22 листопада 2017 рокусправа № 175/2185/17(2-а/175/56/17)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Олефіренко Н.А.
суддів: Білак С.В. Шальєвої В.А.
за участю секретаря судового засідання:Лащенко Р.В.
За участю:
Представник апелянта - ОСОБА_2 ( договір від 06.07.2017 року)
Позивач - ОСОБА_3 ( НОМЕР_1)
Представник відповідача - Світличний Ю.В. ( посвідчення № С-4/152)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_5
на постанову Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 28.09.2017 року
у справі № 175/2185/17(2-а/175/56/17)
за позовом ОСОБА_3
до Степової сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області
про визнання протиправним та скасування рішення, -
У червні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Степової сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, в якому просить визнати протиправними дії Степової сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області та скасувати рішення Степової сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області № 25-5/АП від 08.04.2016 року № Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність гр. ОСОБА_5.
Постановою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 28.09.2017 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_5 звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження по справі.
В судовому засіданні представник апелянта апеляційну скаргу підтримав, просить суд апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та винести рішення, яким провадження по справі закрити.
В судовому засіданні позивач проти апеляційної скарги заперечив, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу безпідставною. Просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Представник відповідача у судовому засіданні
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до договору дарування земельної ділянки від 16.10.2002 року зареєстрованого у реєстрі за №2772 ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_6 в дар земельну ділянку, площею 0, 183 гектарів в межах згідно з планом в тому числі 0 ,113 кв.м. сільськогосподарських угідь, з них 0,073 гектарів ріллі, 0,040 гектарів багаторічних насаджень, 0,070 гектарів під будівлями, лісами та іншими угіддями, що знаходиться за адресою: центральна садиба КСП «Дзержинець» Дніпропетровського району Дніпропетровської області, вул.Білоруська №3, Дніпропетровської районної ради.
17 жовтня 2002 року позивачем отримано державний акт IV-ДП №045425 на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,183 гектарів, яка розташована на території центральної садиби КСП «Дзержинець», вул. Білоруська, 3 Дніпропетровської районної ради, для будівництва та обслуговування жилого будинку.
Відповідно до акту земельна ділянка позивача межує із: землями райради (вул. Білоруська); землі гр. ОСОБА_7; гр. ОСОБА_8, ОСОБА_9, землі райради (Пшенична), землі гр.. ОСОБА_10
13 березня 2017 року інформаційним запитом позивач звернувся до Степової сільської ради, про надання йому інформації про підстави надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею0,179 га та подальшого його затвердження з передачею у приватну власність гр. ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1, земельна ділянка НОМЕР_2 та додати завірені відповідним чином копії пакету документів.
Степова сільська рада листом від 22 березня 2017 р. за №71-2/14 повідомила, що затвердження проекту землеустрою земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2, НОМЕР_2, розміром 0,1790 га здійснено на підставі: технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) 02.01- для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд гр.ОСОБА_5 на території Степової сільської ради АДРЕСА_3 Дніпропетровської області; Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, де вказано кадастровий номер, розмір даної земельної ділянки; наявності підписів сусідів суміжних меж (в т.ч. ОСОБА_3.). Степова сільська рада, рішення на передачу у приватну власність присадибних земельних ділянок на землях бувшого КСП «Дзержинець», не надавала. Ці рішення приймались Дніпропетровською районною радою. Дані землі передані Степовій сільській ради лише у 2004 році на підставі рішень Дніпропетровської районної та Дніпропетровської обласної рад.
28 березня 2017 р. позивач ОСОБА_3 повторно звернувся до Степової сільської ради з інформаційним запитом, про надання повної та чіткої інформації про підстави надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,179 га за адресою: АДРЕСА_3
На вищевказаний запит, 04 квітня 2017 року за вих.89/2/14 Степовою сільською радою надано відповідь, у якій зазначено, що правоустановчі документи на житловий будинок, господарські споруди і будівлі за адресою село Степове, вул.Пшенична, НОМЕР_2 отримано: ? по спадщині за Законом; 1/2 згідно договору дарування. В правоустановчих документах розмір земельної ділянки не вказано. В погодженні на відновлення меж земельної ділянки надано орієнтованою площею 0,25 га (площа земельної ділянки устано влюється після геодезичної зйомки). Рішення на передачу у приватну власність присадибних земельних ділянок на землях бувшого КСП «Дзержинець» Степова сільська рада не надавала. Рішення приймались Дніпропетровською районною радою. Землі передані Степовій сільській ради у 2004 році на підставі рішень Дніпропетровської районної та Дніпропетровської обласної рад. Рішеннями про виділення земельних ділянок, надання їх у власність, документами до них, Степова сільська рада не володіє.
Всі ці документи є доказами того, що у зазначену земельну ділянку увійшла і частина земельної ділянки яка належить позивачу на праві приватної власності.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки представник відповідача позовні вимоги визнав у повному обсязі, то позовні вимоги є обґрунтованими, оскільки відповідно до норм чинного законодавства України права позивача порушені через протиправні дії відповідача щодо прийняття ним рішення №25/5/УІІ від 08.04.2016 р. «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельною ділянки у приватну власність гр. ОСОБА_5
Разом з цим, вирішуючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що спір є публічно-правовим.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з позицією суду першої інстанції з огляду на наступне.
Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку із здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Згідно з частиною 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
В абзаці 7 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено суб'єкт владних повноважень як орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ним владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з, у тому числі, іншим суб'єктом при здійсненні ним владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих осіб, відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення, що встановлено частиною 2 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України.
Як зазначено в абзаці 2 пункту 2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року №8 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» законодавство не містить визначення терміна «публічно-правовий спір». Для розгляду спору адміністративним судом необхідно встановити його публічно-правовий зміст (характер). Для з'ясування характеру спору суди повинні враховувати, що протилежним за змістом є приватноправовий спір. Це означає, що в основі розмежування спорів лежить поділ права на публічне та приватне.
За змістом абзаців 2-3 пункту 3 вказаної постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України, суди повинні звертати увагу на те, що спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб'єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій.
Для цілей і завдань адміністративного судочинства владну управлінську функцію необхідно розуміти як діяльність усіх суб'єктів владних повноважень з виконання покладених на них Конституцією чи законами України завдань.
За правилами пункту 1 частини 1 статті 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
Визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.
Відповідно до частин 1, 3 статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Представницькі органи місцевого самоврядування, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами.
Частиною 5 статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
За змістом статті 12 Земельного кодексу України до повноважень міських рад у галузі земельних відносин належить розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що оскаржувані позивачем дії та рішення відповідача прийняті на підставі юридичних фактів, стосовно яких існує спір, пов'язаний з реалізацією та набуттям фізичною особою права власності на земельну ділянку.
Таким чином, даний спір не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України ознак справи адміністративної юрисдикції і повинен вирішуватись у порядку цивільного судочинства.
Вказані обставини залишилися поза увагою суду першої інстанції, що призвело до порушення норм процесуального права, суд розглянув справу, яку не віднесено до його юрисдикції.
Згідно з частиною 1 статті 203 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 157, п. 4 ст. 198, статтями 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - задовольнити.
Постанову Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 28.09.2017 року у справі № 175/2185/17(2-а/175/56/17) - скасувати.
Закрити провадження у справі № 175/2185/17(2-а/175/56/17) .
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Повний текст ухвали виготовлено 24.11.2017 року.
Головуючий: Н.А. Олефіренко
Суддя: С.В. Білак
Суддя: В.А. Шальєва