення до суду кількість прострочених днів від дня спливу строку зобов'язання становить 592 дні, відповідно три відсотки річних буде становити 2977,84 долари США, що еквівалентно 76 500,70 грн.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 533 ЦК України, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення та з відповідачів слід солідарно стягнути суму боргу за договором позики 1 648 728,70 грн.
Крім того, в силу дії ст. 88 ЦПК України, з відповідачів слід солідарно стягнути в користь держави судовий збір.
Керуючись ст.ст.10, 11, 57,60, 61, 88, 209 , 214, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 526, 533, 625 ЦК України, суд ,-
Позов задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_1) та ОСОБА_5 (ІПН НОМЕР_2) в користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованість за договором позики в сумі 1 648 728 (один мільйон шістсот сорок вісім тисяч сімсот двадцять вісім) грн. 70 коп.
Стягнути солідарно з ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_1) та ОСОБА_5 (ІПН НОМЕР_2) судовий збір в дохід держави в сумі 8000 (вісім тисяч ) грн.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів після оголошення рішення через Шевченківський райсуд м. Львова.
Суддя ОСОБА_7