Справа № 755/13305/17
1кп/755/1002/17
м. Київ "15" вересня 2017 р.
Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі дистанційного судового провадження, в залі Дніпровського районного суду м. Києва, кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, українця, громадянина України, працюючого вантажником ТОВ «Селтік», з повною середньою освітою, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 10.06.1999 року Деснянським районним судом м. Києва за ч.2 ст. 17, ч. 3 ст. 81 КК України, на підставі ст.. 46-1 КК України з відстрочкою виконання вироку на 2 роки із сплатою штрафу у розмірі 40 мінімальних заробітних плат; 10.08.2000 року Дарницьким районним судом м. Києва за ст.. 17, ч. 2 ст. 81 Кк України на 4 роки позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнився 22.05.2004 року по відбуттю строку покарання; 27.12.2005 року Дарницьким районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнився 08.02.2009 року по відбуттю строку покарання; 12.07.2011 Деснянським районним судом міста Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі звільнився 14.12.2012 року по відбуттю строку покарання; 19.11.2013 Деснянським районним судом міста Києва за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186, 70 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі; 11.02.2014 Дніпровським районним судом міста Києва за ст. 395, ч. 4 ст. 70 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі, звільнився 13.01.2017 року умовно-достроково з невідбутою частиною покарання 1 рік 9 місяців 1 день; 14.07.2017 Деснянським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,-
ОСОБА_4 06 квітня 2017 року приблизно о 03 год. 30 хв. перебував за адресою: АДРЕСА_2 , де у нього виник злочинний умисел на вчинення таємного викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у житло.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне заволодіння чужим майном, поєднаний з проникненням у житло, помітив, що у квартирі на першому поверсі вказаного будинку відчинена кватирка, а тому, обрав об'єктом свого злочинного посягання майно із зазначеної квартири. Переконавшись, що сторонні особи за його діями не спостерігають, діючи умисно, з метою незаконного збагачення, ОСОБА_4 просунув руку через відчинену кватирку, для того, щоб відчинити вікно, після чого проник до приміщення кв. АДРЕСА_3 .
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у житло, скориставшись сприятною навколишньою обстановкою та будучи переконаним, що діє не помітно, ОСОБА_4 , таємно викрав зі столу на кухні вищевказаної квартири майно, що належить потерпілій ОСОБА_5 , а саме мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A5», облаштований карткою мобільного оператора «лайфселл», вартістю 25 гривень на рахунку якої було 60 гривень.
Після чого, ОСОБА_4 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд.
Своїми умисними діями ОСОБА_4 завдав потерпілій ОСОБА_5 матеріальної шкоди на загальну суму 7242 гривні 99 копійок.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину визнав повністю та пояснив суду, що йому зрозуміло обвинувачення, права, передбачені КПК України, він погоджується з обставинами, встановленими під час досудового розслідування, із зібраними у кримінальному провадженні доказами, як достовірними і допустимими, знає про міру та вид покарання, передбачені КК України за вказаний злочин.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ст.349 КПК України, провів судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч.3 ст.349 КПК України, обмеживши дослідження доказів допитом обвинуваченого та матеріалів кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченого.
При ухваленні вироку відносно обвинуваченого ОСОБА_4 суд вважає за необхідне відповідно до положень ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.
Так, у рішеннях «Коробов проти України» від 21.10.2011 року, «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
За таких обставин, оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд вважає «поза розумним сумнівом» доведеним пред'явлене, ОСОБА_4 обвинувачення та кваліфікує дії останнього за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у житло, вчинене повторно.
Призначаючи вид та міру покарання, суд у відповідності до ст. 65 КК України враховує, що ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких, дані про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, не працює, не одружений, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, його майновий стан, стан здоров'я.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_4 є щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.
З урахуванням ступеню тяжкості, обставин злочину, його наслідків, даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , з метою забезпечення ефективного виховного впливу на обвинуваченого, його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів, вважає за необхідне призначити йому покарання у виді з позбавлення волі.
Призначаючи покарання за даним вироком, суд враховує, що вказаний злочин ОСОБА_4 вчинив до постановлення відносно нього вироку Деснянського районного суду м. Києва від 14.07.2017 року, тому остаточне покарання за сукупністю злочинів, суд визначає відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, застосовуючи принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим та при цьому у строк остаточно призначеного покарання зараховує частково відбуте за попереднім вироком за правилами, передбаченими ст. 72 КК України.
Судові витрати у даному кримінальному провадженню відсутні.
Цивільний позов не заявлявся.
Керуючись ст. 71 КК України, ст. ст. 349, 370, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 3 років місяців позбавлення волі.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України призначити ОСОБА_4 остаточне покарання за сукупністю вищевказаного злочину та злочину за який він був засуджений вироком Деснянського районного суду м. Києва від 14.07.2017 року, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, - у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 діб з моменту проголошення, а засудженим з моменту отримання копії вироку.
Суддя: