Ухвала
Іменем України
05 червня 2007 року
Справа № 2-24/676-2007А
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
секретар судового засідання
за участю представників сторін:
04.06.2007
позивача: не з'явився
відповідача: Ганіхіна Наталія Олексіївна, довіреність № 343/10/10-008 від 16.02.2007.
Вінник Максим Юрійович, довіреність № 192/10/10-008 від 31.01.2007.
Крупко Олена Олександрівна, довіреність № 15/10-012 від 10.01.2007.
Сєдих Наталія Миколаївна, довіреність № 1224/10/10-008 від 30.05.2007
після перерві 05.06.2007
позивача: не з'явився
відповідача: не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Судак в Автономній Республіці Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Колосова Г.Г.) від 12.03.2007 по справі № 2-24/676-2007А
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Сонячна Долина" (вул. Чорноморська, 23, місто Судак,98000)
до Державної податкової інспекції у місті Судак в Автономній Республіці Крим (вул. Яблунева, 10, місто Судак,98000)
про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень
Позивач з урахуванням уточнення позовних вимог просив визнати нечинними податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Судак № 395/1708/10/23-1 від 28.07.2006 та податкове повідомлення рішення ДПІ у м. Судак № 774/2794/10/23-1/2 від 20.12.2006 (т. 1,а.с. 128).
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Колосова Г.Г.) від 12.03.2007 року у справі № 2-24/676-2007А позов Відкритого акціонерного товариства "Сонячна Долина" до Державної податкової інспекції у місті Судак в Автономній Республіці Крим про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень задоволено.
Судом визнані нечинними податкові повідомлення- рішення ДПІ у місті Судак №395/1708/10/23-1 від 28.07.2006 та №774/2794/10/23-1/2 від 20.12.2006.
Судом стягнуто з Державного бюджету України на користь ВАТ "Сонячна Долина" , 3,40 грн. судових витрат.
Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція у місті Судак в Автономній Республіці Крим звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду першої інстанції скасувати.
Апеляційна скарга мотивована тим, що до складу валових витрат відносяться відсотки (проценти) по кредитам (позикам), використаним для ведення господарської діяльності, нараховані (сплачені) за період користування (використання у господарської діяльності) кредитом (позикою), якій вказано в договорі як строк повернення.
У ході перевірки проведен розрахунок відсотків по відсотковим позикам, отриманим ВАТ "Сонячна долина" від "Мегіdіаn Каріtаl сіs fund" - нерезидент.
В порушення п.1 ст.10.ст.1 та п.п.5.5.1.,5.5.2.,5.5.4. п.5.5. ст.5 Закону України "'Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року №335/94-ВР( із змінами і доповненнями) ВАТ "Сонячна долина" перевищили витрати на нарахування відсотків по кредитам від нерезидента "Мегіdіаn Каріtаl сіs fund" на загальну суму 3655435,58 грн.., у тому числі :
-2005 рік 2920165,98 грн.,
-1 квартал 2006 року 735269,6 грн.
Таким чином відповідач вважає, що ВАТ "Сонячна долина" необхідно було б нараховувати відсотки за користування процентною позикою від 30.09.2004 року у 2005 році за період з 01.01.2005 року по 28.02.2005. Але ВАТ "Сонячна долина" нараховували відсотки за користування процентною позикою на протязі всього 2005 року та І кварталу 2006 року.
Процентна позика від 30.09.2004 року станом на 28.02.2005 року не повернута, станом на 01.01.2006 не повернута, станом на 31.03.2006 року не повернута, на дату закінчення перевірки 17.07.2006 року не повернута.
Таким чином, ВАТ "Сонячна долина" завищена сума витрат, віднесених до статті "Інші витрати", які підлягають включенню в валові витрати за 2005 рік на загальну суму 2920165,98 грн.
Також, ВАТ "Сонячна долина" завищена сума витрат, віднесених до статті "Інші витрати", які підлягають включенню в валові витрати за І квартал 2006 року на загальну суму 735269,6 грн.
В судове засідання представник позивача не з'явився, про місце та час судового засідання був повідомлений належним чином. Судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу у відсутність представника позивача, що не з'явився.
Розглянувши справу у порядку, передбаченому статтею 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.
24.07.2006 Державною податковою інспекцією у місті Судак в Автономній Республіці Крим проведена виїзна планова документальна перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ВАТ «Сонячна Долина" за період з 01.01.2005 по 31.03.2006, за результатами якої було складено акт № 160/23-1 від 24.07.2006. (т. 1, а.с. 27-77).
На підставі вказаного акту винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 395\1708\10\23-1 від 28.07.2006, яким ВАТ "Сонячна Долина" донараховано 618762грн. податку на прибуток та застосовані штрафні санкції у розмірі 281108,10грн.
