ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
27 листопада 2017 року 14:18 № 826/19895/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Пащенка К.С., при секретарі судового засідання Легейді Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доГоловного управління Національної поліції в м. Києві
провизнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в м. Києві (далі - відповідач, ГУ НП в м. Києві) в частині неналежного розгляду звернень позивача від 08.09.2016 та 15.09.2016, зобов'язати ГУ НП в м. Києві належним чином розглянути звернення позивача від 08.09.2016 та 15.09.2016, надавши повні і обґрунтовані відповіді.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, зазначивши наступне.
08.09.2016 позивачем подано скаргу на ім'я начальника слідчого управління ГУ НП в м. Києві Пивовара О.В., в якій він просив призначити службове розслідування за фактом бездіяльності та неправомірних дій співробітників слідчого управління ГУ НП в м. Києві ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, про результати якого просив повідомити у строк, встановлений Законом України «Про звернення громадян».
15.09.2016 позивач звернувся зі скаргою до начальника слідчого управління ГУ НП в м. Києві Пивовара О.В., з вимогою щодо призначення службового розслідування за фактом бездіяльності та неправомірних дій співробітника слідчого управління ГУ НП в м. Києві ОСОБА_6, при цьому, як стверджує позивач, у строк передбачений Законом України «Про звернення громадян», скарги від 08.09.2016 та від 15.09.2016 не розглянуто, відповіді за результатами розгляду цих звернень він не отримував, а отже позивач стверджує, що його звернення належним чином не розглянуто, не повідомлено останнього про результати розгляду таких звернень, чим на думку позивача порушено його права, як суб'єкта інформаційних відносин, у зв'язку з чим просив задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти заявлених позовних вимог, просила відмовити у задоволені адміністративного позову повністю, зазначивши, що за результатами розгляду звернень позивача, відповідно до наказу начальника ГУ НП в м. Києві полковника поліції ОСОБА_7 від 14.03.2017 № 310 проведено службове розслідування, за результатами якого складено висновок, з огляду на що просила відмовити у задоволенні позову.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 23.11.2017 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
08.09.2016 позивач звернувся зі скаргою на ім'я начальника слідчого управління ГУ НП в м. Києві Пивовара О.В., в якій просив призначити проведення службового розслідування за фактом неправомірних дій та бездіяльності співробітників слідчого управління ГУ НП в м. Києві ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, про результати якого просив повідомити у строк, встановлений Законом України «Про звернення громадян».
15.09.2016 позивач звернувся зі скаргою до начальника слідчого управління ГУ НП в м. Києві Пивовара О.В. з вимогою щодо призначення службового розслідування за фактом бездіяльності та неправомірних дій співробітника слідчого управління ГУ НП в м. Києві ОСОБА_6, про результати якого просив повідомити у строк, встановлений Законом України «Про звернення громадян».
Проте, не отримавши відповіді на зазначені скарги, позивач звернувся до суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Як видно зі звернень позивача від 08.09.2016 та від 15.09.2016, останній просив призначити проведення службового розслідування за фактом неправомірних дій та бездіяльності співробітників слідчого управління ГУ НП в м. Києві ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та просив повідомити у порядку передбаченому Законом України «Про звернення громадян» про результати розгляду вказаних звернень.
Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про звернення громадян» громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право, зокрема, одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.
Відповідно до п. 1.1 Положення про порядок роботи зі зверненнями громадян і організації їх особистого прийому в системі Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 10.10.2004 № 1177 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.10.2004 за № 1361/9960 (далі - Положення № 1177), установлено єдиний для органів внутрішніх справ України, Національної гвардії України, навчальних закладів МВС України, установ, організацій і підприємств системи МВС України порядок приймання, реєстрації, розгляду, узагальнення та аналізу звернень громадян, а також визначено порядок контролю за його дотриманням.
Згідно з п.п. 4.1, 4.3 Положення № 1177 керівники органів внутрішніх справ та їх заступники при розгляді звернень громадян зобов'язані уважно вникати в їх суть, у разі потреби вимагати у виконавців матеріали їх перевірки, направляти працівників органів внутрішніх справ на місця для перевірки викладених у зверненнях фактів, уживати інших заходів для об'єктивного вирішення поставлених авторами звернень питань, з'ясовувати і усувати причини та умови, які спонукають громадян скаржитись, якщо це не суперечить чинному законодавству. За результатами перевірки звернення складається мотивований висновок про результати розгляду звернення громадян, який має містити в собі об'єктивний аналіз усіх зібраних матеріалів і повинен відповідати порядку його складання.
