Справа № 752/16049/17
Провадження №: 2/752/4925/17
25.08.2017 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Мирошниченко О.В.
з участю секретаря Мархотка А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання відповідача ОСОБА_1 про надання строку для примирення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,-
У серпні 2017 року позивач ОСОБА_2 звернулась до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом, в якому просила розірвати шлюб, укладений з відповідачем, зареєстрований 31.12.2015 року Виконавчим комітетом Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області, про що складено актовий запис № 877.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначив про те, що спільне життя з відповідачем не склалося, внаслідок того, що сторони у справі мають різні погляди на сімейне життя, обов'язки та питання щодо виховання спільної дитини. У зв'язку із чим сімейні відносини погіршились, а з вересня 2016 року - припинені.
У судовому засіданні відповідач заявив клопотання про надання строку для примирення подружжю, зазначив, що сторони у справі мають спільну дитину ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідач кохає свою дружину, та вважає, що збереження родини є можливим.
Позивач у судовому засіданні не заперечувала проти надання сторонам у справі строку для примирення.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд надходить до наступного.
Відповідно до положень п.10 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» № 11 від 21.12.2007 року, проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, вживати заходів до примирення подружжя.
Передбачене ч. 1 ст. 111 Сімейного кодексу України вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду. Судам слід використовувати надану законом можливість вжиття заходів для примирення подружжя, особливо за наявності неповнолітніх дітей.
Враховуючи обставини даної конкретної справи, суд дійшов висновку про необхідність вжиття заходів для примирення подружжя, а також можливість збереження сім'ї, враховуючи наявність у сторін у справі спільної малолітньої доньки, ІНФОРМАЦІЯ_1, шляхом надання строку для примирення тривалістю три місяці, до 24.11.2017 року.
Відповідно до положень п. 7 ч. 1 ст. 201 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі, зокрема, надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення.
Керуючись ст. 111 Сімейного кодексу України, ст. 191 п. 5, ст. 201 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Клопотання - задовольнити.
Надати сторонам по справі - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 строк для примирення, тривалістю три місяці, до 24 листопада 2017 року.
Призначити наступне судове засідання у справі на 24 листопада 2017 року о 09 год. 30 хв.
Зупинити провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції протягом п'яти днів з дня її проголошення лише в частині зупинення провадження. В разі, якщо ухвалу постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: