Справа № 199/7049/17
(1-кп/199/456/17)
2017 року листопада місяця 29 дня м. Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
номер кримінального провадження у Єдиному реєстрі досудових розслідувань № 12017040630000506 від 29.09.2017 відносно:
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Дніпро, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, не працюючого, інваліда 2 групи, не одруженого, не маючого на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей, проживаючого і зареєстрованого у квартирі АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
Відповідно до ухвали Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 05.10.2017 Клопотання слідчого Самарського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 про застосування примусових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_3 - задоволено і до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано на підставі ч. 2 ст. 19, п. 1) ст. 93, п. 3) ч. 1 ст. 94 КК України, примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.
За участі:
Прокурора - ОСОБА_5
Законного представника - ОСОБА_6
Захисника - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро клопотання Слідчого АНД ВП ДВП ГУНП у Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_8 про застосування примусових заходів медичного характеру,
ОСОБА_3 , будучи особою, відносно до якої за ч.1 ст. 259 КК України, на підставі ухвали Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 05.10.2017 засновано на підставі ч. 2 ст. 19, п. 1) ст. 93, п. 3) ч. 1 ст. 94 КК України, примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став і в березні 2017 року повторно вчинив нове умисне кримінальне правопорушення.
Так, ОСОБА_3 09.03.2017 приблизно о 15:50 годині, знаходячись в парку «Воронцова», неподалік від місця свого мешкання, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , маючи умисел на завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, вчинене повторно, на території «Дніпропетровської установи виконання покарань №4», яка знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Надії Олексієнко, 80, з метою порушення нормального ритму роботи та функціонування вище вказаного закладу та внесення елементу дезорганізації у функціонування даного закладу, шляхом здійснення телефонного дзвінка з власного мобільного телефону марки «Samsung», imei - НОМЕР_1 , з сім-карткою мобільного оператору «МТС» з номером НОМЕР_2 , діючи умисно, повідомив оператора «102» на спеціальну лінію «102» неправдиву інформацію, яка не відповідає дійсності про нібито існуючу підготовку вибуху на території «Дніпропетровської установи виконання покарань №4», яка знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Надії Олексієнко, 80, при цьому ОСОБА_3 достовірно знав, що вказане повідомлення не відповідає дійсності та є неправдивим.
В результаті умисного завідомо неправдивого повідомлення, вчиненого повторно ОСОБА_3 , про підготовку вибуху на території «Дніпропетровської установи виконання покарань №4», для відвернення можливої загрози вибуху та евакуації утримуючих осіб та персоналу «Дніпропетровської установи виконання покарань №4» було залучено особовий склад Чечелівського відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного Управління Національної Поліції в Дніпропетровській області та вибухово-технічного відділу Головного Управління Національної поліції в Дніпропетровській області. Таким чином, ОСОБА_3 повторно створив умови, які потягли за собою тяжкі наслідки, а саме: створення обстановки загального страху, порушення спокою утримуючих осіб та персоналу установи, в наслідок чого було паралізовано нормальну роботу «Дніпропетровської установи виконання покарань №4».
09.03.2017 з 16 години 15 хвилин по 17 години 00 хвилин при виїзді вибухово-технічного відділу Головного Управління Національної поліції в Дніпропетровській області вибухових пристроїв, саморобних вибухових пристроїв на території «Дніпропетровської установи виконання покарань №4», яка знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Надії Олексієнко, 80, виявлено не було.
Прокурор вважаючи доведеною винність ОСОБА_3 у вчиненні суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч. 2 ст. 259 КК України, запропонував суду у зв'язку із встановленням того факту, що за висновком стаціонарної судово-психіатричної експертизи №192 від 28.09.2017 підозрюваний у вчиненні суспільно-небезпечного діяння ОСОБА_3 страждав і в даний час страждає хронічними психічними хворобами в формі шизофренії параноїдної, підтримав клопотання слідчого про застосування заходів медичного характеру щодо ОСОБА_3 із направленням останнього на лікування до психіатричної лікарні із звичайним наглядом, як це визначено у висновку зазначеної експертизи.
Захисник не заперечувала проти задоволення клопотання слідчого. Вона пояснила це тим, що ОСОБА_3 , як це було встановлено органом досудового слідства та підтверджено в судовому засіданні, дійсно вчинив суспільно-небезпечне діяння, передбачене ч. 2 ст. 259 КК України, але вчинив його у стані неосудності, оскільки хворіє на параїноїдну шизофренію, як це вказано у висновку судово-психіатричної експертизи.
