Справа № 760/25114/17
Провадження № 1-кс/760/16479/17
20 листопада 2017 року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1
за участю: секретаря ОСОБА_2
прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4
підозрюваної ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Києві клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного
ОСОБА_5 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Черкаси, українцю, громадянину України, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , одруженому, маючому на утриманні двох малолітніх дітей, працюючому головою представництва компанії «Подравка д.д.» в Україні,
у кримінальному провадженні за №52017000000000136 від 23.02.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, -
До суду надійшло клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 про продовження строку тримання під домашнім арештом підозрюваного в межах кримінального провадження №52017000000000136 від 23.02.2017 ОСОБА_5 .
Клопотання обґрунтовує тим, що слідчою групою у складі детективів Національного антикорупційного бюро України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №52017000000000136 від 23.02.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.
Досудовим розслідуванням, як зазначає прокурор, встановлено, що ОСОБА_5 вчинив пособництво, тобто шляхом усунення перешкод, що не давали можливості набути своїй тітці ОСОБА_6 особисто у приватну власність квартиру АДРЕСА_3 , що на праві власності належала Рахунковій палаті, сприяв останній, яка обіймала на час вчинення кримінального правопорушення посаду головного контролера - директора Департаменту з питань АПК, охорони навколишнього середовища та надзвичайних ситуацій Рахункової палати, у заволодінні нею державним майном в особливо великому розмірі, а саме вказаною квартирою, як власністю державної установи шляхом зловживання нею своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб за наступних обставин.
Прокурор вказує, що у період з третьої декади січня 2014 року по другу декаду лютого 2014 року (після включення квартири АДРЕСА_3 до числа службового житла згідно з розпорядженням Голови Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації від 23.01.2014 №17), точну дату досудовим розслідуванням не встановлено, у ОСОБА_6 виник злочинний умисел на заволодіння квартирою АДРЕСА_3 загальною площею 84,9 м2, житловою площею 42,1 м2.
Вказана квартира придбана Рахунковою палатою на підставі договору купівлі-продажу квартири, укладеного із продавцем - ПАТ «ХК «Київміськбуд» та передана у власність Рахункової палати згідно з актом приймання-передачі квартири від 27.12.2013, у результаті чого перейшла у повне господарське відання Рахункової палати як державного органу.
На підставі листів Голови Рахункової палати ОСОБА_7 до Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації від 13.03.2014 № 14-519, від 19.03.2014 № 03-581, наказу Рахункової палати від 18.03.2014 № 16п, рішення Рахункової палати від 19.03.2014, а також розпорядження Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації від 25.03.2014 № 150, вказана квартира надана ОСОБА_6 в якості службового житла.
Після отримання ордеру ні ОСОБА_6 , ні члени її сім'ї не проживали у квартирі АДРЕСА_3 всупереч раніше згаданій меті отримання вказаної квартири як службової (необхідності проживання поблизу місця роботи, виконання вкрай важливих державних завдань та ненормованого робочого дня). Разом з тим ОСОБА_6 для створення видимості користування вищевказаною квартирою вирішила певний час не вчиняти активних дій, спрямованих на реалізацію злочинної змови та кінцеве досягнення її корисливої мети - отримання неправомірної вигоди шляхом зловживання службовим становищем.
Прокурором зазначено, що 11.08.2014 ОСОБА_6 , знаючи, що згідно з ч. 2 ст.2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», не підлягають приватизації квартири, віднесені у встановленому порядку до числа службових, звернулася до ОСОБА_7 із заявою про виключення наданої їй квартири з числа службових. При цьому ОСОБА_6 зазначила у заяві причину виключення квартири з числа службових, а саме те, що відпала потреба у такому її використанні. Водночас ОСОБА_6 достовірно знала, що з моменту отримання нею службового житла до часу звернення з вищевказаною заявою до ОСОБА_7 , вона та члени її сім'ї фактично у квартирі не проживали, не відбулось жодних змін в організації роботи підконтрольного їй департаменту Рахункової палати та в її службових повноваженнях, які б могли вплинути на виконання нею державних завдань та на її робочий графік, а отже, й не відпала мета отримання квартири - проживання поблизу місця роботи у зв'язку з виконанням вкрай важливих державних завдань та ненормованим робочим днем. Окрім того, на той момент отримання службових жилих приміщень потребували ряд посадових осіб Рахункової палати, які згідно з п. 67 Переліку категорій працівників, яким може бути надано службові жилі приміщення, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 04.02.1988 № 37, мали право на його отримання.
