Справа № 310/3776/17
2/310/2444/17
Іменем України
24 листопада 2017 року м.Бердянськ
Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Вірченко О.М.,
при секретарі Мельніченко А.Д.,
за участю представника позивачки ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про спонукання до виконання мирової угоди,
встановив:
ОСОБА_3 звернулась до суду із заявою, яку під час судового розгляду уточнила, до ОСОБА_4 про спонукання до виконання мирової угоди, мотивуючи свої вимоги наступним. 01 грудня 2015 року ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області затверджено мирову угоду по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визначення порядку користування земельною ділянкою, виділ майна в натурі та припинення права спільної часткової власності. Відповідно до умов мирової угоди ОСОБА_4 зобов'язується: 1) не піднімати рівень доріжки вище рівня ґрунту вздовж літньої кухні «Б», літньої кухні «С», котельної «В» з боку сараю «П»; 2) не будувати паркан вздовж зовнішньої сторони доріжки, що вказана в п.1; 3) збудувати до 30 травня 2016 року зливостік для захисту земельної ділянки від водонакопичення належної ОСОБА_3 по вул. Тельмана, 47 в м. Бердянську; 4) забезпечити вільний доступ до комунікацій та мереж. Відповідачкою до теперішнього часу умови мирової угоди не виконані. Просила спонукати ОСОБА_4 до виконання умов мирової угоди.
Позивачка в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Представник позивачки в судовому засіданні позов підтримав та пояснив, що Бердянським міськрайонним судом Запорізької області розглядалась цивільна справа за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визначення порядку користування земельною ділянкою, виділ майна в натурі та припинення права спільної часткової власності. Ухвалою суду від 01 грудня 2015 року по вказаній справі затверджено мирову угоду. Відповідачкою умови мирової угоди не виконано. З фототаблиці, долученої до матеріалів справи, вбачається, що на доріжці збирається вода, вона підмиває будинок та зелені насадження. Зливостік зроблений не за правилами, вода скупчується та стікає на сторону домоволодіння позивачки - у дворі неможливо ходити через калюжі. Після затвердження мирової угоди відповідачка підняла рівень доріжки в травні 2016 року - тротуарна плитка укладена з уклоном в сторону домоволодіння позивачки. Просив задовольнити позов в повному обсязі.
Відповідачка в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Представник відповідачки в судовому засіданні позов не визнав з наступних підстав. ОСОБА_4 рівень доріжки не піднімався, про що зазначено самою позивачкою в позові, а про зменшення рівня доріжки позивачкою в позові питання не ставилось. Згідно мирової угоди відповідачка зобов'язалась збудувати зливостік до 30 травня 2015 року, він на даний час збудований, що також не спростовується позивачкою та її представником. ОСОБА_4 не обґрунтовані її позовні вимоги, тому просив в задоволенні позову відмовити.
Судом в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів встановлено наступні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.
Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 01 грудня 2015 року затверджено мирову угоду по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визначення порядку користування земельною ділянкою, виділ майна в натурі та припинення права спільної часткової власності.
Ст. 60 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно зі ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до змісту ст.ст. 11, 15 ЦК України цивільні права і обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.
Захист цивільних прав - це передбаченні законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.
Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів наведено в ст. 16 ЦК України, одним із яких є визнання права.
Чинним законодавством у якості способу захисту цивільних прав не передбачено такого способу захисту, як спонукання до виконання мирової угоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов'язків сторін та предмета спору.
Мирова угода за своєю правовою природою є договором, який укладається сторонами з метою припинення спору, на умовах, погоджених сторонами. Мирова угода не приводить до вирішення спору по суті, вона ґрунтується на взаємовигідних для обох сторін умовах і повинна виконуватися добровільно. У протилежному разі мирова угода, затверджена (визнана) судом, може бути підставою для примусового виконання.
Згідно із ст. 372 ЦПК України мирова угода, укладена між сторонами, або відмова стягувача від примусового виконання в процесі виконання рішення подається в письмовій формі державному виконавцеві, приватному виконавцеві, який не пізніше триденного строку передає її до суду за місцем виконання рішення для визнання. До відкриття виконавчого провадження мирова угодо подається сторонами до суду, який ухвалив рішення, для визнання.
При визнанні мирової угоди ЦПК України покладає на суд обов'язок перевірити, чи не суперечать умови мирової угоди закону, чи не порушують такі умови права, свободи та інтереси інших осіб, чи не суперечать дії законного представника однієї із сторін мирової угоди інтересам особи, яку він представляє, чи мають представники сторін відповідні повноваження на укладення мирової угоди та роз'яснити сторонам наслідки визнання мирової угоди.
Разом із тим мирова угода визнається судом на підставі досягнутих між сторонами спору домовленостей, тому відповідальність за формулювання умов мирової угоди лежить на сторонах мирової угоди, відтак при формулюванні умов мирової угоди сторони повинні враховувати і вимоги Закону України «Про виконавче провадження», оскільки у разі якщо визнана ухвалою суду мирова угода не виконується сторонами такої угоди у добровільному порядку, ухвала суду про визнання мирової угоди підлягає виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень, так як така ухвала є судовим рішенням.
У разі ж, якщо заява про визнання мирової угоди містить необхідні для подальшого примусового виконання ухвали суду про визнання мирової угоди реквізити, однак такі реквізити не вказані в ухвалі суду про визнання мирової угоди, питання про невідповідність ухвали суду про визнання мирової угоди вимогам, встановленим для виконавчого документа, може бути вирішено у порядку, передбаченому розділом VІ ЦПК України.
З іншого боку, за своєю суттю мирова угода сторін у цивільному процесі є зобов'язанням, що виникло на підставі домовленостей, у даному випадку двох сторін, - договору, тому в разі невиконання або неналежного виконання умов мирової угоди така угода може бути розірвана. Відтак захистити порушене невиконанням або неналежним виконанням визнаної ухвалою суду мирової угоди шляхом зобов'язання виконати умови такої мирової угоди, з урахуванням того, що ухвала суду про визнання мирової угоди є судовим рішенням і підлягає виконанню у порядку виконання судових рішень, неможливо.
Крім того, відповідно до ст. 383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Крім зазначеного вище, позивачкою не надано доказів на підтвердження обставин, викладених в позові.
Так, до матеріалів справи ОСОБА_4 додано лише фототаблицю, з якої взагалі не можливо однозначно встановити, до якого домоволодіння відносяться фото.
За таких обставин суд приходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про спонукання до виконання мирової угоди.
На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 214-215, 224 ЦПК України, суд
вирішив:
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про спонукання до виконання мирової угоди відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Бердянський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя ОСОБА_5