Позивач оскаржив його в адміністративному порядку в ДПІ у місті Судак, в ДПА в АР Крим. Скарги були залишені без задоволення, та на підставі рішення ДПА в АР Крим від 08.12.2006 було винесене податкове повідомлення-рішення № 774\2794\10\23-1\2 від 20.12.2006 (т. 2, а.с. 23).
Судова колегія вважає, що апеляційна скарга Державної податкової інспекції у місті Судак в Автономній Республіці Крим не підлягає задоволенню, у зв'язку із наступним.
Як вбачається з податкового повідомлення-рішення ДПІ у місті Судак № 395/1708/10/23-1 від 28.07.2006, донарахований податок на прибуток, а штрафні санкції застосовані на підставі п.п. б п.п. 4.2.2 ст. 4 та п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-III від 21.12.2000 ( із змінами та доповненнями), за порушення п.п. 5.5.2, 5.5.4 п. 5.5 ст. 5, п. 22.2 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств" № 283\97-ВР від 22.05.1997 (із змінами та доповненнями).
З акту перервірки від 24.07.2006 вбачається, що в ході перевірки ДПІ у місті Судак встановлені порушення при формуванні валових витрат за 2005 за статтею «Витрати на поліпшення основних засобів", які призвели до завищення валових витрат за 2005 на загальну суму 98773,13 грн.
Крім того, на підставі п.п. 5.5.1 п. 5 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств" № 283\97-ВР від 22.05.1997, зі складу валових витрат були виключені відсотки за відсотковою позикою, що отримана у нерезидента - «Мегіdіаn Каріtаl сіs fund" (Кайманові острови, Великобританія), зокрема, що нараховані за договорами від 30.09.2004, 30.06.2005, після дат повернення позик, що передбачені договорами.
Також встановлено порушення п.п.5.5.2 п. 5.5 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств" № 283\97-ВР від 22.05.1997, а саме неправомірне віднесення до складу валових витрат на виплату або нарахування процентів за кредитами, оскільки, на думку ДПІ у місті Судак більш 50% статутного фонду позивача перебуває у власності або управлінні нерезидента.
Також, при проведенні перевірки взагалі встановлено заниження і оподаткованого прибутку за 2005 рік на суму 2098075 грн., за 1 квартал 2006 року - 376929 грн.; у зв'язку з чим занижений податок на прибуток за 2005 рік -в сумі 524519 грн., за 1 квартал 2006 року -в сумі 94 232 грн.
За результатами розгляду апеляційної скарги позивача ДПА в АР Крим було прийнято рішення № 2757/10/25-007 від 08.12.2006 (т. 1, а.с. 9-14).ДПА в АР Крим дійшла висновку про те, що деякі суми податку та санкцій нараховані ДПІ у місті Судак неправомірно.
Відповідно до п. 9 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, що затверджене Наказом Державної податкової адміністрації України № 93 від 03.03.1998 (у редакції наказу ДПА України № 82 від 02.03.2001), та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15.03.2001 за № 238/5429, державна податкова адміністрація (інспекція) при розгляді скарги (заяви) платника податків перевіряє законність і обґрунтованість рішення (податкового повідомлення), що оскаржується.
Однак, ДПА в АР Крим, встановивши, що податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Судак № 395/1708/10/23-1 від 28.07.2006 у певній частині незаконне та необгрунтоване, залишила його без змін. Також за результатами розгляду скарги було винесено податкове повідомлення-рішення № 774/2794/10/23-1/2 від 20.12.2006, яким донарахований податок на прибуток в сумі 65085 грн. і застосовані штрафні санкції в сумі 312787,40 грн.
Судом першої інстанції було встановлено, частина податку і санкцій, що були донараховані за результатами розгляду скарги, були зараховані податковою інспекцією замість неправомірно облікованих у податковому повідомленні-рішенні ДПІ у місті Судак № 395/1708/10/23-1 від 28.07.2006. Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що вищевказане протиречить чинному законодавству, з яким судова колегія погоджується.
Як вбачається із матеріалів справи, завищення витрат по розрахунках відсотків по відсоткових позиках пояснюється тим, що ВАТ «Сонячна Долина" до валових витрат віднесла відсотки по кредиту у сумі 5000000 доларів США, який був отриманий у 2004 році та дата і повернення якого згідно договору становить 28.02.2005 року (акт перервірки).
Судом першої інстанції було встановлено, що перевіряючими не враховано, що у 2005 році позивач обліковував розрахунки за усіма валютними кредитами на балансовому рахунку 6841, в тому числі і розрахунки за кредитом, отриманим згідно договору з АППБ «Аваль", як зазначено в акті погашення цього кредиту відбулось 07.03.2006 року, а в період з 01.01.2006року до дати погашення позивачем фактично нараховані та сплачені відповідно договору відсотки у сумі 19360,24грн., які в акті перевірки помилково включені до суми відсотків 786794,25грн. за кредитами «Мегіdіаn Каріtаl сіs fund", тоді як за цими кредитами фактичні відсотки у 1 кварталі 2006 року склали 767434,01грн.