ОСОБА_7 задовольнив заяву ОСОБА_6 про виключення квартири з числа службових незважаючи на те, що згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, не підлягають приватизації, звернувся з клопотанням від 18.08.2014 № 14-1678 до Шевченківської РДА про виключення квартири АДРЕСА_3 з числа службових у зв'язку з тим, що відпала потреба в такому її використанні.
За результатами розгляду вищевказаного звернення ОСОБА_7 02.10.2014 Шевченківською РДА прийнято розпорядження № 515 про виключення квартири АДРЕСА_3 з числа службового житла.
Станом на дату виключення зазначеної квартири із числа службових у ній були зареєстровані, але фактично не проживали, ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , які раніше використали своє право на приватизацію житла з державного житлового фонду, а саме отримали у власність шляхом приватизації квартиру АДРЕСА_4 , згідно з розпорядженням Групи приватизації Управління справами Верховної Ради України від 24.02.2000 № 48. При цьому ОСОБА_6 достовірно знала, що вказана обставина перешкоджає їй самостійно приватизувати квартиру АДРЕСА_3 та довести злочинний умисел, направлений на заволодіння державним майном, до кінця.
В подальшому, як зазначає прокурор, з метою продовження виконання злочинного корисливого умислу та досягнення корисливої мети спрямованої на заволодіння державною квартирою, ОСОБА_6 у період з жовтня по 30 грудня 2014 року (точну дату досудовим розслідуванням не встановлено), вступила у злочинну змову зі своїм племінником ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запропонувавши йому формально зареєструвати місце проживання у вищевказаній квартирі, вчинити ряд дій, спрямованих на приватизацію квартири, та у подальшому безоплатно передати на її користь. На виконання висловленої пропозиції ОСОБА_5 надав свою згоду.
На виконання домовленості ОСОБА_5 вчинив дії щодо отримання документів, необхідних для приватизації житла, зокрема, отримав за місцем свого колишнього проживання довідку від 30.12.2014 № 921, видану виконкомом Драбівської сільської ради Корсунь-Шевченківського району Черкаської області про те, що останній з 1993 по 2003 роки право на приватизацію державної власності не використав.
Разом з цим, як зазначає прокурор, продовжуючи виконання злочинних домовленостей щодо заволодіння державним майном, 13.01.2015 ОСОБА_5 знаючи, що не має жодного відношення до державної служби та роботи в Рахунковій палаті, а також до отримання вказаної квартири, як службового житла, звернувся до Шевченківського РВ ГУ ДМС України в м. Києві з заявою про реєстрацію місця проживання в квартирі АДРЕСА_3 , без погодження з власником квартири - Рахунковою палатою. При цьому останній усвідомлював, що здійснює реєстрацію місця проживання лише формально, без мети постійного проживання у квартирі, а лише з метою усунення законодавчих перешкод, які не дозволяють ОСОБА_6 самостійно приватизувати зазначену квартиру та набуття її у приватну власність.
Заяву ОСОБА_5 задоволено Шевченківським РВ ГУ ДМС України в м. Києві і реєстрація його місця проживання в квартирі АДРЕСА_3 здійснена 17.01.2015.
В клопотанні вказано, що продовжуючи реалізовувати свою корисливу мету, спрямовану на заволодіння державною квартирою, ОСОБА_6 достовірно знаючи, що її племінник ОСОБА_5 не має права особисто звертатися до Голови рахункової палати з листом про надання дозволу на здійснення правочинів щодо приватизації квартири, оскільки він не мав жодного відношення до державної служби і роботи в Рахунковій палаті, зокрема не перебував у трудових відносинах із зазначеним органом державної влади та відповідно до вимог ст. 37 Житлового кодексу України не перебував на обліку як громадянин, який потребує поліпшення житлових умов, за місцем роботи, ОСОБА_6 20.01.2015 звернулась до ОСОБА_7 із заявою про надання дозволу на здійснення правочинів щодо приватизації вищевказаної квартири, умисно не зазначивши в інтересах кого буде вчинено приватизаційні дії. За результати розгляду зазначеної заяви 28.01.2015 ОСОБА_7 підписав та направив на адресу Шевченківської РДА лист від № 14-172 про те, що Рахункова палата, як власник не заперечує проти приватизації квартири АДРЕСА_3 .
