Справа № 658/768/17
провадження № 3/658/267/17
29 листопада 2017 р. м.Каховка
Суддя Каховського міськрайонного суду Херсонської області Подіновська Г.В.,
за участю: прокурора Герасімчук І.В.,
секретаря Частило М.В.,
особи, яка притягається до адміністративної
відповідальності ОСОБА_1,
представника особи, яка притягається до адміністративної
відповідальності ОСОБА_2,
розглянувши матеріали, які надійшли від Управління захисту економіки в Херсонській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м. Каховка Херсонської області, громадянина України, одруженого, міського голови м. Каховка, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, за ст. 172-7 ч.1, ч.2 КУпАП,
Згідно протоколу № 15 від 03 березня 2017 року ОСОБА_1 відповідно до рішення №2/1 першої сесії 7 скликання Каховської міської ради Херсонської області від 06.11.2015 року обрано міським головою м. Каховка та відповідно до рішення № 71/5 п'ятої сесії 7 скликання від 29.12.2015 року присвоєно з 06.11.2015 сьомий ранг в межах третьої категорії посадової особи органів місцевого самоврядування.
Таким чином, згідно з п.п. «б» п.1 ч.1 ст. 3 Закону Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 є суб'єктом відповідальності, на якого поширюється дія вказаного Закону.
Так, ОСОБА_1, обіймаючи посаду міського голови м. Каховки, будучи суб'єктом відповідальності за Законом України «Про запобігання корупції» та 20.11.2015 року під розпис ознайомленим зі спеціальними обмеженнями, встановленими антикорупційним законодавством, у порушення вимог ч.1 ст. 28, ст. 35 Закону України «Про запобігання корупції», ч.1 ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та ст. 12-1 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», 26.11.2015 року під час засідання 2 сесії Каховської міської ради ні в усній, ні в письмовій формі не повідомив (самостійно публічно не оголосив), маючи реальну можливість без жодних перешкод це зробити, про наявність у нього реального конфлікту інтересів при розгляді 25-го питання порядку денного щодо затвердження проекту землеустрою для відведення земельної ділянки та надання в оренду земельної ділянки площею 0.0243 га для обслуговування нежитлової будівлі з торгово-офісними приміщеннями на землях житлової та громадської забудови Каховської міської ради, яка розташована за адресою: Херсонська область, м. Каховка, вул. Кірова(нова назва - ОСОБА_3), 12/1 строком на 5 років з річною орендною платою 7% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням щорічного коефіцієнту індексації, ОСОБА_4 - дружині ОСОБА_1, яка є його близькою особою у розумінні ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції».
З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що приватний інтерес ОСОБА_1 полягав у особистій зацікавленості, зумовленій сімейними стосунками, в отриманні його дружиною на умовах оренди земельної ділянки площею 0.0243 га для обслуговування нежитлової будівлі з торгово-офісними приміщеннями, яка розташована за адресою: Херсонська область, м. Каховка, вул. Кірова,12/1, власником якої є ОСОБА_4, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 172-7 КУпАП - неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.
У подальшому, діючи в умовах реального конфлікту інтересів, усупереч вимогам ст. 28, ст. 35 Закону України «Про запобігання корупції», ч.1 ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», в той же день 26.11.2015 року ОСОБА_1 під час засідання Каховської міської ради 7 скликання прийняв участь у голосуванні та проголосував «За» прийняття рішення сесією Каховської міської ради № 26/2 «Про надання земельних ділянок в оренду», п.1 якого вирішено затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надати в оренду громадянці ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0.0243 га для обслуговування нежитлової будівлі з торгово-офісними приміщеннями на землях житлової та громадської забудови Каховської міської ради, яка розташована за адресою: Херсонська область, м. Каховка, вул.. Кірова, 12/1, строком на 5 років з річною орендною платою 7% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням щорічного коефіцієнту індексації.
Відповідно до протоколу пленарного засідання цієї сесії, під час розгляду вказаного питання (25 порядку денного) ОСОБА_1 виступив особисто, зазначив, що згідно з висновками постійних депутатських комісій депутати погодили проект вказаного рішення. У подальшому рішення № 26/2 «Про надання земельних ділянок в оренду» 26.11.2015 року прийнято одноголосно, в цілому, яке ОСОБА_1 підписав особисто.
Далі, продовжуючи діяти в умовах реального конфлікту інтересів 01.12.2015 року Каховським міським головою ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки площею 0.0243 га для обслуговування нежитлової будівлі з торгово-офісними приміщеннями, яка розташована за адресою: Херсонська область, м. Каховка, вул..Кірова, 12/1, зі своєю дружиною ОСОБА_4 строком на 5 років, який ним підписано власноруч, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 172-7 КУпАП - вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
Згідно протоколу № 16 від 03 березня 2017 року ОСОБА_1 відповідно до рішення №2/1 першої сесії 7 скликання Каховської міської ради Херсонської області від 06.11.2015 року обрано міським головою м. Каховка та відповідно до рішення № 71/5 п'ятої сесії 7 скликання від 29.12.2015 року присвоєно з 06.11.2015 сьомий ранг третьої категорії посадової особи органів місцевого самоврядування.
