Ухвала
Іменем України
07 червня 2007 року
Справа № 2-29/1721-2007А
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
секретар судового засідання
за участю представників сторін:
позивача: Антонянц К.Д. дов. б/н від 03.05.2007 року; Лутова М.В., дов б/н від 01.06.2007 року;
відповідача: Киборський В.А. дов. № 01/5-688 від 12.04.2007 року;
третьої особи: Битченко Ю.Б. - головний лікар Санаторію "Піонер";
розглянувши апеляційну скаргу Алупкінської міської санітарно-епідеміологічної станції на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Башилашвілі О.І.) від 20 березня 2007 року у справі № 2-29/1721-2007А
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Клуб" (вул. Більшовицька, 24-54, м.Сімферополь, 95001)
до Алупкінської міської санітарно-епідеміологічної станції (Севастопольське шосе, 25, смт.Кореїз, м.Ялта, АР Крим, 98670)
3-тя особа - Санаторій "Піонер" Міністерства охорони здоров'я України (вул. Паустовського, 2, смт.Сімеїз, м.Ялта, АР Крим, 98680)
про визнання недійсним висновку та зобов'язання до виконання певних дій
Постановою господарського суду АР Крим від 20.03.2007 року у справі № 2-29/1721-2007А позов товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Клуб" задоволено. Суд визнав недійсним висновок № 439 Алупкінської міської санітарно-епідеміологічної станції від 12.05.2006 року відносно вибору (відведення) земельної ділянки під будівництво та обслуговування об'єктів стаціонарної рекреації - центр кліматолікування ТОВ «Інвест-клуб, а також зобов'язав санітарно-епідеміологічну станцію в м.Алупка видати позитивний висновок відносно вибору (відведення) земельної ділянки, розташованої в АР Крим, смт. Сімеїз на землях санаторію «Піонер», загальною площею 0,8325 га під будівництво та обслуговування об'єктів стаціонарної рекреації - центр кліматолікування ТОВ «Інвест-клуб».
При прийнятті постанови, суд першої інстанції виходив з того, що норма яка б вказувала на необхідність дотримання норм щодо встановлення площі території санаторіїв незалежно від медичного профілю у розмірі 200 квадратних метрів на 1 місце, на що посилається відповідач в обгрунтування відмови у видачі спірного дозволу, є відсутньою, у зв'язку з чим, посилання Алупкінської міської санітарно-епідеміологічної станції на порушення положень закону не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи.
Не погодившись з постановою господарського суду АР Крим, Алупкінська міська санітарно-епідеміологічна станція звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Клуб».
Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, полягають у тому, що при видачі Алупкинською СЕС позитивного висновку про придатність ділянок до будівництва об'єкту стаціонарної рекреації - Центру кліматолікування, буде зменшено територію санаторію «Піонер» і не буде дотримано санітарних норм, які передбачають, що територія площі санаторію повинна складати не менше 200,00 кв.м на одне місце. При цьому, відповідач посилається на ДБН - 360-92**, а також на пункт 2.10 Державних санітарних правил розміщення, поліпшення і експлуатації оздоровчих установ, в якому зазначено, що «розміри земельних ділянок, які відводяться під будівництво установ відпочинку і туризму, слід приймати відповідно до вимог ДБН 360-92* «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень».
Представники позивача та третьої особи у судовому засіданні з доводами апеляційної скарги не погодились, надали відзив на апеляційну скаргу, в якому вважають оскаржувану постанову суду першої інстанції законною та обгрунтованою.
У судовому засіданні оголошувалась перерва з 04 по 07 червня 2007 року.
Переглянувши постанову суду першої інстанції в порядку статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судовою колегією встановлено наступне.
28.11.2003 року між санаторієм «Піонер» -замовник, та товариством з обмеженою відповідальністю «Інвест-клуб» -інвестор, був укладений інвестиційний договір, відповідно до пункту 1.1 якого, інвестор за рахунок власних та залучених коштів надає інвестиції для фінансування ремонтних робіт з метою покращення матеріально-технічної бази замовника на суму 900000,00 грн. Після погодження з Міністерством охорони здоров'я замовник надає інвестору письмову згоду на будівництво корпусів відпочинку на земельній ділянці № 1 площею 0,7495 га та згоду на будівництво будинку відпочинку на земельній ділянці № 2 площею 0,1071 га.
