Провадження № 2а/331/210/2017
Справа № 331/5843/17
28 листопада 2017 року м. Запоріжжя
Суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя Жукова О.Є., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного Пенсійного фонду України м. Запоріжжя про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 22 серпня 2017 року (згідно поштового відправлення) звернулася до суду з позовом, в якому просила суд визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунок на місяць для осіб , які втратили працездатність; зобов'язати відповідача провести їй перерахунок пенсії за віком із підвищенням її до розміру прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність та провести відповідні виплати , починаючи з 25.10.2016 року з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою суду від 28 серпня 2017 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного Пенсійного фонду України м. Запоріжжя про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії в частині позовних вимог за період з 25.10.2016 року по 21.02.2017 року включно - залишено без розгляду. Відкрито скорочене провадження по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного Пенсійного фонду України м. Запоріжжя про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії в частині позовних вимог за період з 22.02.2017 року .
Відповідач у строк, передбачений ч. 3 ст. 183-2 КАС України, письмові заперечення або заяву про визнання позову не надав.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Центральному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України м. Запоріжжя. (а.с. 6-7).
25.04.2017 року позивач звернувся з заявою до відповідача, в якій просив перерахувати пенсію у зв'язку з підвищенням прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність (а.с. 5).
Листом з УПФУ № 82/С-9 від 29.05.2017, відповідач повідомив позивача про те, відповідно достатті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність за наявності у жінок 30 років страхового стажу. За наявності страхового стажу меншої тривалості пенсія за віком встановлюється в розмірі, пропорційному наявному страховому стажу, виходячи з мінімального розміру пенсії за віком. Враховуючи, що згідно з матеріалами пенсійної справи страховий стаж ОСОБА_1 становить 22 роки 11 місяців та положення постанови Кабінету Міністрів України № 265 від 26.03.2008, згідно з якими розмір пенсії не може бути меншим ніж 949,00 грн., розмір пенсії позивача вірно обчислено у сумі 1092,74 грн. (а.с.6).
Вважаючи такі дії протиправними, ОСОБА_1 звернулась до суду з відповідним позовом.
Згідно з ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно з ч. 1 ст.28 Закону №1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом (ч. 3ст. 28 Закону № 1058-IV).
Згідно з ст. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 № 2017-IIIдо числа основних державних соціальних гарантій включаються: мінімальний розмір заробітної плати; мінімальний розмір пенсії за віком; неоподатковуваний мінімум доходів громадян; розміри державної соціальної допомоги та інших соціальних виплат. Основні державні соціальні гарантії, які є основним джерелом існування, не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно із ст. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковим мінімумом є вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про прожитковий мінімум», прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Абзацом другим частини 3 ст. 42 Закону № 1058-IV, в редакції чинній на час звернення щодо перерахунку пенсії, з 1 січня 2016 року у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 28 цього Закону (крім пенсіонерів, які працюють (провадять діяльність, пов'язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування). Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму. Пенсіонерам, які працюють (провадять діяльність, пов'язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), після звільнення з роботи або припинення такої діяльності пенсія перераховується з урахуванням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом на дату звільнення з роботи або припинення такої діяльності.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність складає : з 1 січня 2017 року - 1247 гривні., з 1 травня - 1312 гривень, з 1 грудня - 1373 гривні.
Таким чином, на підставі системного аналізу вказаних законодавчих положень, суд приходить до висновку, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, а перерахунок проводиться з дня встановлення цього мінімуму.
Як вбачається з матеріалів справи, пенсія позивачу виплачується в порядку та у розмірі, відповідно до Закону № 1058-IVз урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 № 265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян» та становить 1092, 74 грн., що є менше розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік».
При цьому, судом не беруться до уваги посилання відповідача на п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року № 265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян», яким встановлено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам, крім осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною), не досягає 1074 гривень, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного розміру.
В той же час, застосування до спірних правовідносин приписів постанови № 265, суд вважає безпідставним, оскільки згідно з положеннями ст. 8 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, тоді як п .2 Постанови № 265 суперечить ст. 46 Конституції України, нормам Законів України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», «;Про прожитковий мінімум», «;Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Водночас, застосування положень Постанови № 265 у 2016 році, не може позбавляти особу її конституційного права на належний рівень життя, який не може бути нижчим від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» визначено, що оскільки Конституція України, як зазначено в її статті 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію, як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.
Окрім того, Конституційний суд України у рішенні від 25.01.2012 №3-рп/2012 вказав, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.
Підсумовуючи вказане, суд приходить до висновку, що відповідач неправомірно відмовив ОСОБА_1 в перерахунку пенсії та не врахував вимог законодавства, згідно з якими мінімальний розмір пенсії встановлюється із прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Суд також зауважує, що згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні «Петриченко проти України» (Заява №2586/07) від 12 липня 2016 року визнав порушення пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободу зв'язку з тим, що у цій справі національні суди не розглянули доводи заявника з прямим посиланням на статтю 46 Конституції України про те, що розмір його пенсії був нижчим від встановленого у відповідний час прожиткового мінімуму. Аналогічних висновків Європейський суд з прав людини дійшов у справі «Проніна проти України» (Pronina v. Ukraine) та у справі «Богатова проти України» (Bogatova v. Ukraine) (заява № 5231/04, від 7 жовтня 2010 року).
Відповідно до п.1 п. 3 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
При подачі адміністративного позову до суду ОСОБА_1 сплатив судові витрати при розгляді справи, а тому зазначені витрати згідно вимог ст.94 КАС України підлягають стягненню на користь позивача по справі за рахунок бюджетних асигнувань Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя.
Керуючись статтями 6-14,71,94,159 - 163,167 КАС України, ст. 19 Конституції України, Законом України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Пенсійного фонду України № 224/30 від 30.04.2002 р., Положенням про управління Пенсійний фонд України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 р. №8-2 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25.02.2008 р. №5-5), суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного Пенсійного фонду України м. Запоріжжя про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати відмову Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя від 29.05.2017 року за № 82/С-9 у здійсненні перерахунку та підвищенні розміру пенсії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, до рівня діючого прожиткового мінімуму, встановленого законодавством України - протиправною.
Зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя провести ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, перерахунок пенсії за віком із підвищенням її розміру до прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність з 22 лютого 2017 року, з урахуванням виплачених сум.
Стягнути на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, судові витрати у сумі 640 (шістсот сорок ) гривень 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Центрального об'єднаного управління пенсійного фонду України м. Запоріжжя.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя шляхом подання в 10-денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги.
Суддя О.Є. Жукова
28.11.2017