Таким чином, згідно з п.п. «б» п.1 ч.1 ст. 3 Закону, ОСОБА_1 є суб'єктом відповідальності, на якого поширюється дія вказаного
ОСОБА_1, обіймаючи посаду міського голови м. Каховка, будучи суб'єктом відповідальності за положеннями Закону України «Про запобігання корупції», під час пленарного засідання сесії Каховської міської ради 29.12.2015 року ні в усній, ні в письмовій формі не повідомив, маючи реальну можливість без перешкод це зробити, про наявність у нього реального конфлікту інтересів при розгляді 33-го питання порядку денного щодо умов оплати праці міського голови та преміювання його особисто на 2016 рік.
К протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що у ОСОБА_1 виник приватний (майновий) інтерес, спрямований на отримання додаткових матеріальних благ, у вигляді щомісячного преміювання, тобто отримання додаткового матеріального заходу заохочення, чим порушено вимоги ч.1 ст. 172-7 КУпАП - неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.
Крім того, у протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що у подальшому, діючи в умовах реального конфлікту інтересів, 29.12.2015 року на засіданні 5-ої сесії Каховської міської ради прийнято рішення № 72/5 про умови оплати праці міського голови, де ОСОБА_1 приймав участь у пленарному засіданні міської ради та особисто голосував за прийняття такого рішення, чим порушив вимоги ч.2 ст. 172-7 КУпАП - вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
Під час розгляду справи ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушень, пов'язаних з корупцією, передбачених ст. 172-7 ч. 1, 2 КУпАП, не визнав, надав письмові заперечення та доповнення до них, які повністю підтримав. Пояснив, що він не приймав участі в голосуванні 26.11.2015 р. щодо виділення його дружині ОСОБА_4 земельної ділянки та 29.12.2015 р. при вирішенні питання щодо умов оплати праці міського голови та преміювання його особисто на 2016 рік, а також зазначив, що про наявність конфлікту інтересів подав заяву секретарю постійної депутатської комісії з питань регламенту, етики, засобів масової інформації, зв'язку з громадськими організаціями, забезпечення законності, правопорядку та антикорупційної діяльності 26.11.2015р. та 29.12.2015р., тому на цих пленарних засіданнях самостійного публічного оголошення про наявність конфлікту інтересів не робив.
Представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 під час розгляду справи просила закрити справу про адміністративне правопорушення за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення на підставі ст. 247 ч. 1 п. 1 КУпАП та у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення. Крім того, зазначила, що протоколи № 15 та №16 від 03 березня 2017 року не відповідають положенням КУпАП та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС від 06.11.2015 року №1376, що унеможливлює притягнення ОСОБА_1до адміністративної відповідальності.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1, його представника, висновок прокурора з питань, які виникали в ході розгляду справи, свідків, ознайомившись з наданими суду матеріалами, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, відповідальність за вчинення яких передбачена ст. 172-7 ч.1, ч.2 КУпАП.
Згідно до ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17 липня 1997 року, визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обовязків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ст. 1 ч. 1 абз. 10 Закону України «Про запобігання корупції» роз'яснено, що правопорушенням, пов'язаним з корупцією є діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині 1 статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Cуб'єктами, на яких поширюються дія цього Закону, є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (пп. б п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції»).
Ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що особи, зазначені у п.п. 1, 2 ч.1 ст. 3 цього Закону, (до яких у т.ч. віднесено посаду міського голови) зобов'язані:
1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;
2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;
3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;
4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
Ст. 35 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що правила врегулювання конфлікту інтересів в діяльностіПрезидента України, народних депутатів України, членів Кабінету Міністрів України, керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, суддів Конституційного Суду України та суддів судів загальної юрисдикції, голів, заступників голів обласних та районних рад, міських, сільських, селищних голів, секретарів міських, сільських, селищних рад, депутатів місцевих рад визначаються законами, які регулюють статус відповідних осіб та засади організації відповідних органів.
У разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом.
Про конфлікт інтересів такої особи може заявити будь-який інший член відповідного колегіального органу або учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається. Заява про конфлікт інтересів члена колегіального органу заноситься в протокол засідання колегіального органу.
