ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
29 листопада 2017 року м. Київ № 826/5180/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Добрянської Я.І., розглянувши у письмовому провадженні заяву про роз'яснення судового рішення по справі
за позовом ОСОБА_1
до відповідача-1 Головного управління Національної поліції у Київській області,
відповідача-2 Атестаційної комісії №1 Головного управління Національної поліції в Київській області,
відповідача-3 Апеляційної атестаційної комісії №1 Головного управління
Національної поліції в Київській області,
про визнання протиправним та скасування рішень, наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Національної поліції у Київській області, атестаційної комісії №1 Головного управління Національної поліції в Київській області, апеляційної атестаційної комісії №1 Головного управління Національної поліції в Київській області, в якому (з урахуванням уточнених позовних вимог) просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення атестаційної комісії (атестаційний лист) від 13.02.2016 щодо невідповідності ОСОБА_1 займаній посаді з подальшим звільненням зі служби в поліції через службову невідповідність;
- визнати протиправним та скасувати рішення апеляційної атестаційної комісії (атестаційний лист) від 26.02.2016 щодо відхилення скарги ОСОБА_1;
- скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Київській області від 11.03.2016 №108 ос щодо звільнення ОСОБА_1 із займаної посади в Національній поліції України;
- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника сектору у складі відділу Бориспільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області;
- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 11.03.2016 і до моменту фактичного поновлення на публічній службі.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.04.2017 року, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю, визнано протиправними та скасовано рішення від 26.02.2016 атестаційної комісії Головного управління Національної поліції Київській області щодо невідповідності начальника сектора у складі відділу Бориспільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_1 займаній посаді, визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції Київській області № 108 о/с від 11.03.2016 в частині звільнення ОСОБА_1, зі служби в поліції за пунктом 5 (через службову невідповідність) частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", поновлено ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді начальника сектора у складі відділу Бориспільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області з 11.03.2016 року, стягнуто з Головного управління Національної поліції Київській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2017 року постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.04.2017 року залишено без змін.
ОСОБА_1 13.11.2017 року звернувся до суду із заявою про роз'яснення судового рішення, в якому просить роз'яснити резолютивну частину постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.04.2017 року в адміністративній справі №826/5180/16 в частині суми стягнення з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
На підставі ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України заява розглядалась в порядку письмового провадження.
Вирішуючи заяву про роз'яснення по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 170 КАС України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення протягом десяти днів із повідомленням заявника (особи, яка бере участь у справі, державного виконавця, які звернулися із заявою про роз'яснення судового рішення) та осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення.
Відповідно до постанови ВАС України від 06.05.2010 р. підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
В заяві про роз'яснення рішення зазначається, що саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим, в чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання. Роз'яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов'язкового характеру.
Отже, необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Також, роз'яснено може бути рішення у разі, якщо без такого роз'яснення його тяжко виконати внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 25.06.2015 у справі №К/800/14105/15, від 30.06.2015 у справі №К/9991/63961/11.
Так, виходячи зі змісту розглядуваної заяви, суд зазначає, що на сторінці 9 мотивувальної частини Постанови в адміністративній справі №826/5180/16 від 26.04.2017 описано судом, яка сума підлягає стягненню на користь позивача та за який період. Також наведено чіткий розрахунок, який показує з чого виходив суд, прийшовши до висновку про поновлення на роботі позивача з 11.03.2016 та стягнення середнього заробітку у розмірі 57 307,50 грн. на його користь за період вимушеного прогулу з моменту звільнення по день винесення Постанови судом.
У резолютивній частині постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.04.2017 року в адміністративній справі №826/5180/16 в частині суми стягнення з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу суму не вказано. Проте у мотивувальній частині проведений повний її розрахунок і сума, яка підлягає стягненню, вказана чітко і становить 57 307,50 грн.
У відповідності до ч.2 ст.235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
Згідно п.п.10.4 п.10 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року №7 "Про судове рішення в адміністративній справі" задовольняючи позов про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суди повинні вказувати розмір виплати. Період вимушеного прогулу та розрахунок розміру виплати необхідно зазначати в мотивувальній частині судового рішення. Розмір грошових коштів, що підлягають стягненню, зазначається цифрами та у дужках словами.
Відповідно до п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" від 24.12.1999 року №13, задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів.
Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст.27 Закону України "Про оплату праці" за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100 (далі - Порядок №100).
Відповідно до абз.3 п.2 Порядку №100, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Тобто, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи.
У п.8 Порядку №100 зазначено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин).
Згідно довідки наданої відповідачем від 02.06.2016 року №10790/109/1002, заробітна плата ОСОБА_1 за останні два місяці роботи січень 2016 року - лютий 2016 року складала 12 150, 00 грн. (за січень 2016 року - 6075, 00 грн., за лютий 2016 року - 6075, 00 грн.).
Розрахунок середньоденної заробітної плати: 12 150 ,00 грн. (заробітна плата за січень 2016 року - лютий 2016 року) / 60 календарних дні (січень 2015 року - 31 день, за лютий 2015 року - 29 днів) = 202, 50 грн. Отже, середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 складає 202, 50 грн.
Виходячи із поняття вимушеного прогулу, кількість днів вимушеного прогулу визначається з дня звільнення та до винесення судом рішення про поновлення на роботі незаконного звільненого працівника, в даному випадку з 11.03.2016 року по 26.04.2017 року, що становить 283 робочі дні.
Враховуючи, що кількість днів вимушеного прогулу складає 283 днів, а середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 складає 202, 50 грн. то відповідно середній заробіток позивача за час вимушеного прогулу становить 57 307, 50 грн., який підлягає стягненню на його користь з ГУ НП в Київській області.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення заяви про роз'яснення судового рішення.
Керуючись ст. ст. 160, 165, 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Заяву ОСОБА_1 про роз'яснення Постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.04.2017 року у справі № 826/5180/16 задовольнити.
2. Роз"яснити ОСОБА_1, що сума яка підлягає стягненню на його користь за час вимушеного прогулу за період з 11.03.2016 по 26.04. 2017 становить 57 307, 50 грн.,
Ухвала набирає законної сили відповідно до частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені ст. ст. 185-187 КАС України.
Суддя Я.І. Добрянська