печерський районний суд міста києва
Справа № 757/68042/17-ц
"28" листопада 2017 р. Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Литвинової І. В.,
при секретарі - Бажан О. А.,
вирішуючи у судовому засіданні у залі суду у м. Києві заяву про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування витрат на будівництво житлового будинку, -
28.11.2017 у вказаній цивільній справі відкрито провадження. Одночасно з позовною заявою представник позивача звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами та земельну ділянку, право власності на які зареєстровані за відповідачем, заборонивши суб'єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно вносити будь-які зміни (записи) до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також вчиняти будь-які дії щодо реєстрації, перереєстрації, скасування реєстрації речових право та їх обтяжень, посилаючись на наявність обґрунтованих у позивача підозр та беззаперечних доказів на їх підтвердження, що відповідач має реальні наміри відчужити належне їй на праві приватної власності майно на користь третіх осіб з метою уникнення звернення стягнення на це майно за можливими рішеннями суду про стягнення коштів з відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час спільного проживання без реєстрації шлюбу сторонами за договором підряду спільно побудовано житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_3 на земельній ділянці, кадастровий номер НОМЕР_3. При цьому, як наголошено позивачем, ним особисто за власні кошти здійснено витрати на оплату будівельних матеріалів та виконаних будівельних робіт для будівництва вказаного будинку, однак, за домовленістю сторін, право власності на збудований житловий будинок було зареєстровано лише на відповідача.
Оскільки житловий будинок залишився в особистій приватній власності відповідача, при цьому позивач вказує, що за його особистий рахунок були здійснені витрати на будівництво, позивач звернувся до суду із даним позовом до відповідача про відшкодування понесених ним витрат. Предметом позову, поданого позивачем, є майнові вимоги до відповідача, що полягають у стягненні з ОСОБА_2 на користь позивача грошових коштів у розмірі маже 500 тис. грн., що є доволі великим розміром.
Як вбачається з відомостей, наявних у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, вказане нерухоме майно відповідача (житловий будинок та земельна ділянка) перебуває під обтяженням - іпотекою, а саме: відповідач ОСОБА_2 08.07.2016 передала належний їй житловий будинок в іпотеку громадянину ОСОБА_3 на підставі договору іпотеки № 1502 від 08.07.2016, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Семеновою Г. В., який укладений з метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2 за договором позики, укладеним між нею та ОСОБА_5 від 08.07.2016.
Відповідно до частини 2 статті 151 ЦПК України, в заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, за приписами частини 3 статті 151 ЦПК України.
Згідно з частиною 3 статті 152 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Крім того, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого.
Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.
Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника про те, що незастосування заходів по забезпеченню позову, може утруднити або взагалі унеможливити виконання рішення суду.
Позов забезпечується накладенням арешту на майно, що є предметом спору із забороною вчиняти певні дії.
Згідно з частиною 3 статті 152 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, його метою є хоча і негайні, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню, оскільки вбачаються достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 151, 152, 153 ЦПК України, суд, -
Заяву про забезпечення позову у цивільній справі - задовольнити.
Накласти арешт із забороною суб'єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно (державним реєстраторам прав на нерухоме майно; виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській та Севастопольській міській, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям; акредитованим суб'єктам; державним та приватним нотаріусам) вносити будь-які зміни (записи), окрім запису про накладення арешту, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також вчиняти будь-які дії щодо реєстрації, перереєстрації, скасування реєстрації речових прав та їх обтяжень, у тому числі з відкриттям розділу, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень стосовно об'єктів нерухомості, право приватної власності на які зареєстровані за відповідачем ОСОБА_2:
- житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами (загальною площею 510,7 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 964705332208);
- земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_3, загальною площею 0,2500 га), для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану за адресою: с. Гнідин, Бориспільський район, Київська область (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 48598732208).
Дані стягувача: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, громадянин Французької Республіки, посвідка проживання серії НОМЕР_4, видана ВГІРФО Шевченківського РУ ГУ МВС України у м. Києві 16.08.2006.
Дані боржника: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2.
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Ухвала про забезпечення позову може бути пред'явлена до виконання протягом одного року.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Копію ухвали суду для виконання направити до відповідних компетентних органів, після її виконання - відповідачам до відома.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя І. В. Литвинова