Відповідно до п.п. 4.6, 4.7, 5.4 Положення № 1177 звернення вважаються вирішеними, якщо розглянуто всі поставлені в них питання, вжиті необхідні заходи і заявникам дані вичерпні відповіді. Відповідь за результатами розгляду звернення в обов'язковому порядку дається тим органом, який його отримав і до компетенції якого входить розв'язання порушених у зверненні питань, за підписом керівника або його заступника. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у зверненні, доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення. При цьому вказуються заходи, вжиті апаратом МВС, закладами, установами, підприємствами, що належать до сфери управління МВС, у межах його компетенції, для захисту конституційних прав громадян. Якщо давалася усна відповідь, то складається відповідна довідка, яка долучається до матеріалів перевірки звернення. У журналі реєстрації звернень громадян, що надійшли поштою, або журналі реєстрації звернень громадян, що надійшли під час особистого прийому, або ЕРК фіксується, що про наслідки перевірки автора повідомлено в усній формі під час особистої бесіди. Звернення розглядаються і вирішуються в термін не більше одного місяця від дня їх надходження, враховуючи вихідні, святкові та неробочі дні, а ті, які не потребують додаткового вивчення та проведення перевірки за ними, - невідкладно, але не пізніше 15 днів від дня їх отримання.
Як видно з матеріалів справи, наказом заступника Голови Національної поліції України - начальником ГУ НП в м. Києві полковником поліції ОСОБА_7 від 14.03.2017 № 310 за фактом неналежного проведення перевірки слідчими організаційно-методологічного відділу слідчого управління, за скаргою громадянина ОСОБА_1 в інтересах громадянки ОСОБА_8 та ненадання відповіді у встановлений законом строк, призначено проведення службового розслідування стосовно співробітників слідчого управління ГУ НП в м. Києві.
За результатами зазначеного розслідування, відповідачем складено висновок від 24.03.2017, яким за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у порушенні вимог ч. 1 ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» та п.п. 4.3, 4.7 Положення № 1177 рекомендовано притягнути до дисциплінарної відповідальності колишнього старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого управління ГУ НП в м. Києві ОСОБА_3; за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився в порушенні вимог ч. 1 ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» та п. п. 4.3, 4.7 та 5.4 Положення № 1177 рекомендовано притягнути до дисциплінарної відповідальності слідчого слідчого управління ГУ НП в м. Києві ОСОБА_9; за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у порушенні вимог ч. 1 ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» та п. 5.4 Положення № 1177 рекомендовано притягнути до дисциплінарної відповідальності слідчого слідчого управління ГУ НП в м. Києві ОСОБА_10
Таким чином, на підставі звернень позивача від 08.09.2016 та 15.09.2016 відповідачем проведено службове розслідування, за результатами якого складено висновок.
В той же час, матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження розгляду вказаних звернень позивача, у встановлений ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» строк, та надіслання (надання) останньому відповідей за результатами їх розгляду, що, в силу вимог ст. 15 Закону України «Про звернення громадян» та п.п. 4.6, 4.7 Положення № 1177, є обов'язковим. Також представник відповідача у судовому засіданні не заперечувала щодо нерозгляду таких звернень, у встановлений ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» строк, а також ненадіслання (ненадання) відповідей за результатами їх розгляду.
Проаналізувавши зазначені норми, в контексті викладених обставин справи, з огляду на те, що в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили, що відповідачем розглянуто у строк, встановлений ст. 20 Закону України «Про звернення громадян», звернення позивача від 08.09.2016 та від 15.09.2016 та надано (надіслано) відповіді за результатами розгляду таких звернень, суд приходить до висновку про протиправність бездіяльності ГУ НП в м. Києві щодо неналежного розгляду звернень позивача від 08.09.2016 та від 15.09.2016, у зв'язку з чим, вимога позивача щодо зобов'язання відповідача розглянути звернення ОСОБА_1 від 08.09.2016 та 15.09.2016 та надати відповідь за результатами розгляду таких звернень є обґрунтованою.
Водночас, зміст принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі, передбачений ч. 4 ст. 11 КАС України, зобов'язує адміністративний суд до активної ролі у судовому засіданні, в тому числі і до уточнення змісту позовних вимог, з наступним обранням відповідного способу захисту порушеного права.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне захистити порушені права позивача шляхом визнання протиправною бездіяльність ГУ НП в м. Києві щодо неналежного розгляду звернень позивача від 08.09.2016 та від 15.09.2016 та зобов'язати відповідача розглянути звернення ОСОБА_1 від 08.09.2016 та 15.09.2016 та надати відповідь за результатами розгляду таких звернень.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
З огляду на викладене, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у м. Києві згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України.
Керуючись статтями 9, 69-71, 94 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (08162, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код: НОМЕР_1) задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у м. Києві щодо неналежного розгляду звернень позивача від 08.09.2016 та 15.09.2016.
3. Зобов'язати Головне управління Національної поліції в м. Києві розглянути звернення ОСОБА_1 від 08.09.2016 та 15.09.2016 та надати на них відповіді.
4. Присудити на користь ОСОБА_1 (08162, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код: НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у м. Києві (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 15, код ЄДРПОУ: 40108583) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 640,00 грн. (шістсот сорок гривень 00 коп.).
Постанова відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України або прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч. 4 ст. 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя К.С. Пащенко
Повний текст постанови виготовлено 27.11.2017