ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
27 листопада 2017 року № 826/13725/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Браво»
до третя особаШевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Державна авіаційна служба України
провизнання протиправною та скасування постанови від 11.10.2017 у ВП №54870949,
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Браво» з позовом до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Державна авіаційна служба України про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Норка Є.В. від 11.10.2017 у ВП №54870949.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.10.2017 відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду у судовому засіданні на 07.11.2017.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що постанова Державної авіаційної служби України про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації не є виконавчим документом у розумінні положень Закону України «Про виконавче провадження». Крім того, вказана постанова не містить всіх обов'язкових реквізитів, а саме: резолютивної частини рішення, яка підлягає виконанню; належним чином оформленої відмітки про набрання вказаним рішенням законної сили, оскільки положеннями чинного законодавства не передбачено її проставляння у рукописному вигляді чи шляхом проставлення штампу. Також, позивачем наголошено, що оскаржуване виконавче провадження відкрито не за місцем виконання, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Браво» знаходиться за адресою Київська обл., м. Бориспіль, ДМА «Бориспіль», а відокремлені підрозділи та майно позивача на території Шевченківського району м. Києва відсутні.
У призначене судове засідання з'явились представники позивача та третьої особи. Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити їх з підстав, наведених у позовній заяві. Представник третьої особи вказав про необґрунтованість позовних вимог, вказавши про те, що постанова Державної авіаційної служби України про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації є виконавчим документом, у силу п. 7 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження». Також, представником третьої особи зазначено, що доводи позивача стосовно неналежного оформлення виконавчого документа спростовується тим, що у разі порушення порядку оформлення такого документа державний виконавець виносить постанову про повернення виконавчого документа стягувану.
Відповідач явку свого представника не забезпечив, заперечень проти позову не надав, а також не надав витребуваних ухвалою суду від 27.10.2017 копій матеріалів оскаржуваного виконавчого провадження.
З огляду на вказане, судом ухвалено про перехід до розгляду справи у порядку письмового провадження на підставі ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), а також повторно витребувано від відповідача копії матеріалів виконавчого провадження.
17.11.2017 від представника відповідача через канцелярію суду надійшли копії витребуваних матеріалів виконавчого провадження.
Розглянувши подані особами, які беруть участь у справі документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, Державною авіаційною службою України подано до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві заяву стягувача про примусове виконання рішення, а саме: постанови про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації від 31.07.2017 №002577 серії АА, яка, згідно з відміткою на копії даної заяви, надійшла до відповідача 09.10.2017 за вх. №18683.
На підставі викладеного, старшим державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 11.10.2017 (ВП №54870949) з виконання постанови №002577, виданої 31.07.2017 Державною авіаційною службою України, про стягнення боргу у сумі 85 000,00 грн.
Вважаючи вказану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.
Розглядаючи справу по суті, суд виходить з такого.
Нормативно-правовим актом, який станом на момент виникнення спірних правовідносин регулює питання виконання рішень є Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець, зокрема, зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Так, у силу п. 7 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження від 11.10.2017 (ВП №54870949) та матеріалів вказаного виконавчого провадження, останнє відкрито на виконання постанови про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації №002577 серії АА, виданої 31.07.2017 Державною авіаційною службою України, про стягнення боргу у сумі 85 000,00 грн.
У свою чергу, ч. 6 ст. 129 Повітряного кодексу України, якою врегульовано порядок накладення, оплати та стягнення штрафів за правопорушення в галузі цивільної авіації, визначено, що у разі якщо штраф не сплачено у строки, встановлені частиною четвертою цієї статті, примусове виконання постанови про накладення штрафу здійснюється державною виконавчою службою в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Таким чином, твердження представника позивача про те, що вказана постанова Державної авіаційної служби України не є виконавчим документом спростовується наведеними законодавчими положеннями.
Разом з тим, приписами п.п. 5 та 6 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у виконавчому документі зазначаються: резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Як вбачається зі змісту постанови про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації №002577 серії АА, виданої 31.07.2017 Державною авіаційною службою України, остання містить чіткий захід примусового виконання даної постанови, а саме: стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Браво» штрафу у сумі 85 000,00 грн. При цьому, твердження представника позивача про те, що формою такої постанови не передбачено можливості проставлення відмітки про набрання нею законної сили у вигляді штампу та рукописних записів про строк пред'явлення постанови до виконання та про час набрання нею законною сили не є свідченням того, що остання не відповідає наведеним положенням ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження». При цьому, слід зазначити, що безпосередньо постанова Державної авіаційної служби України не є предметом оскарження у даній адміністративній справі, а тому остання дослідженню у межах даної справи не підлягає.
Разом з тим, відповідно до п. 10 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.
Так, у силу ч. 1 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.
Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 09.10.2017, тобто станом на день подання стягувачем до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві заяви про примусове виконання рішення, в якості місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Браво» вказано 08307, Київська обл., м. Бориспіль, ДМА «Бориспіль». При цьому, доказів того, що позивач, як боржник за виконавчим документом, має майно, яке розташоване на території Шевченківського району міста Києва, ані матеріали виконавчого провадження, ані письмові пояснення третьої особи, не містять.
З урахуванням викладеного, у відповідача були наявні законодавчо мотивовані підстави для повернення виконавчого документа стягувачу.
Таким чином, відповідачем порушено правила підвідомчості під час винесення оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження від 11.10.2017 (ВП №54870949), а тому остання є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Беручи до уваги викладене, суд вказує про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 69-71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 11.10.2017 у ВП №54870949.
Постанова набирає законної сили у відповідності зі ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.О. Скочок