Ст. 7 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» визначено, що посадові особи місцевого самоврядування діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України та керуються у своїй діяльності Конституцією України і законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, актами органів місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 12-1 вищевказаного Закону, посадові особи місцевого самоврядування зобов'язані дотримуватися правил запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, передбачених Законом України «Про запобігання корупції».
Ст. 59-1 ч.1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що міський голова, секретар, депутат міської ради бере участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою за умови самостійного публічного оголошення про конфлікт інтересів під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання.
Здійснення контролю за дотриманням вимог ч.1 ст.59-1, надання зазначеним у ній особам консультацій та роз'яснень щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, поводження з майном, що може бути неправомірною вигодою та подарунками, покладається на постійну комісію, визначену відповідною радою (ч.2 ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Судом встановлено, що 26.11.2015 відбулося засідання 2 сесії Каховської міської ради, на якому було прийнято рішення № 26/2 «Про надання земельних ділянок в оренду», п.1 якого вирішено затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надати в оренду громадянці ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,0243 га для обслуговування нежитлової будівлі з торгово-офісними приміщеннями на землях житлової та громадської забудови Каховської міської ради, яка розташована за адресою: Херсонська область, м. Каховка, вул. Кірова, б.12/1, строком на 5 років з річною орендною платою 7% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням щорічного коефіцієнту індексації.
Крім того, 29.12.2015 відбулося засідання 5 сесії Каховської міської ради, на якому було прийнято рішення № 72/5 «Про умови оплати праці міського голови», п. 2 якого встановлено виплату Каховському міському голові ОСОБА_1 щомісячної премії з коефіцієнтом 2.0 до середньоговідсотку премії по апарату виконкому, а також преміювання до державних, професійних свят та ювілейних дат.
Допитані в ході судового засідання свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6 пояснили, що міський голова ОСОБА_1, який головував на вказаних сесіях, проголосував «За» прийняття вищевказаних рішень, самостійно публічно не оголосив про наявний у нього реальний конфлікт інтересів.
Письмові пояснення ОСОБА_7, депутата міської ради, яка повідомила, що на пленарних засіданнях 26.11.2015р. та 29.12.2015р. ОСОБА_1 не був ініціатором проектів рішень щодо виділення його дружині земельної ділянки та виплати йому премії, не тиснув на депутатів, не говорив про необхідність голосування за відповідні рішення, не підбурював, не заохочував, взагалі не здійснював будь-яких активних чи пасивних дій для прийняття позитивних рішень і не голосував за їх прийняття, крім того, ій, як секретарю постійної депутатської комісії з питань регламенту, етики, засобів масової інформації, зв'язку з громадськими організаціями, забезпечення законності, правопорядку та антикорупційної діяльності ОСОБА_1 особисто 26.11.2015р. та 26.12.2015р. подав заяви про наявність конфлікту інтересів, суд оцінює критично, оскільки докази належної реєстрації таких заяв як вхідної документації в матеріалах справи відсутні.
Крім того, на пленарних засіданнях 26.11.2015р. та 29.12.2015р. ОСОБА_7 ні від імені профільної постійної депутатської комісії відповідно до ст. 59-1 ч.2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ні як член колегіального органу (міської ради) відповідно до ст. 35 ч.2 Закону України «Про запобігання корупції» не заявила про конфлікт інтересів ОСОБА_1 та про наявність у неї таких заяв. В протоколах пленарних засідань сесій Каховської міської ради 26.11.2015р. та 29.12.2015р. заяви ОСОБА_1 про конфлікт інтересів не зафіксовані.
Крім того, в судовому засіданні досліджено відеозаписи засідання 2-ї та 5-ї сесій Каховської міської ради 7 скликання, з яких вбачається, що ОСОБА_1, головуючи на засіданнях вказаних сесії ради, прийняв участь у голосуванні, при цьому самостійно публічно не оголосив про наявний у нього реальний конфлікт інтересів.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про запобігання корупції» реальним конфліктом інтересів визначено суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення під час виконання зазначених повноважень.
Приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
Так, приватний інтерес ОСОБА_1 щодо рішення № 26/2 «Про надання земельних ділянок в оренду» полягав у особистій зацікавленості, зумовленій сімейними стосунками, в отриманні його дружиною, ОСОБА_4, на умовах оренди земельної ділянки площею 0,0243 га для обслуговування нежитлової будівлі з торгово-офісними приміщеннями, яка розташована за адресою: Херсонська область, м. Каховка, вул. Кірова, б.12/1, власником якої є ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 23.03.2015 № СТА 041251.
Крім того, приватний інтерес щодо прийняття рішення № 72/5 «Про умови оплати праці міського голови» був спрямований на отримання особисто для себе додаткових матеріальних благ (премій), виплата яких згідно з чинним законодавством України не є обов'язковою.
