10 листопада 2017 року м. Київ К/800/37109/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Мороз В.Ф., перевіривши касаційну скаргу Кам'янець-Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на постанову Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 26 липня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Кам'янець-Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 26 липня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року, позов задоволено. Визнано відмову Кам'янець-Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в призначенні ОСОБА_1 пенсії по втраті годувальника неправомірною. Зобов'язано Кам'янець-Подільське об'єднане управління Пенсійного фонду України призначити ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсії по втраті годувальника ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 31.12.2016 року, врахувавши проходження військової служби за контрактом з 25.09.2007 р по 28.10.2009 р в страховий стаж годувльаника ОСОБА_4 .
У касаційній скарзі Кам'янець-Подільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області, не погоджуючись з даними рішеннями, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з огляду на наступне.
Судами встановлено, що позивач та її померлий чоловік ОСОБА_4 є батьками малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач звернулася до відповідача з заявою про призначення пенсії в разі втрати годувальника на дитину, відповідно до статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування".
Листом Кам'янець-Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області №6447/03 від 12 квітня 2017 року відмовив позивачу в призначенні пенсії у зв'язку з тим, що у період роботи ОСОБА_4 з 25 вересня 2007 року по 28 жовтня 2009 року у зв'язку з тим, що страхові внески до фонду не сплачувалися.
Вважаючи вказану відмову протиправною позивач звернулась до суду з позовом.
Задовольняючи позовні вимоги суди виходили з того, що відповідачем протиправно не враховано в страховий стаж годувальника ОСОБА_4 , а саме проходження військової служби за контрактом з 25 вересня 2007 року по 28 жовтня 2009 року.
Суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з таких підстав.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбачені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають право громадяни України, які застраховані згідно з цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону та інші особи, передбачені цим законом.
Пунктом 3 частини 1 статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначається пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно з статтею 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності. При цьому, дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Згідно з статтею 32 вищевказаного Закону України, особи, визнані інвалідами, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією для інвалідів ІІ та ІІІ груп у віці від 34 років до досягнення особою 35 років включно - 6 років.
Таким чином, необхідною умовою для призначення пенсії у зв'язку із втратою годувальника є наявність страхового стажу.
Згідно з статтею 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно із цим Законом були фактично обчислені та сплачені страхові внески до Пенсійного фонду в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески.
Відповідно до статті 100 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" у 2007 році особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи рядового і начальницького складу підлягають загальнообов'язковому пенсійному страхуванню і є застрахованими особами.
Страхувальниками для зазначених осіб та платниками страхових внесків є військові частини, підприємства, установи, організації та органи, які виплачують грошове забезпечення вищезазначеним особам.
Обчислення та сплата страхових внесків здійснюється відповідно до законів України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".
Об'єктом для нарахування та утримання страхових внесків визначено грошове забезпечення вище зазначених осіб. Обчислення страхових внесків здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) грошового забезпечення.
Отже, страхувальники зобов'язані на суми грошового забезпечення, до якого належать щомісячне грошове забезпечення нараховане за період з 01 січня 2007 року нараховувати страхові внески у розмірі 33,2 відсотка.
Судами встановлено, що в архівній довідці № 243/с від 24 січня 2017 року, виданої Галузевим державним архівом Міністерства оборони України в архівних документах факультету військової підготовки Подільського державного аграрно-технічного університету, відображено нарахування грошового забезпечення на ОСОБА_4 за період з жовтня 2007 по жовтень 2009 року.
З довідки Кам'янець-Подільського об'єднаного військового комісаріату № 20/4 від 17 січня 2017 року встановлено, що ОСОБА_4 дійсно проходив строкову військову службу в період з 15 вересня 2005 року по 14 вересня 2006 року та військову службу за контрактом з 25 вересня 2007 року по 28 жовтня 2009 року.
Таким чином, страховий стаж ОСОБА_4 підлягає зарахуванню за період служби з 25 вересня 2007 року по 28 жовтня 2009 року.
Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо неправомірності відмови Кам'янець-Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в призначенні ОСОБА_2 пенсії по втраті годувальника.
Пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті -пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).
Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, які відповідають усталеній практиці Вищого адміністративного суду України у цій категорії справ, ця касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.
Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Кам'янець-Подільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області на постанову Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 26 липня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Кам'янець-Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити скаржнику.
Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
Суддя В.Ф. Мороз