Відповідно до умов договору, замовник зобов'язувався сприяти відведенню земельних ділянок, визначних додатком № 1 до договору та забезпечувати інвестора всією документацією, необхідною для отримання ним у користування обумовлених ділянок та у строк до 01.02.2004 року надати інвестору письмову згоду на будівництво корпусів відпочинку та будинку відпочинку на земельних ділянках, визначених додатком № 1.
З матеріалів справи вбачається, що до інвестиційного договору були укладені додаткові угоди за № 1 від 25.05.2004 року, № 2 від 30.06.2004 року, № 3 від 30.06.2005 року та № 4 від 31.03.2006 року, якими змінювались та доповнювались умови основного договору, зокрема було змінено суму інвестицій, площу земельних ділянок (ділянку № 1 до 0,7258 га, ділянку № 2 до 0,1067 га), перенесено строк виконання замовником та інвестором договірних зобов'язань. Додатковими угодами встановленно додаткові зобов'язання сторін, зокрема в частині зобов'язання замовника направити до органів виконавчої влади лист про відмову від земельних ділянок, узгодити проект землеустрою по відводу земельних ділянок інвестору, узгодити технічну документацію по припиненню замовнику права користування земельними ділянками.
Інвестиційний договір та додаткові угоди до нього були підписані представниками сторін, скріплені їх печатками, а також узгоджені із Міністерством охорони здоров'я України.
Листом за №153 від 04.06.2004 року спеціалізований санаторій «Піонер», як землекористувач, надав товариству з обмеженою відповідальністю «Інвест-клуб» дозвіл на будівництво на території санаторію, відповідно до умов укладеного інвестиційного договору від 28.11.2003 року. З метою здійснення будівництва, санаторій, на підставі листа МОЗ України за №14-12 від 14.05.2004 року надав згоду на відведення земельних ділянок, загальною площею 0,8325 га із внесенням змін до акту на право постійного користування санаторію.
Відповідно до довідки про склад земельних угідь за №5684-2/10-25 від 10.12.2004 року, виданої Ялтинським міським управлінням земельних ресурсів, земельна ділянка ТОВ «Інвест-клуб» під будівництво та обслуговування об'єктів стаціонарної рекреації, орієнтовною площею 0,8325 га, із земель санаторію «Піонер», за статистичним звітом Державного комітету України з земельних ресурсів «Облік землі» (форма 6-зем), обліковуються як: рядок 7.2 (шифр 85 Землі оздоровчого призначення), за видом земельних угідь - графи 34, 43, 79: «забудовані землі», в тому числі «землі громадського призначення», в тому числі «землі, що знаходяться в користуванні та власності всіх юридичних та фізичних осіб - оздоровчого призначення».
На підставі рішення 28-ої сесії 4-го скликання Сімеїзської селищної ради за № 21 від 20.10.2004 року було розпочато розробку матеріалів попереднього узгодження місця розміщення та розміру земельних ділянок загальною орієнтованою площею 0,8325 га, які передбачались для будівництва та обслуговування стаціонарної рекреації (центр кліматолікування).
З матеріалів справи вбачається, що матеріали попереднього узгодження земельних ділянок із земель санаторію «Піонер» були узгоджені комісією у складі: Голови Сімеїзської селищної ради, начальника Ялтинського міського управління земельних ресурсів, в.о. начальника Управління державної екологічної інспекції Південно-Кримського регіону, начальником державної Азово-Чорноморської інспекції, начальником Управління головного архітектору Ялтинської міської ради, головним державним санітарним лікарем м. Алупки, землевпорядником Сімеїзської селищної ради, головним лікарем санаторію «Піонер», представником ТОВ «Інвест-клуб».
Предметом попереднього узгодження були земельні ділянки загальною орієнтовною площею 0,8325 га, розташовані в межах населеного пункту смт. Сімеїз на землях санаторію «Піонер».
Рішенням Сімеїзської селищної ради від 03.08.2005 року № 44 було затверджено матеріали попереднього узгодження місця розташування та розмір земельних ділянок загальною площею 0,8325 га запропонованих під будівництво та обслуговування стаціонарної рекреації ТОВ «Інвест-клуб» за адресою: смт. Сімеїз, санаторій «Піонер», а також надано позивачеві дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок за адресою: смт. Сімеїз, на землях санаторію "Піонер, загальною площею 0,8325 га під будівництво та обслуговування об'єктів стаціонарної рекреації - центру кліматолікування.
Судовою колегією встановлено, що висновком комісії з розгляду матеріалів попереднього узгодження визначено придатність земельних ділянок із земель санаторію «Піонер» для будівництва та обслуговування об'єктів стаціонарної рекреації.
Відповідно до статей 118, 123 Земельного кодексу України, проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки.
З урахуванням категорії земель та мети їх отримання, товариством з обмеженою відповідальністю «Інвест-клуб», у встановленому законом порядку, було отримано наступні позитивні висновки:
- листом за № 22-3639/10 від 12.12.2005 року Державна служба охорони культурної спадщини повідомила про відсутність заперечень стосовно відведення земельних ділянок для будівництва та обслуговування об'єкту центру кліматолікування.
- відповідно до висновку Управління головного архітектора Ялтинської міської ради за № 05/491 від 27.03.2005 року позивачеві було узгоджено місце розташування об'єкту стаціонарної рекреації - Центру кліматолікування на земельній ділянці санаторію «Піонер».
Так, з метою отримання відповідного узгодження проекту відведення збоку санітарно-епідеміологічного органу, 03.05.2006 року між ТОВ «Інвест-клуб» та Алупкінською міською санітарно-епідеміологічною станцією було укладено договір, відповідно до якого останній зобов'язався зробити експертизу та надати її замовникові - позивачеві.
Однак, у висновку № 439 щодо вибору (відведення) земельної ділянки під забудову від 12.05.2006 року, зробленого Алупкінською міською санітарно-епідеміологічною станцією, було визначено, що земельна ділянка площею 0,8325 га є непридатною для будівництва та обслуговування об'єктів стаціонарної рекреації ТОВ «Інвест-клуб». При цьому, у висновку зазначалось, що об'єкти знаходяться у 100 метровій зоні та зменшують площу санаторію «Піонер», що є порушенням пункту 2.1 СанПіН 42-125-4437-87.
Даний факт з'явився підставою для звернення товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Клуб» до господарського суду АР Крим з адміністративним позовом до Алупкінської міської санітарно-епідеміологічної станції про визнання недійсним висновку № 439 від 12.05.2006 року.
Вислухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін та третьої особи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для скасування постанови суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», законодавством України, що забезпечує санітарне та епідемічне благополуччя населення та відповідно яким керуються у своїй діяльності державна санітарно-епідеміологічна служба є Конституція України і складається з законів України «Про захист населення від інфекційних хвороб», «Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз», «Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення», інших нормативно-правових актів та санітарних норм.
Так, відповідно до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів за № 173 від 19.06.1996 року, що включають основні гігієнічні вимоги до планування і забудови як нових, так і існуючих міських та сільських поселень України, їх санітарного упорядкування та оздоровлення, встановлено, у населених пунктах, розташованих в прибережній зоні басейнів Чорного і Азовського морів, берегова смуга шириною 100 м повинна використовуватись як зона відпочинку населення, всі види будівництва, які не мають безпосереднього відношення до рекреаційної діяльності, забороняються. Спеціальні види будівництва повинні бути погоджені з Міністерством охорони здоров'я і Мінекобезпеки України.
Згідно із положеннями ДБН 360-92 «Планування та забудова міських та селищних поселень», в приморських курортах підлягає охороні зона суворого режиму (первісна зона санохорони), що включає прибережну смугу моря, пляжі та території, що прилягає до пляжів не менш ніж 100 метрів, яка повинна використовуватись переважно для організації земельних насаджень загального користування, набережних, бульварів, скверів, кліматолікувальних споруд, спортивних та дитячих площадок.
У даному випадку, об'єктом будівництва товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-клуб» є центр кліматолікування.
При цьому, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зменшення площі земельної обґрунтування не може бути підставою для відмови в наданні позитивного висновку, оскільки, відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-КМ № 001570, санаторію «Піонер» належить на праві постійного користування земельна ділянка площею 2,3782 га та, відповідно до умов інвестиційного договору від 28.11.2003 року та додаткових угод до нього, узгоджених Міністерством охорони здоров'я України, санаторієм «Піонер» були прийняті на себе зобов'язання, щодо відмови від права постійного користування земельною ділянкою, яка повинна бути передана в користування ТОВ «Інвест-клуб».