Відповідно до листа Каховської міської ради від 20.11.2015р. ОСОБА_1 ознайомлений зі спеціальними обмеженнями, встановленими антикорупційним законодавством.
З'ясовуючи обставини, передбачені ст.ст. 247, 280 КУпАП, суд враховує, що ст. 9 цього кодексу адміністративним правопорушенням (проступком) визначено протиправну, винну (умисну або необережну) дію чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Склад вказаного правопорушення є формальним, тобто таким, який не передбачає наслідків як обов'язкового елементу об'єктивної сторони, в той час як обов'язковим елементом обєктивної сторони формального складу завжди є діяння.
Одночасно із цим, відповідно до ст.ст. 10, 11 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків, а вчиненим з необережності - коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Отже, вирішуючи питання чи мало місце правопорушення, за яке особа притягується до відповідальності, чи містить її діяння склад адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого КУпАП, чи належить вона до суб'єктів цього правопорушення та чи є особа винною у його вчиненні, суд приходить до однозначних висновків про те, що діяння ОСОБА_1, які дійсно мали місце, містять склад адміністративних правопорушень, пов'язаних з корупцією, передбачених ст. 172-7 ч. 1, ч.2 КУпАП, тобто неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів, вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
Суттєвих порушень вимог ст..256 КУпАП при складенні протоколів №15 та 16 від 03 березня 2017 року суд не вбачає.
Враховуючи вищенаведене, суд, оцінюючи наявні в справі докази у їх сукупності та взаємозв'язку, приходить до висновку про те, що ОСОБА_1 є винним у вчиненні інкримінованих йому адміністративних правопорушень та не знаходить жодного доказу, який би свідчив про необережність його дій.
Перевіряючи, чи не закінчилися на момент розгляду справи строки, передбачені ст. 38 ч. 3 КУпАП, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 38 ч. 3 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, повязаного с корупцією, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Відповідно до п. 7 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо на момент розгляду справи закінчились строки, передбачені ст. 38 КУпАП.
Як роз'яснив ВССУ у листі від 22.05.2017 року «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією», вказівка законодавця у п. 7 ст. 247 КУпАП"на момент розгляду справи" означає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, якщо на початок розгляду справи закінчилися строки, встановлені ст. 38 КУпАП. Разом з тим сам розгляд справи про адміністративне правопорушення та його закінчення не обтяжений строками, визначеними ст. 38 КУпАП, а передбачений ст. 277 КУпАП, що є гарантією всебічного, об'єктивного і повного з'ясування всіх обставин, які мають значення для вирішення справи.
При цьому, якщо на момент розгляду справи в суді закінчились строки притягнення особи до адміністративної відповідальності, то суд в разі заперечення особою своєї вини чи наявності у її діях складу адміністративного правопорушення спочатку в повному обсязі досліджує всі обставини справи, встановлює, чи містить діяння ознаки та склад адміністративного корупційного правопорушення, чи належить особа до суб'єктів цього корупційного правопорушення, чи винна вона в його вчиненні, і лише після цього закриває провадження у справі.
Як вбачається з протоколів про адміністративне правопорушення, датою виявлення вказаного правопорушення зазначено 20 лютого 2017 року.
Моментом виявлення даного правопорушення обгрунтовано належить вважати момент його виявлення працівниками правоохоронних органів, інше тлумачення могло б призвести до порушення стандартів, сформульованих ЄСПЛ при тлумаченні положень статей 1, 6, 7 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і ст. 1 Першого протоколу до цієї Конвенції.
Суд зазначає, що встановлення законодавцем строку давності притягнення до відповідальності є важливою гарантією прав особи, що випливає з принципу правової визначеності, який є елементом принципу верховенства права. У зв'язку з цим тлумачення положень ст.38 ч.3 КУпАП не може носити довільного характеру та розумітися суто формально, зокрема, шляхом ототожнення моменту виявлення правопорушення з моментом складення протоколу про адміністративне правопорушення.
Так, у справі «Волков проти України», рішення від 09 січня 2013 року, Європейський суд з прав людини зазначив: «Суд вважає, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними... Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.».
Враховуючи, що адміністративне правопорушення було виявлено 20 лютого 2017 року, на час розгляду справи в суді (29 листопада 2017 року) пройшло більше трьох місяців з дня виявлення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією.
За таких обставин, в силу ст. 38 ч. 3 КУпАПсправа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст. 9, 10, 38, 172-7, 247, 268, 283, 284 КУпАП,
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. ст. 172-7 ч.1, 172-7 ч.2 КУпАП закрити у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строку накладення адміністративного стягнення.
На постанову суду протягом десяти днів з дня її винесення може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Херсонськоїобласті через Каховський міськрайонний суд Херсонської області.
Суддя: ОСОБА_8