Ухвала
Іменем України
05 червня 2007 року
Справа № 20-11/076
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
секретар судового засідання
за участю представників сторін:
позивача: Кухарєнко Віра Миколаївна, довіреність № 04-02 від 10.01.2007, Севастопольського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів;
відповідача: Зайцева Олена Олександрівна, довіреність № 20/2-5 від 03.01.2007, Державного комунального підприємства "Севміськводоканал";
розглянувши апеляційну скаргу Севастопольського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову господарського суду міста Севастополя (суддя Дмитрієв В.Є.) від 11.04.2007 у справі № 20-11/076
за позовом Севастопольського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів (вул. Гоголя, 20-а, Севастополь, 99011)
до Державного комунального підприємства "Севміськводоканал" (вул. Адм. Октябрьського, 4,Севастополь,99011)
про стягнення адміністративно-господарських санкцій в розмірі 275380,00 грн.
Позивач, Севастопольське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів, звернувся до господарського суду міста Севастополя з адміністративним позовом до відповідача - державного комунального підприємства “Севміськводоканал» про стягнення адміністративно -господарських санкцій в розмірі 275380,00 грн., обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідачем порушені вимоги Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» в частині незабезпечення нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Постановою господарського суду міста Севастополя від 11.04.2007 у справі № 20-11/076 (суддя Дмитрієв В.Є.) у задоволенні позову Севастопольського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів відмовлено.
Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову місцевого господарського суду, прийняти нову про задоволення позову.
Доводи Севастопольського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів, викладені в апеляційній скарзі, полягають у тому, що судом першої інстанції, при прийняті постанови, невірно застосовані положення статей 18, 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 № 875 та пунктів 13, 14 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 № 314, якими передбачена атестація робочого місця для працевлаштування інвалідів відповідної нозології, інформування, крім державної служби зайнятості, ще й органів соціального захисту населення та громадських організацій інвалідів.
Невиконання зазначених вимог, на думку позивача, є підставою для відповідальності за недотримання нормативу створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, а тому державного комунального підприємства “Севміськводоканал» повинно перерахувати на його рахунок 275380,00 грн. штрафних санкцій.
Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить постанову місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
З причин зайнятості судді Латиніна О.А. в іншому судовому засіданні, на підставі розпорядження заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.06.2007, здійснено заміну судді Латиніна О.А. на суддю Антонову І.В.
Переглянувши постанову суду першої інстанції в порядку статті 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги Севастопольського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів, виходячи з наступного.
Севастопольське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів є територіальним органом Фонду соціального захисту інвалідів, що закріплено в Положенні про Севастопольське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів, затвердженим директором Фонду соціального захисту інвалідів 10.06.2004.
Згідно з даним Положенням, на Севастопольське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів покладено контроль за своєчасним та повним перерахуванням до бюджету штрафних санкцій підприємствами, установами, організаціями за недотримання нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, прийняття заходів щодо стягнення штрафних санкцій у випадках їх несплати в судовому порядку.
У відповідності до частини 1 статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" в редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин сторін, для усіх підприємств незалежно від форми власності та господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів в розмірі 4% від загальної чисельності працюючих, якщо кількість працюючих становить від 15 до 25 чоловік встановлюється норматив в кількості 1 робочого місця.
Зі змісту звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік (форма № 10-ПІ, затверджена Наказом Держкомстату України 10.01.2002 № 49), наданого державним комунальним підприємством “Севміськводоканал» до Севастопольського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів, вбачається, що норматив відповідача, в якого працює 1419 особи, складає 57 робочих місць для працевлаштування інвалідів, працюючих інвалідів 39, з яких 17 працювали неповний рік, у зв'язку з чим середньооблікова чисельність працюючих інвалідів складає 29 одиниць, середня заробітна плата штатного працівника складає 9835,00 грн., сума штрафних санкцій за нестворення 28 робочих місць для працевлаштування інвалідів складає 275380,00 грн.
28.04.2006, позивачем на адресу державного комунального підприємства “Севміськводоканал» була скерована претензія № 04-183, якою запропоновано сплатити штрафні санкції в сумі 275380,00 грн.
Несплата відповідачем зазначених штрафних санкцій з'явилось підставою для звернення Севастопольського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до господарського суду міста Севастополя.
Пунктом 5 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 № 314 передбачено, що підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Пунктом 14 Постанови Кабінету Міністрів України № 314 від 03.05.1995 "Про організацію робочих місць та працевлаштування інвалідів" встановлено, що підприємства інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів.
Отже, працевлаштування інвалідів може здійснюватись органами, що визначені у статті 18 Закону України від 21.03.1991 № 875, лише за наявності отриманої від підприємства інформації про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватись праця інвалідів.
Згідно з частиною 1 статті 18 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» в редакції Закону на момент виникнення спірних правовідносин, працевлаштування інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів.
Належним повідомленням про наявність вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів є систематичне подання звітів за формою державної статистичної звітності № 3-ПН.
Відповідно до пункту 2.1 Інструкції щодо заповнення державної статистичної звітності за формами № 3-ПН « Звіт про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) та потребу в працівниках», затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 06.07.1998 № 244, звіт за формою № 3-ПН подається підприємствами, незалежно від форм власності і господарювання, місцевому центру зайнятості 28 числа щомісячно, де проставляється наявність вільних робочих (вакантних посад) в рахунок річної броні, для працевлаштування громадян, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці, у тому числі і інваліди.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач протягом 2005 року інформував органи працевлаштування про наявність у нього вільних робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, що підтверджується звітами за формою державної статистичної звітності № 3-ПН про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) та потребу в працівниках за 2005 рік.
Таким чином, наявність звітів за формою № 3-ПН за 2005 рік свідчить про належне систематичне щомісячне інформування органів працевлаштування інвалідів, що виключає можливість відповідальності за недотримання нормативу створення робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Крім того, відповідачем направлялись листи на адресу Севастопольського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів від 07.10.2005 № 7/2-6261, від 27.03.2006 № 7/2-1425 про наявність вакантних місць для працевлаштування інвалідів (а.с. 25, 27). Однак інваліди для працевлаштування до відповідача направлені не були.
Як було зазначено вище, направленню інвалідів на підприємство передує обов'язок юридичної особи виконати організаційні дії по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів і інформуванню органів, передбачених статтею 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» № 875-12 від 21.03.1991, які полягають в наступному.
Робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно, згідно з пунктом 3 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 № 314, відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда. Таким чином, необхідною ознакою факту створення робочого місця для працевлаштування інваліда є наявність саме працюючого на такому місці інваліда.
Листом Комунального закладу “Міжрайонної медично-соціальної експертної комісії № 1» № 42 від 15.03.2007 повідомлялось, що за період з 01.10.2005 по 20.12.2005 лікар-реабілітолог МСЄК № 1 приймав участь в атестації робочих місць для інвалідів Державного комунального підприємства “Севміськводоканал» та станом на 20.12.2005 атестовано 59 робочих місць інвалідів, з яких 26 місць зайняті інвалідами.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що на підприємстві фактично створено та атестовано 59 робочих місць для інвалідів.
Крім того, відповідно до частини 3 статті 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів).
Відповідачем до матеріалів справи надано довідку від 07.03.2007, згідно з якою відповідно до звітності про фінансово-господарську діяльність за 2004, 2005, 2006 роки відповідач являється збитковим, балансового прибутку не має.
Перелік викладеного свідчить про те, що у місцевого господарського суду були відсутні підстави для стягнення з відповідача суми штрафних санкцій у розмірі 275380,00 грн. за невиконання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у 2005 році. У зв'язку з чим постанова господарського суду міста Севастополя прийнята у відповідності до норм чинного законодавства, підстави для її скасування відсутні.
Керуючись статтями 195, пунктом 1 статті 198, 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтею 206, частиною 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Апеляційну скаргу Севастопольського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду міста Севастополя від 11.04.2007 у справі № 20-11/076 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подачі касаційної скарги протягом одного місяця після набрання законної сили цією ухвалою та в порядку, передбаченому статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя
Судді