28 листопада 2017 року справа № 823/1770/17
м. Черкаси
14 год. 30 хв.
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Паламаря П.Г.,
секретар судового засідання - Дудка Г.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу
09 листопада 2017 року до суду з позовною заявою звернулося Головне управління ДФС у Черкаській області, в якій просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, код - НОМЕР_1 (адреса 19635, Черкаська область, с. Білозір'я, вул. Мошляка, 6) податковий борг в сумі 7641, 2 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач порушив вимоги Податкового кодексу України внаслідок чого має непогашений податковий борг перед бюджетом у сумі 7641, 2грн. зі сплати єдиного податку. Станом на день звернення до суду вказана заборгованість добровільно не погашена, а тому є необхідність її стягнення в судовому порядку.
Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив розгляд справи здійснювати за його відсутності.
Відповідач повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибув, причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності та заперечення на позов не подавав.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Частиною 1 ст. 41 КАС України передбачено, що у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з такого.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрована 14.05.2008, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 та перебуває на обліку в ДПІ як платник податків.
Також, відповідач перебуває на спрощеній системі оподаткування на підставі поданої заяви від 12.06.2015 про застосування спрощеної системи оподаткування, та є платником єдиного податку II групи (20% розміру мінімальної заробітної плати).
Як вбачається з матеріалів справи, податкові зобов'язання ФОП ОСОБА_1 по єдиному податку в сумі 7641,2грн. виникли на підставі:
- податкового повідомлення - рішення № НОМЕР_2 від 08.12.2016 на суму 1192,2грн., прийнятого згідно акту камеральної перевірки № 801/23-25-13-008/НОМЕР_1 від 08.12.2016;
- податкового повідомлення - рішення № НОМЕР_3 від 22.09.2017 на суму 2057,8грн., прийнятого згідно акту камеральної перевірки № 514/23-00-13-0227/25/НОМЕР_1 від 22.09.2017;
- нарахування авансових платежів за листопада - грудень 2016 року в сумі 551,2грн. та шість місяців 2017 року в сумі 3840 грн.
Відповідно до п. 291.2 - 291.3 ст. 291 Податкового кодексу України (далі - ПК України), спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності. Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку. Друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.(п. 291.4 ст. 291 ПК України).
Згідно п. 293.1-293.2 ст. 293 ПК України, ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - прожитковий мінімум), другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки). Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць, для другої групи платників єдиного податку - у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Відповідно до п. 295.1 ст. 295 ПК України, платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Оскільки, відповідачем не виконані податкові зобов'язання належним чином, в останнього обліковується борг.
Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Пунктом 54.1 ст. 54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
При цьому, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. (п. 57.3 ст. 57 ПК України).
Згідно матеріалів справи, сума визначена контролюючим органом оскаржена не була.
Платники податку зобов'язані, зокрема: своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов'язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку (ст. 176 ПК України).
Відповідно до вимог п. 59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У зв'язку з несплатою відповідачем визначених сум, контролюючим органом направлена податкова вимога форми “Ю” № 214-17 від 20.04.2017.
Головним управлінням ДФС у Черкаській області вжито передбачені законодавством заходи щодо отримання заборгованості з обов'язкових платежів, однак у встановленні законодавством України терміни узгоджені податкові зобов'язання відповідачем сплачені не були.
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пункт 95.2 вказаної статті передбачає, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Оскільки, узгоджене податкове зобов'язання не було сплачене відповідачем у встановлені строки, таке зобов'язання визнається податковим боргом, який підлягає сплаті.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та поданих матеріалів, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.
Враховуючи вимоги статті 94 КАС України відшкодування витрат, понесених позивачем не передбачено.
Керуючись статтями 56, 58, 86, 94, 159, 162, 163, 254 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, код - НОМЕР_1 (адреса 19635, Черкаська область, Черкаський район, с.Білозір'я, вул. Мошляка, 6) в дохід бюджету через Головне управління ДФС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, ідентифікаційний код 39392109) податковий борг в сумі 7641 (сім тисяч шістсот сорок одну) грн 20 коп.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку передбаченому ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя П.Г. Паламар