23 листопада 2017 року м.Чернігів Справа № 825/1826/17
Чернігівський окружний адміністративний суд
під головуванням судді Соломко І.І.,
за участю секретаря Пархомчука Д.А.,
позивача ОСОБА_1,
представника позивача Марченко Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича про зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича (далі-відповідач), в якому просить суд зобов'язати відповідача внести додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, стосовно суми відшкодування в розмірі вкладу в сумі 68095 (шістдесят вісім тисяч дев'яносто п'ять) грн. 23 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у 2015 році ним було укладено з ПАТ "Банк Михайлівський" договір банківського рахунку, відповідно до якого банк відкрив на його ім'я поточний рахунок № НОМЕР_2 та передано 68000,00 грн. ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" згідно договору № 980-054-000239970 від 16.05.2016, за умовами якого товариство взяло на себе зобов'язання повернути кошти та виплатити проценти позивачу на рахунок у ПАТ "Банк Михайлівський". Позивач вважає, що згідно Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", у зв'язку з відкликанням банківської ліцензії та початком процедури ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський", йому повинна бути виплачена гарантована сума відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, проте, відповідачем, у порушення вимог чинного законодавства, позивача не включено до переліку осіб, які мають право на таке відшкодування.
Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі.
Представник відповідача на судове засідання не з'явився, надав заперечення, в яких позов не визнав повністю та пояснив, що договір, укладений позивачем з ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр", є двостороннім, без участі банку як повіреного, та який по своїй природі не є вкладом в розумінні Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а отже гарантії, визначені вказаним Законом, не поширюються на позивача. Крім того, просить врахувати обставини, встановлені рішенням Київського адміністративного апеляційного суду від 07.08.2017 у справі № 826/159611/16, які в силу положень частини першої статті 72 КАС України, не доказується при розгляді справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини, а відтак правові підстави для задоволення даного адміністративного позову відсутні.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені доводи позивача та заперечення відповідачів, оцінюючи їх в сукупності, суд встановив таке.
ПАТ "Банк Михайлівський" на ім'я позивача відкрито поточний рахунок № НОМЕР_2.
16.05.2016 між ОСОБА_1 та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" укладено договір №980-054-000239970 "Капітал +" (Новий) (з виплатою процентів щомісячно), за умовами якого ОСОБА_1 передає ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" у власність грошові кошти в розмірі 68000,00 грн., які передаються з дати укладення цього договору по 14.11.2016 та строк користування якими становить не більше 182 днів, а сторона-2 зобов'язується сплатити стороні-1 проценти та повернути кошти у безготівковій формі на рахунок сторони-1 № НОМЕР_2, відкритий в ПАТ "Банк Михайлівський" (пункти 1.1, 1.2 Договору) (а.с. 12).
16.05.2016 позивачем внесено на поточний рахунок ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" кошти в сумі 68000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 3237496 від 16.05.2016 (а.с.13).
Як вбачається з виписки по особовому рахунку з 19.05.2016 по 29.07.2016 платіжними дорученнями № 28296 та № 28295 від 19.05.2016 ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" відповідно до умов договору № 980-054-000239970 від 16.05.2016 було повернуто кошти за позикою та перераховано проценти, нараховані на суму позики (а.с. 14).
На підставі рішення Правління Національного банку України від 23.05.2016 №14/БТ "Про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних" Виконавчою дирекцією Фонду гарантування прийнято рішення від 23.05.2016 №812 "Про затвердження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень тимчасового адміністратора", яким розпочато процедуру виведення ПАТ "Банк Михайлівський" з ринку, шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 23.05.2016.
23.05.2016 Виконавчою дирекцією Фонду гарантування прийнято рішення № 812 "Щодо продовження строку тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський", відповідно до якого продовжено строки тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк Михайлівський" з 23.05.2016 до 22.06.2016. Уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк Михайлівський" призначено Ірклієнка Ю.П.
Відповідно до рішення Правління Національного банку України №124-рш від 12.07.2016 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський", згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський".
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 1702 від 01.09.2016 змінено уповноважену особу Фонду, якій делегувалися повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський", на Волкова О.Ю.
Встановлено, що ОСОБА_1 на адресу ПАТ "Банк Михайлівський" подав заяву про включення інформації про нього до переліку вкладників, які мають право на відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, та проведення виплати відшкодування коштів в розмірі 68000,00 грн. (а.с. 11).
За результатами розгляду заяви, ПАТ "Банк Михайлівський" повідомив позивача, що договір №980-054-000239970 від 16.05.2016 укладено безпосередньо з ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр", без участі ПАТ "Банк Михайлівський" як повіреного. Отже, вказаний договір не відповідає вимогам Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг" за своїм суб'єктним складом. З огляду на зазначене, відсутні правові підстави для включення інформації про ОСОБА_1 до Переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду (а.с.18).
За таких обставин позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів у спосіб, визначений в адміністративному позові.
Пунктами 1.24, 1.30 статті 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 05.04.2001 № 2346-III (надалі - Закон № 2346-III) визначено, що переказ коштів - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачу йому у готівковій формі; платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.
Як вбачається з матеріалів справи, 19.05.2016 ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" зі свого рахунку, на рахунок позивача НОМЕР_2, відкритому в ПАТ "Банк Михайлівський", здійснено перерахунок коштів у розмірі 68095,23 грн. з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором № 980-054-000239970 від 16.05.2016 (а.с.14).
Відповідно до частини першої статті 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 № 4452-VI (надалі - Закон № 4452-VI) Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.
Частинами першою та третьою статті 26 цього ж Закону передбачено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Відповідно до частин першої та другої статті 27 цього Закону уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Згідно з частиною п'ятою статті 27 Закону № 4452 протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
За змістом пункту 4 частини другої статті 37 названого Закону уповноваженій особі, серед іншого, надано право повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
Водночас, відповідно до частини другої та пункту 1 частини четвертої статті 38 Закону № 4452 протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
За статтею 1058 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. Договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором.
Згідно Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління НБ України № 516 від 03.12.2003, залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується: договором банківського рахунка; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного (депозитного) сертифіката або договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.
Приписами пункту 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452 визначено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними якщо банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку. Порядок виявлення нікчемних договорів, а також дій Фонду у разі їх виявлення визначаються нормативно-правовими актами Фонду.
Таким чином, перевірка правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення таких, що є нікчемними, здійснюється Фондом відносно правочинів (у тому числі договорів) укладених саме з банком, як стороною відповідного правочину.
Суд звертає увагу на те, що договір № 980-054-000239970 від 16.05.2016 був укладений між ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" та позивачем, а відповідні транзакції були вчинені 19.05.2016 саме на умовах цього договору.
ПАТ "Банк Михайлівський", виконуючи розрахунковий документ ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" на переказ коштів на користь позивача, не набув прав на кошти, які переказувались, а тому ПАТ "Банк Михайлівський" не є стороною переказу коштів, а є лише виконувачем своїх зобов'язань за договорами банківського рахунку перед клієнтом, в даному випадку перед ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр", забезпечуючи рух коштів від ініціатора до отримувача переказу, тобто позивача.
Списання та зарахування коштів за банківськими рахунками здійснюється відповідно до договорів обслуговування банківських рахунків та Інструкції про безготівкові рахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 22 від 21.01.2004, згідно пункту 1.4 Глави 1 якої розрахунковий документ - документ на паперовому носії, що містить доручення та/або вимогу про перерахування коштів з рахунку платника на рахунок отримувача.
Таким чином, договір, який був укладений між позивачем та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр", за своєю природою та змістом не є розрахунковим документом.
Договір про обслуговування банком банківського рахунку передбачає право банка відмовити у проведенні розрахункових та касових операцій при наявності фактів, що свідчать про порушення клієнтом норм чинного законодавства України, умов цього договору та банківських правил оформлення розрахункових, касових документів, заяв, доручень і строків їх подання до банку.
ПАТ "Банк Михайлівський" при проведенні розрахункових операцій зазначених фактів не було встановлено, а отже операції по перерахунку коштів відповідали діючому законодавству України.
Так, умовами договору № 980-054-000239970 від 16.05.2016, укладеного між ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" та позивачем передбачено можливість дострокового повернення коштів.
Суд також звертає увагу на те, що 19.11.2016 набрали чинності положення пункту 15 Прикінцевих Положень Закону України № 4452-VI, внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг" від 15.11.2016 № 1736-VIII, яким передбачено, що до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг" віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим Законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника.
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб зобов'язаний ретельно вивчити документи щодо кожної фізичної особи, яку прирівняну до вкладника і кошти якої прирівняні до вкладу цим пунктом, і не пізніше 20 робочих днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг" розпочати за рахунок коштів Фонду у межах суми відшкодування, визначеної частиною першою статті 26 цього Закону, виплату відшкодування коштів фізичним особам, які набули право на таке відшкодування у зв'язку з їх прирівнянням до вкладників.
Відповідачем не надано суду доказів повідомлення позивача під розпис про непоширення на кошти, що були ним залучені на виконання умов договору від 16.05.2016 № 980-054-000239970 в розмірі 68000,00 грн. гарантій, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Також, суд зазначає, що вкладом у розумінні статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" від 07.12.2000 № 2121-III є кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.
При вирішенні даної справи колегія суддів враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в п. 50 рішення від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України", в якому ЄСПЛ зокрема зазначив, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним.
У розумінні статті 177 ЦК України грошові кошти позивача є об'єктом його майнових прав, відтак, ці права відповідно до вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, практики ЄСПЛ та статті 41 Конституції України є непорушними до тих пір, доки, на думку суду, не буде досягнуто справедливого балансу між порушенням таких прав та суспільним інтересом.
В той же час, відповідачем належними та допустимими доказами не доведено існування вказаного балансу та відсутність майнових прав позивача на кошти, що є предметом даного спору.
Суд позбавлений можливості в межах спору надавати оцінку діям працівників банку, однак, визначальним при вирішенні справи є недоведеність відповідачем у порядку частини другої статті 71 КАС України факту неналежності внесених коштів позивачу.
В свою чергу, вкладником, згідно з пунктом 4 частини першої статті 2 Закону № 4452, є фізична особа (у тому числі фізична особа-підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Отже, передбачені Законом № 4452 гарантії за вкладом поширюються на осіб, які мають правовий статус вкладника неплатоспроможного банку (у розумінні статті 2 Закону № 4452). Такий статус, з-поміж іншого, передбачає наявність вкладу, залученого, зокрема, на умовах договору банківського рахунка.
Зважаючи на викладене та ту обставину, що станом на дату запровадження в банку тимчасової адміністрації кошти позивача знаходились на його рахунках в банку, суд приходить до висновку про наявність у позивача, гарантованого статтею 26 Закону № 4452, права на отримання цих коштів.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13.09.2017.
Пунктом 5 розділу ІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 № 14 передбачено, що уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує та надає до Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку, зокрема, такі переліки:
1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, згідно з додатком 2 до цього Положення;
2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, згідно з додатком 3 до цього Положення.
Протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та доповнення до переліків.
Отже, у разі наявності підстав для включення даних про рахунок вкладника, який раніше не був включений до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом, уповноважена особа має подати до Фонду відповідне доповнення до переліку.
За таких обставин, оскільки бездіяльністю відповідача були порушені, гарантовані частиною першою статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", права позивача на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду, то вимоги позивача про зобов'язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича внести додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, стосовно гарантованої суми вкладу у розмірі 68095,23 грн., є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
При цьому задовольняючи позовні вимоги суд виходить з того, що обов'язок відповідача на вчинення відповідних дій прямо передбачений Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Положення протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників.
Посилання представника відповідача на обставини, встановлені рішенням Київського адміністративного апеляційного суду від 07.08.2017 у справі № 826/159611/16, які в силу положень частини першої статті 72 КАС України, не доказується при розгляді справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини, як на правомірність своїх дій, суд вважає необґрунтованими, з огляду на таке.
Наведеною нормою КАС України дійсно встановлені преюдиційні обставини, тобто ті обставини, що встановлені в судовому рішенні, яке набрало законної сили. Зазначені преюдиційні обставини є підставами для звільнення від доказування.
Так, звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, передбачене частиною першою статті 72 КАС України, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов'язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.
Отже, за змістом частини першої статті 72 КАС України учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи. Натомість такі учасники мають право посилатися на зміст судового рішення у відповідних справах, що набрало законної сили, в якому відповідні обставини зазначені як установлені.
Водночас передбачене частиною першої статті 72 КАС України звільнення від доказування не має абсолютного характеру.
Як вбачається із постанови Київського адміністративного апеляційного суду від 07.08.2017 у справі № 826/15961/16, судом встановлено, що "…"Проведення операцій він ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр", ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр", ТОВ "ФК "Фінансовий центр" та ТОВ "Дортмунд Інвест" за рахунок коштів, відображених на їх рахунках внаслідок проведення вищезазначених операцій, та коштів, що обліковувались на їх поточних рахунках, щодо перерахування на поточні рахунки 14673 фізичних осіб, відкритих в ПАТ "Банк Михайлівський", коштів на загальну суму 1642 млн. грн. з призначенням платежу: "Повернення коштів згідно з договором", "оплата процентів по договору", у тому числі достроково, призвело до фактичного зменшення зобов'язань ПАТ "Банк Михайлівський" перед вищезазначеними юридичними особами та збільшення зобов'язань перед фізичними особами, які мають в ПАТ "Банк Михайлівський" поточні рахунки та в силу п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є вкладниками (фізична особа (у тому числі фізична особа-підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є вкладником іменного депозитного сертифіката). При цьому, фактично грошові кошти, як на рахунки вищезазначених юридичних осіб так і на рахунки фізичних осіб не перераховувались за відсутності грошових коштів в такій кількості на рахунку ПАТ "Банк Михайлівський", натомість, вищезазначені операції проводились шляхом здійснення відповідних проводок в балансі, що підтверджується даними статистичної звітності ПАТ "Банк Михайлівський" за формою №1Д "Баланс банку" станом на 19 травня 2016 року, а також поданими до суду апеляційної інстанції належним чином засвідченими копіями Звіту (висновку) про результати перевірки електронних документів по операціях, проведених за період з 19 по 23 травня 2016 року, акту за результатами вибіркової перевірки відповідності факту здійснення операцій з готівковими коштами через каси відділень банку даним АБС Б2 від 22 березня 2017 року, висновку за матеріалами службового розслідування за фактами проведення банківських проводок без достатньої правової підстави та повідомлення працівниками ПАТ "Банк Михайлівський" клієнтів банку про необхідність сплати заборгованості на користь третіх осіб, затвердженого 01 серпня 2016 року".
Разом з тим, з вказаного рішення суду не вбачається, що обставини, які встановлені судом, стосуються саме позивача, тому таке рішення не може бути належним доказом на підтвердження правомірності дій відповідача.
За частиною першою та другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно квитанцій № 0.0.887898011.1 від 08.11.2017 позивачем сплачений судовий збір в розмірі 640 (шістсот сорок) гривень 00 копійок.
При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що п. 6.8 глави 6 розділу V Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012 № 2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.09.2012 за №1581/12/21893 визначено, що оплата витрат, пов'язаних зі здійсненням ліквідації, здійснюється позачергово протягом усієї процедури ліквідації банку в межах кошторису витрат банку, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду. До цих витрат, зокрема, належать витрати на сплату судового збору.
Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова О.Ю., сплачений позивачем судовий збір, однак, вказані судові витрати підлягають стягненню за рахунок коштів ПАТ "Банк Михайлівський". Вказаний висновок викладений в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду у справі № 826/17396/16.
Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 94, 97, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Чернігівський окружний адміністративний суд, -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича внести додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, стосовно суми відшкодування в розмірі вкладу в сумі 68095 (шістдесят вісім тисяч дев'яносто п'ять) грн. 23 коп.
Стягнути з Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича за рахунок Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" (код ЄДРПОУ 38619024) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) судовий збір в розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.
Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя І.І. Соломко