26 вересня 2017 року
справа № 804/2656/17
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Уханенка С.А.
суддів: Богданенка І.Ю. Дадим Ю.М.
за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційні технології вуглезбагачення" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 травня 2017 р. по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційні технології вуглезбагачення" до Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, третя особа: Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Донецькій області про визнання протиправними та скасування постанов ,-
У квітні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю "Інноваційні технології вуглезбагачення" звернулося до суду з позовом, в якому просило:
- визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 14.04.2017 р. ВП №53777501, винесену державним виконавцем Ахмедовою Д.О. Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області;
- визнати протиправною та скасувати постанову про арешт майна від 14.04.2017 р., винесену державним виконавцем Ахмедовою Д.О. Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області у рамках виконавчого провадження №53777501.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 травня 2017 р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з постановою суду, товариство з обмеженою відповідальністю "Інноваційні технології вуглезбагачення" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що товариство з обмеженою відповідальністю “Інноваційні технології вуглезбагачення” зареєстровано 26.07.2010 р.; місцезнаходження юридичної особи: бул. Катеринославський, 2, кімната 511, м. Дніпро, 49044.
Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Донецькій області, 20.02.2017 року, було винесено постанову №6/1005-03-518 про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності, якою визнано ТОВ “Інноваційні технології вуглезбагачення” винним у вчинені правопорушення, передбаченого ч.1 ст.2 Закону України “Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності” та накладено штраф у сумі 144 000 грн.
Супровідним листом від 11.04.2017 року за №02.4-06/8664 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Донецькій області до Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області було подано заяву про відкриття виконавчого провадження від 24.03.2017 р. за №1005-03-911 з примусового виконання постанови про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності від 20.02.2017 року №6/1005-03-518 на ТОВ “Інноваційні технології вуглезбагачення”.
Шевченківським ВДВС м. Дніпра 14.04.2017 року відкрито виконавче провадження ВП №53777501 з примусового виконання постанови від 20.02.2017 року №6/1005-03-518, виданої Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Донецькій області, про стягнення з боржника ТОВ “Інноваційні технології вуглезбагачення” на користь держави суми штрафу у розмірі 144 000 грн.
Також 14.04.2017 року Шевченківським ВДВС м. Дніпра у виконавчому провадженні ВП № 53777501 винесено постанову про арешт майна боржника, якою накладено арешт на все майно, що належить боржнику ТОВ “Інноваційні технології вуглезбагачення”, у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів - 158 549,87 грн.
Правомірність вказаних винесених державним виконавцем постанов є предметом розгляду в даній справі.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку щодо правомірності дій державного виконавця при прийнятті оскаржуваних постанов.
Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, у тому числі постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 вказаного Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Закон України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" встановлює відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 4 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанови про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винесені посадовими особами, визначеними у частині другій статті 3 цього Закону, є виконавчими документами і підлягають виконанню в установленому законом порядку.
Відповідно до ч. 3 статті 4 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" штраф підлягає сплаті у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення або надіслання постанови. У разі несплати штрафу в зазначений строк другий примірник постанови надсилається органу державної виконавчої служби для виконання постанови в примусовому порядку.
Частиною 1 статті 5 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" передбачено, що постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності може бути оскаржено до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу, який виніс постанову.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1995 року № 244 затверджено Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Цей Порядок визначає процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - штрафи), що передбачені Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".
Пунктом 2 зазначеного Порядку встановлено, що справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", розглядаються такими органами державного архітектурно-будівельного контролю:
1) виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад;
2) структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій;
3) Держархбудінспекцією.
Постанову про накладення штрафу та постанову про закриття справи відповідно до статті 5 Закону може бути оскаржено суб'єктом містобудування, щодо якого її винесено, до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу державного архітектурно-будівельного контролю, який виніс відповідну постанову.
Відповідно до п.26 Порядку Постанова про накладення штрафу набирає законної сили після закінчення строку їх оскарження.
Оскарження постанови про накладення штрафу в установлений строк зупиняє її виконання до набрання законної сили відповідним рішенням суду (п. 28, 29 Порядку).
Згідно п. 31, 32 вказаного вище Порядку постанова про накладення штрафу є виконавчим документом і підлягає виконанню в установленому законом порядку з дня набрання нею законної сили.
У разі оскарження постанови про накладення штрафу та належного повідомлення відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю про її оскарження така постанова направляється до органу державної виконавчої служби для примусового виконання після набрання законної сили відповідним рішенням суду, крім випадків скасування її судом.
Постанова про накладення штрафу звертається до виконання органом державного архітектурно-будівельного контролю, який виніс таку постанову.
З аналізу вищевикладених норм вбачається, що постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері будівної діяльності є виконавчим документом та підлягає примусовому виконанню. При цьому, на підприємства/організації покладено обов'язок з належного повідомлення відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю про оскарження постанови про накладення штрафу.
Відповідно до пп. 6, 7 ч.1 ст.4 Закону № 1404-VIII у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред'явлення рішення до виконання.
Матеріли справи свідчать, що отримана державним виконавцем до примусового виконання постанова від 20.02.2017 року №6/1005-03-518, видана Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Донецькій області відповідає вказаним вище вимогам та містить всі обов'язкові реквізити та інформацію.
Згідно п.1 ч.1 ст.26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Частиною 5 вказаної статті зазначено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Статтею 56 Закону № 1404-VIII передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
Водночас, з матеріалів справи суд апеляційної інстанції вбачає, що в обґрунтування неправомірності оскаржуваних постанов позивачем вказано не вірне зазначення Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Донецькій області в постанові від 20.02.2017 року №6/1005-03-518 дати набрання нею законної сили.
При цьому, як вірно зазначено судом першої інстанції, державний виконавець не наділений повноваженнями перевіряти на відповідність зазначену у виконавчому документі інформацію, зокрема щодо дати набрання рішенням законної сили та не несе відповідальності за недостовірність інформації, вказаної органом, який видав виконавчий документ.
Водночас, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне наголосити, що як визначено вказаними вище положеннями Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності набирає законної сили після закінчення строку її оскарження, який встановлено терміном в 15 днів з дня її винесення. А 15-денний термін з дня її вручення, встановлено для сплати штрафу, визначеного постановою.
Тому, з огляду на дату винесення Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Донецькій області постанови №6/1005-03-518 20 лютого 2017 року, датою набрання нею законної сили є 08 березня 2017 року, як і було в ній зазначено.
Як свідчать матеріали справи, на виконання зазначених вище законодавчих вимог, Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Донецькій області в постанові, копію якої позивачем було отримано 01.03.2017 року, було зазначено 15-денний строк оскарження постанови з моменту її винесення та обов'язок повідомлення про оскарження в той самий строк.
Зупинення виконання постанови до набрання законної сили відповідним рішенням суду на підставі п.29 Порядку передбачено, також лише у разі оскарження постанови про накладення штрафу в установлений строк, тобто протягом 15 днів з дня її винесення.
Таким чином, враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо правомірності винесених державним виконавцем оскаржуваних постанов.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційні технології вуглезбагачення" - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 травня 2017 р. - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: С.А. Уханенко
Суддя: І.Ю. Богданенко
Суддя: Ю.М. Дадим