Діючи на виконання попередньої змови із ОСОБА_6 з метою вчинення дій, спрямованих на отримання нею у приватну власність державного майна, ОСОБА_5 через 11 днів з часу реєстрації, фактично не проживаючи у квартирі АДРЕСА_3 , 29.01.2015 звернувся у якості наймача вказаної квартири до органу приватизації Шевченківського району м. Києва з заявою про передачу йому вказаної квартири у приватну власність.
Згадана заява задоволена розпорядженням органу приватизації від 19.02.2015 № 2140. Того ж дня ОСОБА_5 отримав від органу приватизації свідоцтво про право приватної власності на вищевказану квартиру.
Прокурор пояснює, що 29.01.2015 в результаті злочинних дій, що вчинені за пособництва ОСОБА_5 , державна квартира Рахункової палати перейшла у приватну власність фізичної особи ОСОБА_5 , у якого згідно зі ст. 12 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» виникли правомочності власника, тобто право розпоряджатися квартирою на свій розсуд: продати, подарувати, заповісти, здати в оренду, обміняти, закласти, укладати інші угоди, не заборонені законом.
У свою чергу в результаті вказаних злочинних дій Рахункова палата втратила правомочності власника квартири АДРЕСА_3 .
При цьому ОСОБА_5 не мав жодного відношення до державної служби і роботи в Рахунковій палаті, зокрема, не перебував у трудових відносинах із зазначеним органом державної влади та відповідно до вимог ст. 37 Житлового кодексу України не перебував на обліку, як громадянин, який потребує поліпшення житлових умов, за місцем роботи.
Зазначено, що ОСОБА_5 в порушення ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» у квартирі, що була ним приватизована, ні до моменту надання дозволу на приватизацію, ні після, постійно в ній не проживав. Натомість останній постійно мешкав зі своєю сім'єю (дружиною та двома неповнолітніми дітьми) у квартирі АДРЕСА_5 , яка належить йому на праві власності.
Закінчуючи виконання домовленостей щодо заволодіння державним майном 05.03.2015 ОСОБА_5 уклав з ОСОБА_6 договір дарування квартири АДРЕСА_3 , відповідно до якого право власності на об'єкт нерухомості перейшло до ОСОБА_6 . Договір дарування, посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_11 за № 402 та в цей день о 12:32 в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності за № 8953373.
З метою списання квартири АДРЕСА_3 з балансу Рахункової палати цього ж дня - 05.03.2015, з проміжком часу в декілька годин між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 складено акт приймання-передачі вказаної квартири з зазначенням її вартості в розмірі 1 390 532,98 грн.
У результаті підписання цього акту злочинна мета щодо заволодіння державним майном за попередньою змовою ОСОБА_6 з ОСОБА_7 , за пособництва ОСОБА_5 , повністю реалізована.
ОСОБА_5 вчинив пособництво, тобто шляхом усунення перешкод сприяв своїй тітці ОСОБА_6 , яка обіймала посаду головного контролера - директора Департаменту з питань АПК, охорони навколишнього середовища та надзвичайних ситуацій Рахункової палати, у заволодінні нею чужим майном в особливо великому розмірі, а саме квартирою АДРЕСА_3 , яка належала Рахунковій палаті, шляхом зловживання нею своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
Згідно договору купівлі-продажу квартири та акту прийому-передачі квартири від 27.12.2013, укладених між продавцем - ПАТ «ХК «Київміськбуд» та покупцем - Рахунковою палатою, вартість квартири АДРЕСА_3 становить 1 390 532,98 грн. Аналогічна вартість даного об'єкту нерухомості зафіксована у акті приймання-передачі квартири між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 від 05.03.2015.