Право землекористувача добровільно відмовитись від користування земельною ділянкою відповідає положенням статей 141, 142 Земельного кодексу України.
Господарським судом АР Крим вірно встановлено, що, відповідно до Типового положення про дитячий оздоровчий заклад, затверджений Державним комітетом України у справах сім'ї та молоді за № 31 від 05.02.2004 року, дитячим оздоровчим закладом (табір, містечко, комплекс, центр) є позашкільний оздоровчий заклад, метою діяльності якого є реалізація права кожної дитини на повноцінний відпочинок, оздоровлення, забезпечення змістовного дозвілля, задоволення інтересів і духовних запитів відповідно до індивідуальних потреб.
Законом України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» затверджено Державні санітарні правила розміщення, улаштування та експлуатації оздоровчих закладів, відповідно до яких державні санітарні правила розміщення, улаштування та експлуатації оздоровчих закладів обов'язкові для виконання проектними, будівельними та іншими організаціями, що займаються проектуванням, будівництвом, реконструкцією та експлуатацією оздоровчих закладів, а також органами, установами та закладами санітарно-епідеміологічної служби, що здійснюють контроль за дотриманням цих Правил.
Правила поширюються на всі діючі оздоровчі заклади, а також на ті, що проектуються, будуються та реконструюються, як для дорослих, так і змішані для дорослих та дітей (будинки відпочинку, пансіонати та комплекси цих закладів, туристичні бази, туристичні притулки, бази відпочинку та ін.) незалежно від форм власності та відомчої належності.
При цьому, судова колегія не може погодитись з доводами апеляційної скарги про те, що при видачі позитивного висновку Алупкинською СЕС про придатність ділянок до будівництва об'єкту стаціонарної рекреації - Центру климатолікування та при зменшенні території санаторію "Піонер" буде порушено санітарні норми, що передбачають площу санаторію виходячи із розрахунку не менше 200,00 кв.м на одне місце, а також з посиланням на норми ДБН-360-92** та на Державні санітарні правила розміщення, поліпшення і експлуатації оздоровчих установ.
Так, пунктом 2.10 Державних санітарних правил розміщення, поліпшення і експлуатації оздоровчих установ, розміри земельних ділянок, які відводяться під будівництво установ відпочинку і туризму, слід приймати відповідно до вимог ДБН 360-92* «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень».
Однак, судова колегія приймає до уваги той факт, що зазначені норми застосовуються до установ відпочинку, що знов будуються. У даному випадку, санаторій «Піонер», є вже побудованим, існуючим і функціонуючим. Міністерством охорони здоров'я України надано згоду на відчуження земельних ділянок у виконання інвестиційного договору, тим самим давши згоду на зменшення площі санаторію.
Судова колегія також зазначає, що при зборі матеріалів попереднього узгодження місць розміщення і розміру земельних ділянок і узгодження вже наявного проекту землеустрою були отримані наступні дозволи і позитивні висновки:
- підприємства каналізаційно-водопровідного господарства Південного берегу Криму;
- Ялтинського міського управління земельних ресурсів, Управління Державної їнспекції Південно-кримського регіону,
- Державної Азово-чорноморської інспекції,
- Управління головного архітектора Ялтинської міської ради, землевпорядника Симєїзської селищної ради,
- головного лікаря санаторію «Піонер»
Щодо посилань апеляційної скарги на відведення земельної ділянки, яка безпосередньо примикає до резервуарів, які знаходяться на балансі підприємства каналізаційно-водопровідного господарства, та недотримання таким чином 30 метрової відстані від водопровідних споруд, судова колегія зазначає, що резервуари, а також інші водопровідні споруди, що знаходяться на території Санаторію «Піонер», у встановленому законом порядку не оформлені, правовстановлюючі документи на них відсутні.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду АР Крим про те, що відповідачем не доведено суду правомірності прийняття спірного висновку.
На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про обгрунтованість позовних вимог ТОВ «Інвест-Крим» та правомірність їх задоволення судом першої інстанції.
Статтею 200 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись статтями 198 п.1, 200, 205 п.1, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Алупкінської міської санітарно-епідеміологічної станції залишити без задоволення, постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 20 березня 2007 року у справі № 2-29/1721-2007А залишити без змін.
Суд апеляційної інстанції роз'яснює сторонам у справі, що відповідно до пункту 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.
Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя
Судді