06 листопада 2017 року м. Київ К/800/29657/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Мороз В.Ф., перевіривши касаційну скаргу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2017 року у справі за позовом Свято-Миколаївської релігійної громади Волинської єпархії Української Православної Церкви села Великий Омеляник Луцького району Волинської області до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області звернулася до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою на вказані судові рішення з пропуском строку касаційного оскарження.
Частиною 4 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04 вересня 2017 року залишено без руху касаційну скаргу, оскільки скаржником заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку, але не надано належних доказів причин пропуску.
Проте, з доданих додаткових матеріалів, наданих Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області, не вбачається причин для поновлення строку касаційного оскарження. Порушуючи питання про поновлення пропущеного строку,скаржник вказує на відсутність грошових коштів для сплати судового збору за звернення до суду з касаційною скаргою. Однак, відсутність грошових коштів для сплати судового збору не є поважною підставою пропуску строку на касаційне оскарження, оскільки не позбавляє скаржника можливості звернутися до суду в межах строку, наданого для оскарження рішень судів попередніх інстанцій.
Отже, причини наведені у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження не можна вважати такими, що унеможливлюють своєчасність звернення із касаційною скаргою у строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Наведене є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2017 року у справі за позовом Свято-Миколаївської релігійної громади Волинської єпархії Української Православної Церкви села Великий Омеляник Луцького району Волинської області до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити скаржнику.
Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
Суддя В.Ф. Мороз