Прокурор зазначає, що протиправне заволодіння вказаною квартирою спричинило настання збитків у розмірі вартості квартири, а саме 1 390 532,98 грн., що більше ніж шістсот разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, тобто є особливо великим розміром, відповідно до пункту 4 примітки до статті 185 Кримінального кодексу України.
Подаючи клопотання про продовження строку домашнього арешту ОСОБА_5 , прокурор звертає увагу суду на те, що у кримінальному провадженні необхідно прийняти рішення у провадженні з урахуванням вимог ст. 283 КПК України, провести інші процесуальні, слідчі, розшукові дії, необхідність яких виникне в ході досудового розслідування, виконати вимоги ст. 290 КПК України.
Прокурор зазначає, що виконати зазначені слідчі дії у термін до 21.11.2017 не представляється можливим у зв'язку зі складністю кримінального провадження.
Крім того, на переконання прокурора, на даний час продовжують існувати заявлені при обранні ОСОБА_5 запобіжного заходу ризики, передбачені ст. 177 КПК України, у зв'язку з чим необхідним є продовження строку домашнього арешту підозрюваного у нічний час зі збереженням переліку обов'язків, визначених ухвалою від 24.10.2017.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання. В доповнення до клопотання зазначив, що досудове розслідування у кримінальному провадженні неодноразово зупинялось у зв'язку начебто тривалими відрядженнями підозрюваного в інші країни. В той же час прокурор просив звернути увагу слідчого судді на той факт, що саме ОСОБА_5 є керівником Представництва компанії «Подравка д.д.» в Україні, і саме ним особисто підписувались накази про своє відрядження до інших країн, у зв'язку з чим цей факт може бути оцінюватись як спроби ухилитись від досудового розслідування.
Підозрюваний та його захисник проти задоволення клопотання заперечували, наполягаючи на тому, що підозра, про яку повідомлено ОСОБА_5 , є необгрунтованою, належними доказами вона не підтверджується. Крім того, як вказує захист, відсутні будь-які ризики перешкоджання підозрюваним досудовому розслідуванню, оскільки він має намір співпрацювати зі слідством, маючи на меті довести свою невинуватість. Тому у задоволенні клопотання захист просив відмовити.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання та кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується..
Враховуючи вимоги чинного кримінального процесуального законодавства, під час розгляду клопотань на стадії досудового розслідування слідчий суддя має переконатись, що сукупність матеріалів на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі є достатньою для висновку про обґрунтованість підозри, яка не є сама по собі актом притягнення особи до відповідальності, а є лише сукупністю даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
В ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано для даної стадії розслідування справи підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5, ст.27, ч.5 ст.191 КК України, що підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами , сукупність яких надала підстави Солом'янському районному суду м. Києва прийти до висновку про необхідність обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час з 22:00 до 07:00 год. з покладенням на нього переліку обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Встановлено, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000136 неодноразово зупинялось, у зв'язку з чим його строк закінчується 11 грудня 2017 року.
Під час розгляду клопотання про обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу була встановлена необхідність запобігання ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України, що дало підстави для застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час.
На переконання слідчого судді, зазначені ризики на момент розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу з огляду на тривалість досудового розслідування та обсяг доказової бази, вже здобутий слідчим органом, належну процесуальну поведінку підозрюваної протягом строку дії запобіжного заходу, певною мірою зменшились, проте продовжують бути актуальними, а тому, суд приходить до висновку про доцільність продовження строку дії раніше обраного відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу в межах строку досудового розслідування у вигляді домашнього арешту нічний час зі збереженням відповідного переліку обов'язків.
Відтак, суд вважає можливим з урахуванням викладеного клопотання прокурора задовольнити частково.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 184, 192-194, 196, 197, 199 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання задовольнити частково.
Продовжити до 10 грудня 2017 року строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , із забороною залишати житло в нічний час з 22:00 до 07:00 години ранку наступної доби.
Продовжити строк виконання підозрюваним ОСОБА_5 строком до 10.12.2017 обов'язків:
- прибувати до детектива, прокурора або суду за кожним їхнім викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду;
- повідомляти детектива, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування із свідками та підозрюваними у кримінальному провадженні №52017000000000136 від 23.02.2017;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд до України;
- носити електронний засіб контролю.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя: