Справа № 317/1869/17
№/п2/317/883/2017
23 листопада 2017 року Запорізький районний суд Запорізької області у складі:
головуючого - судді Громової І.Б.,
при секретарі Московкіній І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування своїх позовних позивач зазначив, що відповідно до укладеного договору б/н від 16.08.2011 року відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту в розмірі 5500,00 грн. Банк, на підставі п.п.2.1.1.2.3 та 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, може змінювати кредитний ліміт. ПАТ КБ «ПриватБанк» свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу ОСОБА_1 кредит у розмірі встановленому договором. Відповідач, у порушення норм закону та умов договору, свої зобов'язання належним чином не виконав. В зв'язку з чим станом на 30.04.2017 року утворилась заборгованість у розмірі 78486,74 грн., яка складається з наступного: 5488,89 грн. - тіло кредиту; 64934,20 грн. - нараховані проценти за користування кредитом, 3850,00 грн.- нарахована пеня. А також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: - 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 3713,65 грн., - штраф (процентна складова), які позивач і просив стягнути з відповідача, а також судові витрати в розмірі 1600,00 грн.
Представник позивача ПАТ КБ «ПриватБанк» в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи був повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчать матеріали справи, надав суду заяву про слухання справи за відсутності представника.
Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про день, час і місце розгляду справи повідомленаналежним чином, відповідно до ст. 74 ЦПК України(а.с.55, 58). Причини неявки суду не повідомляла. Заяву про розгляд справи за її відсутності та заперечень проти позову не надала.
Дослідивши матеріали справи та докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
Згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 ЦПК України.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 ЦК України).
Згідно ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання, або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому (ч.1 ст. 1049, ч. 2 ст. 1050 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст.1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.
Судом встановлено, що 16.08.2011 року між ПАТ КБ «ПриватБанк», та відповідачкою ОСОБА_1 був укладений кредитний договір б/н, відповідно до якого позичальник отримав кредит у розмірі 5500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом..
Відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана нею заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою, Тарифами банку, складає між нею та банком договір.
Банк свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором, видав платіжну карту та відкрив картрахунок.
Згідно з п.2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг кредитний ліміт на платіжну картку встановлюється за рішенням банку, клієнт надає право банку у будь-який момент змінювати кредитний ліміт.
Відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, Тарифами, встановлено, що при порушенні клієнтом строків платежів по будь-якому грошовому зобов'язанню більш ніж на 30 днів, клієнт зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. та 5% від суми заборгованості по кредитному ліміту з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій.
В позові зазначено, що ОСОБА_1 свої зобов'язання за даним договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим станом на 30.04.2017 року утворилась заборгованість у розмірі 78486,74 грн., яка складається з наступного: 5488,89 грн. - тіло кредиту; 64934,20 грн. - нараховані проценти за користування кредитом, 3850,00 грн.- нарахована пеня. А також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: - 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 3713,65 грн., - штраф (процентна складова).
Однак суд не може погодитись з наданим розрахунком заборгованості, у зв'язку з наступним:
Відповідно до Постанови Верховного суду України від 11.10.2017 року №347/1910/15-ц, цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.
Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України ). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України ).
За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Умовами спірного договору, передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по даному договору, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення.
У той самий час, згідно з пунктами 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських передбачена сплата штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за невиконання або неналежне виконання грошових зобов'язань по кредитному договору, процентів за користування кредитом, комісії за обслуговування.
Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
Тому суд вважає що подвійне стягнення з відповідача і пені і штрафів суперечить нормам діючого законодавства.
Відповідачка дійсно у добровільному порядку не погасила вищезазначену суму заборгованості за кредитним договором. При таких обставинах позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме суд вважає, що стягненню з відповідача підлягає 74 273,09 гривень, яка складається з : : 5488,89 грн. - тіло кредиту; 64934,20 грн. - нараховані проценти за користування кредитом, 3850,00 грн. - нарахована пеня.
Крім того, в силу ст. 88 ЦПК України, понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати у вигляді судового збору у сумі 1600,00 грн. також підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись 509, 512-519, 526, 530, 536, 549, 551, 610-612, 629, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 10, 11, 15, 57-62, 64, 88, 169, 208,212-215, 223-226, 294 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1, 28.10.1957 р.н.(зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер:НОМЕР_1,) на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»(юридична адреса: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, ЄДРПОУ 14360570, МФО305299 на р/р№29092829003111) суму боргу за кредитним договором б/н від 16.08.2011 року в розмірі 74 273,09 гривень (сімдесят чотири тисячі двісті сімдесят три гривні 09 копійок) та понесені судові витрати в розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) гривень 00 копійок.
В іншій частині відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10 денний строк з дня проголошення рішення.
Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.
Суддя: І.Б. ГРОМОВА