Судова колегія згідна із висновком суду першої інстанції, що відсотки, що підлягали включенню до валових витрат помилково не враховані у 1 кварталі 2006 року у сумі 19360,24грн., в зв'язку з чим занижені валові витрати на вказану суму та нарахований податок на прибуток відповідно 4840,06грн.
Крім того, в акті перевірки ДПІ безпідставно зменшені валові витрати на всю суму нарахованих відсотків в період після 28.02.2005 до кінця періоду перевірки за договором позики від 30.09.2004 на суму 5000000 доларів США з нерезидентом «Мегіdіаn Каріtаl сіs fund".Згідно вказаного договору «Мегіdіаn Каріtаl сіs fund" надає позивачу строкову відсоткову позику під 9,85 річних на загальну максимальну суму 5млн. доларів США.
Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язаний повернути таку ж суму грошових коштів. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно п. 1.11.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств" № 283, вказана операція є фінансовим кредитом - тобто коштами, які надаються банком-резидентом або нерезидентом, кваліфікованим як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають статут небанківських фінансових установ, згідно з відповідним законодавством, а також іноземними урядами або його офіційними агентствами чи міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами-нерезидентами у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк, для цільового використання та під відсотки.
До складу валових витрат згідно п.п.5.5.1 п.5.5. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств" № 283\97-ВР від 22.05.1997, відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням відсотків за борговими зобов'язаннями (в тому числі за будь-якими кредитами) протягом звітного періоду, якщо такі витрати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності.
Статтею 3 договору позики від 30.09.2004 року передбачено щоденне нарахування відсотків, які обчислюються виходячи з фактичної кількості днів, що минули, та сплата відсотків у день повернення позики.
Частиною 3 статті 1049 ЦК України, позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визнаних родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Судова колегія вважає, що правовідносини між сторонами з приводу позики не припинились та існують до дня її повернення, що вимагає від позивача нарахування відсотків за позикою.Відповідно, позивач має правові підстави для віднесення сум нарахованих відсотків за договором позики від 30.09.2004 до складу валових витрат.
Відповідач посилається на те, що договори від 30.09.2004, 30.06.2005, 17.02.2006 були укладені не у зв'язку з веденням господарської діяльності позивача.
Згідно з п. 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств" № 283\97-ВР від 22.05.1997, господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Оборотні засоби - сукупність оборотних виробничих фондів і фондів обігу у вартісному виразі.
Судова колегія вважає, що вказані договори, укладені у зв'язку з веденням господарської діяльності позивача.
Як вбачається з договору процентної позики від 30.06.2005 (п. 5), мета вказаної позики -на загальні корпоративні цілі (т. 1, а.с. 92-105).
Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону Українии «Про оподаткування прибутку підприємств" № 283\97-ВР від 22.05.1997 корпоративні права - право власності на статутний фонд (капітал) юридичної особи або його частку (пай), включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку такої юридичної особи, а також активів у разі її ліквідації.
Судова колегія вважає безпідставними обмеження валових витрат по відсотках, сплачених за користування кредитами, отриманими від нерезидента, розміром 50% оподатковуваного прибутку та суперечливими чинному законодавству.
В якості обґрунтування розрахунків та висновків ДПІ у місті Судак наведено витяг з аудиторського висновку про фінансову звітність ВАТ «Сонячна Долина" станом на 31.12.2005, в якому зазначено, що компанія "Мегіdіаn Каріtаl сіs fund"" є акціонером, що володіє більш ніж 25% акцій товариства, та що повернення основного боргу (відсотків) за кредитом нерезиденту згідно з умовами договору гарантовано договором застави акцій позивача.
Однак, нерезидент «Мегіdіаn Каріtаl сіs fund" не була акціонером протягом усього 2005 року та не володіє більш ніж 50% акцій товариства, цей висновок ДПІ є помилковим.
Цього ж висновку дійшла ДПА в АР Крим при розгляді апеляційної скарги позивача.
До того ж, суд першої інстанції витребував у відповідача розрахунок до податкових повідомлень-рішень, які оспорюються.
Такого розрахунку відповідач не надав.
З матеріалів справи не вбачається, яку саме суму податку на прибуток було донараховано відповідачем за кожне порушення, та який розмір штрафних санкцій був застосований за кожне порушення та за окремі періоди.
Згідно із ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин, суд першої інстанції правомірно вважає, що позивач не порушив Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств".
При таких обставинах, судова колегія приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції є законною, прийнятою в результаті всебічного дослідження всіх обставин справи та з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
При таких обставинах, судова колегія приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції є законною, прийнятою в результаті всебічного дослідження всіх обставин справи та з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 24, 195, 198, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Судак в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.03.2007 у справі № 2-24/676-2007А залишити без змін.
Ухвалу може бути оскаржено до Вищого Адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя
Судді