Допитана в судовому засіданні законний представник підозрюваного ОСОБА_6 підтвердила, що 09.03.2017 її син ОСОБА_3 зателефонував на лінію 102 та повідомив про підготовку вибуху на території «Дніпропетровської установи виконання покарань №4», але він це зробив, оскільки його примусили троє невідомих їй та її сину чоловіків, які відносяться до протестантської церкви.
Відповідно до акту перевірки об'єкта на наявність вибухових пристроїв, вибухових речовин або конструктивно схожих на них предметів за №228 від 09.03.2017 у «Дніпропетровській установі виконання покарань №4», яка знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Надії Олексієнко, 80 - не виявлено ВОП, СВУ, БП.
Як вбачається з протоколу огляду предмету від 09.03.2017 року, у присутності двох понятих оглянуто мобільний телефон. Даний мобільний телефон марки «Samsung», imei - НОМЕР_3 , добровільно надав ОСОБА_3 .
Відповідно до Акту прослуховування записів архіватору мовленої інформації «MARS» чергової частини Дніпровського ВП за повідомленням про замінування слідчого ізолятору м. Дніпро 09.03.2017, дана інформація надійшла по телефону « НОМЕР_4 » 09.03.2017 о 15:50:37, тривалість розмови 19 секунд.
Із інформації про телекомунікаційні послуги мобільного телефону НОМЕР_2 , вбачається, що 09.03.2017 о 15:52:52 на телефон 102 було здійснено телефонний дзвінок.
Речовим доказом - телефоном «Samsung», imei - НОМЕР_3 .
За таких обставин суд приходить до висновку, що саме ОСОБА_3 вчинив суспільно-небезпечне діяння, передбачене ч. 2 ст.259 КК України, тобто завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, що загрожувало загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків, вчинене повторно.
Згідно з висновком стаціонарної судово-психіатричної експертизи №192 від 28.09.2017 року ОСОБА_3 у період часу, що має відношення до скоєння інкримінованого йому діяння, страждав і в даний час страждає хронічними психічними хворобами в формі шизофренії параноїдної. Вказане хронічне психічне захворювання позбавляло можливості ОСОБА_3 віддавати собі звіт у своїх діях (бездіяльності) і керувати ними у період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння. За своїм психічним станом в теперішній час ОСОБА_3 також не може віддавати собі звіт у своїх діях (бездіяльності) і керувати ними та потребує застосування щодо нього примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації в психіатричну лікарню зі звичайним наглядом.
Згідно довідки з КЗ «Дніпропетрвоська міська поліклініка № 1» ДОР № 14/556 від 08.09.2017 року, ОСОБА_3 перебуває на обліку у лікаря-психіатра з 2011 року з діагнозом: шизофренія .
Тому суд приходить до висновку, що скоєні правопорушення було вчинено ОСОБА_3 в стані неосудності, і він повинен бути госпіталізований в психіатричну установу для проходження примусового лікування.
Відповідно до ч. 1, 3, 6 ст. 94 КК України залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру: 1) надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку; 2) госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом; 3) госпіталізація до психіатричного закладу з посиленим наглядом; 4) госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом. Госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у психіатричному закладі і лікування у примусовому порядку. Якщо не буде визнано за необхідне застосування до психічно хворого примусових заходів медичного характеру, а також у разі припинення застосування таких заходів, суд може передати його на піклування родичам або опікунам з обов'язковим лікарським наглядом.
Згідно ч.1ст.95 КК України продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за письмовою заявою представника психіатричного закладу (лікаря-психіатра), який надає особі таку психіатричну допомогу, до якої додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.
Відповідно до ч. 2 ст. 513 КПК України, визнавши доведеним, що особа, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, перебувала у стані неосудності або хворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.
На час розгляду справи стан здоров'я ОСОБА_3 виключає можливість застосування до нього кримінального покарання, а тому суд постановляє ухвалу про застосування до нього примусових заходів медичного характеру відповідно до п. 1 ст. 93, п. 2 ч. 1 ст. 94 КК України у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.
Керуючись ст.ст. 93, 94 КК України, ст.ст. 110, 292, 369, 371, 372, 503, 512-513 КПК України, суд
Клопотання слідчого АНД ВП ДВП ГУНП у Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_8 про застосування примусових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_3 - задовольнити.
Застосувати щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі ч. 2 ст. 19, п. 1) ст. 93, п. 3) ч. 1 ст. 94 КК України, примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.
На ухвалу можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня її проголошення до судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали.
Суддя Амур-Нижньодніпровського
районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1
29.11.2017